- •Розділ 1 загальні основи педагогіки
- •Тема 1. Предмет та основні категорії педагогіки.
- •1. Педагогіка як наука і навчальний предмет.
- •2.Структура педагогічної науки.
- •3.Основні категорії педагогіки.
- •4.Зв'язок педагогіки з іншими науками.
- •5.Характеристика основних течій сучасної педагогіки.
- •Тема 2. Професія вчителя у сучасному суспільстві
- •1.Історичний шлях становлення професії вчителя.
- •2. Специфіка сучасної вчительської професії.
- •4. Складові частини педагогічної майстерності.
- •Тема 3.Організаційно – педагогічна робота класного керівника.
- •1.Професіограма особистості та діяльності класного керівника.
- •2.Основні завдання та функціональні обов’язки класного керівника. Завдання і зміст виховання всебічно розвиненої особистості визначають функції класного керівника:
- •Зміст роботи класного керівника
- •3.Завдання та зміст роботи метод об’єднань класних керівників.
- •1. Основні завдання шкільного методичного об'єднання класних керівників:
- •2. Функції шкільного методичного об'єднання класних керівників:
- •4.Основні напрямки, зміст і форми виховної роботи класного керівника.
- •Тема 4. Основні фактори розвитку особливості школяра.
- •1.Поняття про розвиток і формування особистості.
- •2.Основні фактори розвитку особистості.
- •3.Вікові особливості розвитку особистості школярів.
- •Тема 5. Загальна характеристика логіки і методів науково – педагогічного дослідження.
- •1.Наукові дослідження як шлях вирішення проблем педагогіки.
- •Дослідження педагогічних явищ і процесів мають ураховувати такі їх характерні риси:
- •2.Основні елементи педагогічного дослідження.
- •3.Методи науково – педагогічного дослідження.
- •4.Етапи дослідження.
- •5.Основна документація дослідника.
- •Розділ 2. Дидактика ( теорія навчання і освіти)
- •Тема 1. Сутність процесу навчання.
- •1.Загальне поняття про дидактику.
- •2.Структура процесу навчання.
- •3.Функції процесу навчання.
- •4.Рушійні сили і мотиви навчальної діяльності.
- •Тема 2. Зміст освіти в національній школі.
- •1.Загальна характеристика змісту освіти.
- •2.Основні джерела формування змісту освіти.
- •3.Основні види освіти.
- •Тема 3. Закономірності та принципи навчання.
- •1.Поняття про закономірність навчання.
- •2.Основні дидактичні принципи.
- •3.Характеристика основних принципів навчання.
- •Тема 4. Методи і засоби навчання.
- •1.Поняття про методи, прийоми та засоби навчання.
- •2.Компютер як засіб навчання.
- •3.Классифікація основних методів навчання.
- •Тема 5. Види і форми організації навчання.
- •1.Характеристика сутності основних видів навчання.
- •2.Поняття про форми організації навчальної діяльності. Класно-урочна система.
- •3.Урок – основна форма організації навчальної діяльності.
- •4.Основні етапи підготовки вчителя до уроку.
- •5.Типи та структура уроків.
- •6.Дидактичні вимоги сучасного уроку.
- •7.Організація домашньої роботи учнів.
- •Тема 6. Контроль і оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •1.Сутність і основні види контролю успішності учнів.
- •2.Проблема відставання учнів у навчанні.
- •Тема 7. Оптимізація процесу навчання.
- •1.Поняття про оптимізацію процесу навчання: критерії, етапи, способи оптимізації.
- •2.Диференціація та індивідуалізація процесу навчання.
- •Розділ 3. Теорія виховання.
- •Тема 1. Сутність процесу виховання.
- •1.Поняття про процес виховання.
- •2.Структура процесу виховання.
- •3.Рушійні сили виховного процесу.
- •4.Концепція національного процесу виховання.
- •5.Самовиховання і перевиховання.
- •6.Результати процесу виховання і їх виявлення.
- •Тема 2.Основні закономірності та принципи виховання.
- •Тема 3. Загальні методи виховання.
- •1.Поняття про прийоми та методи виховання.
- •2.Классифікація основних методів виховання.
- •2.Методи організації діяльності, спілкування та формування досвіду суспільної поведінки
- •Тема 4. Організаційні форми виховної роботи.
- •2.Основні позашкільні установи
- •3.Основні форми позакласної виховної роботи.
- •Масові форми виховної роботи
- •Групові форми виховної роботи
- •Індивідуальні форми виховної роботи
- •Тема 5. Основні напрямки виховної роботи в сучасних школах
- •Трудове виховання ґрунтується на принципах:
- •7. Естетичне виховання.
- •8. Фізичне виховання.
- •Тема 6.Формування учнівського колективу
- •1.Ознаки і структура дитячого колективу.
- •2. Перспективні лінії розвитку колективу.
- •3.Основні етапи розвитку учнівського колективу.
- •Розділ 4. Школознавство.
- •Тема 1. Система освіти в Україні.
- •1. Поняття про основні освітні заклади.
- •2. Структура системи освіти.
- •3. Основні принципи освіти незалежної України.
- •Основні тенденції розвитку освіти
- •Тема 2. Наукові основи внутрішньо шкільного правлення.
- •4.Організація внутрішнього контролю.
- •5.Основні методи внутрішньо шкільного контролю.
- •Методи внутрішньошкільного контролю
- •6.Основні форми внутрішньо шкільного контролю.
- •Тема 3. Методична робота в школі.
- •2.Основні форми методичної роботи в сучасній школі.
- •3.Зміст та завдання методичної роботи.
- •Тема 4. Втілення досягнень педагогічної науки в шкільну практику.
- •Вивчення, узагальнення, поширення передового педагогічного досвіду.
