- •Розділ 1 загальні основи педагогіки
- •Тема 1. Предмет та основні категорії педагогіки.
- •1. Педагогіка як наука і навчальний предмет.
- •2.Структура педагогічної науки.
- •3.Основні категорії педагогіки.
- •4.Зв'язок педагогіки з іншими науками.
- •5.Характеристика основних течій сучасної педагогіки.
- •Тема 2. Професія вчителя у сучасному суспільстві
- •1.Історичний шлях становлення професії вчителя.
- •2. Специфіка сучасної вчительської професії.
- •4. Складові частини педагогічної майстерності.
- •Тема 3.Організаційно – педагогічна робота класного керівника.
- •1.Професіограма особистості та діяльності класного керівника.
- •2.Основні завдання та функціональні обов’язки класного керівника. Завдання і зміст виховання всебічно розвиненої особистості визначають функції класного керівника:
- •Зміст роботи класного керівника
- •3.Завдання та зміст роботи метод об’єднань класних керівників.
- •1. Основні завдання шкільного методичного об'єднання класних керівників:
- •2. Функції шкільного методичного об'єднання класних керівників:
- •4.Основні напрямки, зміст і форми виховної роботи класного керівника.
- •Тема 4. Основні фактори розвитку особливості школяра.
- •1.Поняття про розвиток і формування особистості.
- •2.Основні фактори розвитку особистості.
- •3.Вікові особливості розвитку особистості школярів.
- •Тема 5. Загальна характеристика логіки і методів науково – педагогічного дослідження.
- •1.Наукові дослідження як шлях вирішення проблем педагогіки.
- •Дослідження педагогічних явищ і процесів мають ураховувати такі їх характерні риси:
- •2.Основні елементи педагогічного дослідження.
- •3.Методи науково – педагогічного дослідження.
- •4.Етапи дослідження.
- •5.Основна документація дослідника.
- •Розділ 2. Дидактика ( теорія навчання і освіти)
- •Тема 1. Сутність процесу навчання.
- •1.Загальне поняття про дидактику.
- •2.Структура процесу навчання.
- •3.Функції процесу навчання.
- •4.Рушійні сили і мотиви навчальної діяльності.
- •Тема 2. Зміст освіти в національній школі.
- •1.Загальна характеристика змісту освіти.
- •2.Основні джерела формування змісту освіти.
- •3.Основні види освіти.
- •Тема 3. Закономірності та принципи навчання.
- •1.Поняття про закономірність навчання.
- •2.Основні дидактичні принципи.
- •3.Характеристика основних принципів навчання.
- •Тема 4. Методи і засоби навчання.
- •1.Поняття про методи, прийоми та засоби навчання.
- •2.Компютер як засіб навчання.
- •3.Классифікація основних методів навчання.
- •Тема 5. Види і форми організації навчання.
- •1.Характеристика сутності основних видів навчання.
- •2.Поняття про форми організації навчальної діяльності. Класно-урочна система.
- •3.Урок – основна форма організації навчальної діяльності.
- •4.Основні етапи підготовки вчителя до уроку.
- •5.Типи та структура уроків.
- •6.Дидактичні вимоги сучасного уроку.
- •7.Організація домашньої роботи учнів.
- •Тема 6. Контроль і оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •1.Сутність і основні види контролю успішності учнів.
- •2.Проблема відставання учнів у навчанні.
- •Тема 7. Оптимізація процесу навчання.
- •1.Поняття про оптимізацію процесу навчання: критерії, етапи, способи оптимізації.
- •2.Диференціація та індивідуалізація процесу навчання.
- •Розділ 3. Теорія виховання.
- •Тема 1. Сутність процесу виховання.
- •1.Поняття про процес виховання.
- •2.Структура процесу виховання.
- •3.Рушійні сили виховного процесу.
- •4.Концепція національного процесу виховання.
- •5.Самовиховання і перевиховання.
- •6.Результати процесу виховання і їх виявлення.
- •Тема 2.Основні закономірності та принципи виховання.
- •Тема 3. Загальні методи виховання.
- •1.Поняття про прийоми та методи виховання.
- •2.Классифікація основних методів виховання.
- •2.Методи організації діяльності, спілкування та формування досвіду суспільної поведінки
- •Тема 4. Організаційні форми виховної роботи.
- •2.Основні позашкільні установи
- •3.Основні форми позакласної виховної роботи.
