- •Розділ 1 загальні основи педагогіки
- •Тема 1. Предмет та основні категорії педагогіки.
- •1. Педагогіка як наука і навчальний предмет.
- •2.Структура педагогічної науки.
- •3.Основні категорії педагогіки.
- •4.Зв'язок педагогіки з іншими науками.
- •5.Характеристика основних течій сучасної педагогіки.
- •Тема 2. Професія вчителя у сучасному суспільстві
- •1.Історичний шлях становлення професії вчителя.
- •2. Специфіка сучасної вчительської професії.
- •4. Складові частини педагогічної майстерності.
- •Тема 3.Організаційно – педагогічна робота класного керівника.
- •1.Професіограма особистості та діяльності класного керівника.
- •2.Основні завдання та функціональні обов’язки класного керівника. Завдання і зміст виховання всебічно розвиненої особистості визначають функції класного керівника:
- •Зміст роботи класного керівника
- •3.Завдання та зміст роботи метод об’єднань класних керівників.
- •1. Основні завдання шкільного методичного об'єднання класних керівників:
- •2. Функції шкільного методичного об'єднання класних керівників:
- •4.Основні напрямки, зміст і форми виховної роботи класного керівника.
- •Тема 4. Основні фактори розвитку особливості школяра.
- •1.Поняття про розвиток і формування особистості.
- •2.Основні фактори розвитку особистості.
- •3.Вікові особливості розвитку особистості школярів.
- •Тема 5. Загальна характеристика логіки і методів науково – педагогічного дослідження.
- •1.Наукові дослідження як шлях вирішення проблем педагогіки.
- •Дослідження педагогічних явищ і процесів мають ураховувати такі їх характерні риси:
- •2.Основні елементи педагогічного дослідження.
- •3.Методи науково – педагогічного дослідження.
- •4.Етапи дослідження.
- •5.Основна документація дослідника.
- •Розділ 2. Дидактика ( теорія навчання і освіти)
- •Тема 1. Сутність процесу навчання.
- •1.Загальне поняття про дидактику.
- •2.Структура процесу навчання.
- •3.Функції процесу навчання.
- •4.Рушійні сили і мотиви навчальної діяльності.
- •Тема 2. Зміст освіти в національній школі.
- •1.Загальна характеристика змісту освіти.
- •2.Основні джерела формування змісту освіти.
- •3.Основні види освіти.
- •Тема 3. Закономірності та принципи навчання.
- •1.Поняття про закономірність навчання.
- •2.Основні дидактичні принципи.
- •3.Характеристика основних принципів навчання.
- •Тема 4. Методи і засоби навчання.
- •1.Поняття про методи, прийоми та засоби навчання.
- •2.Компютер як засіб навчання.
- •3.Классифікація основних методів навчання.
- •Тема 5. Види і форми організації навчання.
- •1.Характеристика сутності основних видів навчання.
- •2.Поняття про форми організації навчальної діяльності. Класно-урочна система.
- •3.Урок – основна форма організації навчальної діяльності.
- •4.Основні етапи підготовки вчителя до уроку.
- •5.Типи та структура уроків.
- •6.Дидактичні вимоги сучасного уроку.
- •7.Організація домашньої роботи учнів.
- •Тема 6. Контроль і оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •1.Сутність і основні види контролю успішності учнів.
- •2.Проблема відставання учнів у навчанні.
- •Тема 7. Оптимізація процесу навчання.
- •1.Поняття про оптимізацію процесу навчання: критерії, етапи, способи оптимізації.
- •2.Диференціація та індивідуалізація процесу навчання.
- •Розділ 3. Теорія виховання.
- •Тема 1. Сутність процесу виховання.
- •1.Поняття про процес виховання.
- •2.Структура процесу виховання.
- •3.Рушійні сили виховного процесу.
- •4.Концепція національного процесу виховання.
- •5.Самовиховання і перевиховання.
- •6.Результати процесу виховання і їх виявлення.
- •Тема 2.Основні закономірності та принципи виховання.
- •Тема 3. Загальні методи виховання.
- •1.Поняття про прийоми та методи виховання.
- •2.Классифікація основних методів виховання.
- •2.Методи організації діяльності, спілкування та формування досвіду суспільної поведінки
- •Тема 4. Організаційні форми виховної роботи.
- •2.Основні позашкільні установи
- •3.Основні форми позакласної виховної роботи.
- •Масові форми виховної роботи
- •Групові форми виховної роботи
- •Індивідуальні форми виховної роботи
- •Тема 5. Основні напрямки виховної роботи в сучасних школах
- •Трудове виховання ґрунтується на принципах:
- •7. Естетичне виховання.
- •8. Фізичне виховання.
- •Тема 6.Формування учнівського колективу
- •1.Ознаки і структура дитячого колективу.
- •2. Перспективні лінії розвитку колективу.
- •3.Основні етапи розвитку учнівського колективу.
- •Розділ 4. Школознавство.