- •Умови для творчих пошуків і формування передового педагогічного досвіду:
- •Тема 6.Формування учнівського колективу
- •1.Ознаки і структура дитячого колективу.
- •2. Перспективні лінії розвитку колективу.
- •3.Основні етапи розвитку учнівського колективу.
- •Розділ 4. Школознавство.
- •Тема 1. Система освіти в Україні.
- •1. Поняття про основні освітні заклади.
- •2. Структура системи освіти.
- •3. Основні принципи освіти незалежної України.
- •Основні тенденції розвитку освіти
- •Тема 2. Наукові основи внутрішньо шкільного правлення.
- •4.Організація внутрішнього контролю.
- •5.Основні методи внутрішньо шкільного контролю.
- •Методи внутрішньошкільного контролю
- •6.Основні форми внутрішньо шкільного контролю.
- •Тема 3. Методична робота в школі.
- •2.Основні форми методичної роботи в сучасній школі.
- •3.Зміст та завдання методичної роботи.
- •Тема 4. Втілення досягнень педагогічної науки в шкільну практику.
- •Вивчення, узагальнення, поширення передового педагогічного досвіду.
- •Умови для творчих пошуків і формування передового педагогічного досвіду:
Тема 2. Професія вчителя у сучасному суспільстві
1.Історичний шлях становлення професії вчителя.
2. Специфіка сучасної вчительської професії.
3. Перспективи розвитку вчительської професії.
4. Складові частини педагогічної майстерності.
Література:
Н. П. Волкова « Педагогіка», посібник, Київ, видавничий центр «Академія» 2001.
Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. - К.: Видавничий центр "Академія"
Галузинський В. М., Євтух М. Б. Педагогіка: теорія та історія. Навч. посібник – К., 1995.
1.Історичний шлях становлення професії вчителя.
Визначальною фігурою у виховному процесі школи є вчитель. На вчителеві в широкому розумінні завжди тримається не лише освіта, а й держава в цілому. Професію вчителя називають вічною. Вона — одна з найдавніших професій. Адже саме через спеціально організовану педагогічну діяльність оволодівають всіма іншими професіями. Необхідність передачі нагромадженого виробничого, соціального і духовного суспільного досвіду новим поколінням, підготовка цих поколінь до життя і праці привела до того, що навчання і виховання дуже рано виділились в самостійну суспільну функцію.
Педагогічна професія — одна з найдавніших. Виникла вона на ранніх етапах розвитку людства у зв'язку з потребою передавати підростаючому поколінню набутий досвід, виділившись згодом в окрему галузь. На перших порах повинні були передавати знання і навички володіння знаряддями праці, зброєю тощо. Ці обов'язки у багатьох народів покладались на жреців, а в Давній Греції навчанням займалися вільнонаймані особи — вчителі. Незабаром виповниться два тисячоліття відтоді, як римський імператор і сенат (у І ст. н. є.) почали видавати платню першому “штатному” вчителеві ораторів Марку Фабію Квінтіліану, що засвідчило появу вчительської професії. Кожна держава, будь-яка суспільна система визнавали необхідність навчання і виховання, відповідно націлюючи людей, які займалися цією діяльністю. Перші школи виникли в країнах Стародавнього Сходу у період формування рабовласницького суспільства. У Стародавньому Вавилоні, Єгипті, Ассирії, Фінікії вчителями виступали в основному жерці, які складали привілейовану касту. У касті жерців знання передавались від батьків до дітей, але існували і школи для жерців при храмах і у великих містах. Соціальний статус учительства був надзвичайно високим.
У державах Стародавньої Греції вчителями були вільні громадяни. Їх називали граматистами, педономами, дидаскалами чи педотрибами. У Стародавній Греції виник термін “педагог”, але він тоді мав інше значення, ніж тепер. Педагогами називали рабів, що водили дітей рабовласників у школу.
В епоху Середньовіччя вчитель повинен був обов’язково бути духовною особою. Поведінка, статус, методи роботи, обов’язки вчителя диктувалися релігійними канонами.
У Київській Русі обов’язки вчителя співпадали з обов’язками батьківства і владарювання. У Стародавній Русі вчителів називали майстрами, підкреслюючи тим самим повагу до особистості наставника підростаючого покоління. Але і майстрів-ремісників, що передавали свій досвід, називали з повагою – учитель.
У період капіталізму професія вчителя вперше набуває масовості, зростає кількість приватних учителів. Коли почали формуватись перші буржуазні держави, з’явився досвід спеціальної педагогічної освіти. У законодавчих актах держава чітко формулює свої вимоги до вчителя. Учителі займають штатні посади у багаточисельних школах і училищах різних типів. Поряд з цим у 18 – 19 ст. у дворянських і буржуазних сім’ях було поширене виховання і початкове навчання дітей за допомогою домашніх наставників і вчителів (гувернерів).
Спочатку особи, що виконували учительські обов’язки, не мали ніякої спеціальної підготовки. З виникненням і розвитком педагогічної освіти визначаються державні вимоги до професійної підготовки учителя. Законодавчо оформляється їх правовий статус в залежності від освіти.
На початку 19 ст. в Росії і підросійській Україні створюються перші учительські інститути, що готували учителів для середніх класів загальноосвітніх шкіл. Вчителів для народних початкових шкіл готувалися і раніше у вчительських семінаріях.
На сьогоднішній день частина педагогічних інститутів в Україні перетворені в педагогічні університети, з’явились нові типи педагогічних навчальних закладів. Все це супроводжується якісними змінами у підготовці педагогічних кадрів. Розширюється діапазон спеціальностей підготовки майбутніх фахівців у вищих педагогічних навчальних закладах.
Таким чином, давня професія учителя на теперішній час набуває новий розвиток, який відображає потреби сучасної школи на шляху її гуманізації і демократизації.