- •Тема 1. Система освіти в Україні.
- •1. Поняття про основні освітні заклади.
- •2. Структура системи освіти.
- •3. Основні принципи освіти незалежної України.
- •Основні тенденції розвитку освіти
- •Тема 2. Наукові основи внутрішньо шкільного правлення.
- •4.Організація внутрішнього контролю.
- •5.Основні методи внутрішньо шкільного контролю.
- •Методи внутрішньошкільного контролю
- •6.Основні форми внутрішньо шкільного контролю.
- •Тема 3. Методична робота в школі.
- •2.Основні форми методичної роботи в сучасній школі.
- •3.Зміст та завдання методичної роботи.
- •Тема 4. Втілення досягнень педагогічної науки в шкільну практику.
- •Вивчення, узагальнення, поширення передового педагогічного досвіду.
- •Умови для творчих пошуків і формування передового педагогічного досвіду:
- •Тема 6.Формування учнівського колективу
- •1.Ознаки і структура дитячого колективу.
- •2. Перспективні лінії розвитку колективу.
- •3.Основні етапи розвитку учнівського колективу.
- •Розділ 4. Школознавство.
- •Тема 1. Система освіти в Україні.
- •1. Поняття про основні освітні заклади.
- •2. Структура системи освіти.
- •3. Основні принципи освіти незалежної України.
- •Основні тенденції розвитку освіти
- •Тема 2. Наукові основи внутрішньо шкільного правлення.
- •4.Організація внутрішнього контролю.
- •5.Основні методи внутрішньо шкільного контролю.
- •Методи внутрішньошкільного контролю
- •6.Основні форми внутрішньо шкільного контролю.
- •Тема 3. Методична робота в школі.
- •2.Основні форми методичної роботи в сучасній школі.
- •3.Зміст та завдання методичної роботи.
- •Тема 4. Втілення досягнень педагогічної науки в шкільну практику.
- •Вивчення, узагальнення, поширення передового педагогічного досвіду.
- •Умови для творчих пошуків і формування передового педагогічного досвіду:
Тема 6. Контроль і оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
1.Сутність і основні види контролю успішності учнів.
2.Проблема відставання учнів у навчанні.
Література:
Н. П. Волкова « Педагогіка», посібник, Київ, видавничий центр «Академія» 2001.
Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. - К.: Видавничий центр "Академія"
Галузинський В. М. Євнух М. Б. Педагогіка: теорія та історія: Навч. посібник. – К., 1995.
1.Сутність і основні види контролю успішності учнів.
Поняття «контроль» (франц. controle) має декілька значень. У дидактиці — це нагляд, спостереження і перевірка успішності учнів. Контроль — ширше поняття, ніж перевірка.
Спостереження за учнями під час занять, перевірка їх знань, навичок і вмінь, зошитів, інших продуктів навчальної і практичної діяльності учнів є засобами контролю.
Облік успішності передбачає фіксацію результатів контролю у вигляді оцінного судження або числового бала з метою аналізу стану навчально-виховного процесу за певний період, прийняття рішень про необхідність удосконалення уроку, інших форм та методики організації навчання. Навчання є процесом управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів, а контроль — обов'язковим засобом одержання зворотної інформації.
Контроль знань учнів дає можливість:
дізнатися про наявність прогалин у знаннях учнів (оскільки вони є і прогалинами в діяльності викладача, то він має можливість дізнаватися про свої особисті недоліки);
виявити помилкове або неточне розуміння вивченого; перевірити повноту знань, усвідомленість і міцність їх засвоєння, уміння їх застосовувати;
засвоїти динаміку успішності;
привчити учнів до самоконтролю і раціональної організації праці; стимулювати розумову активність учнів; виробити в них навички синтезування і систематизації навчального матеріалу;
привчити учнів до наполегливості й відповідальності в навчальній діяльності;
забезпечити оперативний зовнішній і внутрішній зворотний зв'язок у навчанні;
визначити продуктивність використання викладачем навчального посібника, методу чи прийому навчання;
зіставити ефективність праці викладачів, оцінити роботу навчального закладу за якістю навчання і підготовки спеціалістів.
Головна мета контролю як дидактичного засобу управління навчанням —
забезпечення його ефективності приведенням до системи знань, умінь, навичок учнів, самостійного застосування здобутих знань на практиці, стимулювання навчальної діяльності учнів, формування у них прагнення до
самоосвіти.
Контроль знань учнів складається з:
перевірки — виявлення рівня знань, умінь та навичок;
оцінки — вимірювання рівня знань, умінь і навичок;
обліку — фіксування результатів у вигляді оцінок у класному журналі, щоденнику учня, відомостях.
За допомогою контролю в процесі навчання розв'язують низку завдань: виявлення готовності учнів до сприйняття, усвідомлення і засвоєння нових знань; отримання Інформації про характер самостійної роботи у процесі навчання; визначення ефективності організаційних форм, методів і засобів навчання; виявлення ступеня правильності, обсягу і глибини засвоєних учнями знань, умінь та навичок. Ці та інші завдання визначають зміст контролю, який змінюється із зміною дидактичних завдань.
Контроль виконує такі функції:
а) освітню (навчальну), суть якої в тому, що вона є корисною для всього класу. Слухаючи змістовну відповідь товариша, учні звіряють з нею свої знання, ставлять запитання, доповнюють її, що сприяє повторенню та систематизації знань усіх учнів. Освітнє значення для учнів має й те, що вони слухають доповнення вчителем неповних відповідей учнів. Освітня функція чітко виявляється також у тому, що учень, який відповідає перед класом, повторює вивчений матеріал, виконує практичні завдання, закріплюючи знання, вміння і навички, краще усвідомлює навчальний матеріал;
б) виховну, яка виходить з того, що очікування перевірки спонукає учня регулярно готувати уроки. Крім того, перевірка і оцінювання знань допомагають учневі самому оцінити свої знання і здібності: одні позбуваються зайвої самовпевненості та самозаспокоєння, другі починають усвідомлювати свої труднощі, треті починають відчувати впевненість у власних силах. Все це сприяє формуванню позитивного ставлення учнів до навчання;
в) розвиваючу — в процесі навчання в учнів розвивається логічне мислення, зокрема вміння аналізу і синтезу, порівняння І узагальнення, абстрагування і
конкретизації, класифікації та систематизації, мислительна діяльність, мовлення, пам'ять, уява, увага;
г) діагностичну — у процесі контролю виявляють успіхи та недоліки в знаннях, уміннях і навичках учнів, встановлюють причини і шляхи їх усунення, визначають заходи, спрямовані на поліпшення успішності;
ґ) стимулюючу — схвалення успіхів учня сприяє розвитку в нього спонукальних мотивів до навчання;
д) оцінювальну — об'єктивна оцінка знань, умінь і навичок учнів сприяє кращому навчанню;
е) управлінську — на основі контролю визначається стан успішності учнів,значається стан успішності учнів, що дає змогу запобігти неуспішності або подолати її. В цьому разі вчитель коригує і свою власну діяльність — змінює методику викладання, вдосконалює навчальну діяльність учнів.
Усі ці функції взаємопов'язані та мають комплексний характер.
За місцем у навчальному процесі розрізняють попередній, поточний,
періодичний, підсумковий види контролю.
Попередній контроль здійснюють переважно з діагностичною метою перед
вивченням нової теми або на початку уроку, семестру для з'ясування загального рівня підготовки учнів з предмета, щоб намітити організацію
їх навчально-пізнавальної діяльності.
Поточний контроль використовують у повсякденній навчальній роботі. Він
полягає в систематичному спостереженні вчителя за навчальною діяльністю
учнів на уроці.
Мета такого контролю — отримання оперативних даних про рівень знань
учнів і якість навчальної роботи на уроці та вирішення завдань управління навчальним процесом.
Періодичний (тематичний) контроль передбачає виявлення й оцінку знань та умінь учнів, засвоєних на кількох попередніх уроках, з метою визначення,
наскільки успішно вони володіють системою знань, чи відповідають ці знання програмі.
Різновидом періодичного є тематичний контроль, що полягає у перевірці та оцінюванні знань учнів з кожної теми і спрямований на те, щоб кожен учень належно засвоїв кожну тему. Така система дає змогу усунути елементи випадковості при виведенні підсумкових оцінок, що трапляється, коли вчитель орієнтується лише на поточний контроль.
При тематичному опитуванні перед початком вивчення чергової теми усі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю і тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; питаннями, що виносяться на атестацію, якщо атестація проводиться в усно-письмовій формі, або орієнтованим завданням (задачами) тощо; терміном і формою проведення тематичної атестації; умовами оцінювання. Якщо темою передбачено виконання учнями практичних, лабораторних робіт та інших обов'язкових практичних завдань, то їхнє виконання є обов'язковою умовою допуску учнів до тематичної атестації.
Перед учнями, які не засвоїли матеріалу теми чи отримали бали на початковому рівні, ставиться вимога обов'язкового його доопрацювання; їм
надається для цього необхідна допомога, визначається термін повторної атестації. Учень має право на переатестацію також для підвищення атестаційного балу.
Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці семестру або навчального року.
Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатамитематичного оцінювання, а за рік — на основі семестрових оцінок.
Змістом перевірки рівня навчальних досягнень учня має бути не тільки виявлення суми засвоєних знань, умінь та навичок, а й сформованості й компетенції, тобто загальної здатності, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню.
Ефективність контролю залежить від його організації: часу проведення самостійних і контрольних занять, їх частотності й послідовності, характеру самостійної роботи учнів (індивідуальної, групової, фронтальної), поєднання методів контролю і самоконтролю (усного, письмового, графічного, практичного, тестового), фіксації й оформлення даних контролю процесу навчання.