- •Масові форми виховної роботи
- •Групові форми виховної роботи
- •Індивідуальні форми виховної роботи
- •Тема 5. Основні напрямки виховної роботи в сучасних школах
- •Трудове виховання ґрунтується на принципах:
- •7. Естетичне виховання.
- •8. Фізичне виховання.
- •Тема 6.Формування учнівського колективу
- •1.Ознаки і структура дитячого колективу.
- •2. Перспективні лінії розвитку колективу.
- •3.Основні етапи розвитку учнівського колективу.
- •Розділ 4. Школознавство.
- •Тема 1. Система освіти в Україні.
- •1. Поняття про основні освітні заклади.
- •2. Структура системи освіти.
- •3. Основні принципи освіти незалежної України.
- •Основні тенденції розвитку освіти
- •Тема 2. Наукові основи внутрішньо шкільного правлення.
- •4.Організація внутрішнього контролю.
- •5.Основні методи внутрішньо шкільного контролю.
- •Методи внутрішньошкільного контролю
- •6.Основні форми внутрішньо шкільного контролю.
- •Тема 3. Методична робота в школі.
- •2.Основні форми методичної роботи в сучасній школі.
- •3.Зміст та завдання методичної роботи.
- •Тема 4. Втілення досягнень педагогічної науки в шкільну практику.
- •Вивчення, узагальнення, поширення передового педагогічного досвіду.
- •Умови для творчих пошуків і формування передового педагогічного досвіду:
- •Тема 6.Формування учнівського колективу
- •1.Ознаки і структура дитячого колективу.
- •2. Перспективні лінії розвитку колективу.
- •3.Основні етапи розвитку учнівського колективу.
- •Розділ 4. Школознавство.
- •Тема 1. Система освіти в Україні.
- •1. Поняття про основні освітні заклади.
- •2. Структура системи освіти.
- •3. Основні принципи освіти незалежної України.
- •Основні тенденції розвитку освіти
- •Тема 2. Наукові основи внутрішньо шкільного правлення.
- •4.Організація внутрішнього контролю.
- •5.Основні методи внутрішньо шкільного контролю.
- •Методи внутрішньошкільного контролю
- •6.Основні форми внутрішньо шкільного контролю.
- •Тема 3. Методична робота в школі.
- •2.Основні форми методичної роботи в сучасній школі.
- •3.Зміст та завдання методичної роботи.
- •Тема 4. Втілення досягнень педагогічної науки в шкільну практику.
- •Вивчення, узагальнення, поширення передового педагогічного досвіду.
- •Умови для творчих пошуків і формування передового педагогічного досвіду:
2.Структура процесу навчання.
Процес навчання істотно відрізняється від навчального процесу. Поняття «навчальний процес» охоплює всі компоненти навчання: викладача, використовувані ним засоби і методи навчання, учня, який працює під чання, учня, який працює під керівництвом учителя на уроці та самостійно вдома, забезпечення навчального процесу наочністю й технічними засобами. Під поняттям «процес навчання» розуміють взаємодію учителя й учня.
Навчання як один з видів людської діяльності складається з двох взаємопов'язаних процесів — викладання й учення.
Викладання — діяльність учителя в процесі навчання, що полягає в постановці перед учнями пізнавального завдання, повідомленні нових знань, організації спостережень, лабораторних І практичних занять, керівництві роботою учнів із самостійного засвоєння знань, у перевірці якості знань, умінь та навичок.
Учіння — цілеспрямований процес засвоєння учнями знань, оволодіння вміннями і навичками. У широкому значенні — оволодіння соціальним досвідом з метою його використання в практичному житті.
У процесі навчання відбувається взаємодія між учителем і учнем, а не просто вплив учителя на учня. Вчитель може навчати учнів безпосередньо або опосередковано — через систему завдань. Результативність процессу навчання залежить від стилю спілкування учителя з учнем та впливу навколишнього середовища.
Процес навчання формують тісно пов'язані між собою компоненти:
цільовий (постановка конкретної мети вивчення навчального матеріалу на уроці, вивчення навчальної дисципліни та освітньої мети навчально-виховного закладу певного типу);
стимулююче-мотиваційний (створення умов, які спонукають учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності, формують у них позитивну мотивацію цієї діяльності);
змістовний (оптимальний підбір предметів навчального плану, змістовність навчальних програм і підручників, а також продуманість змісту кожного навчального заняття);
операційно-дієвий (вдалий підбір прийомів, методів і організаційних форм навчання, оптимальне поєднання фронтальної, групової та індивідуальної роботи щодо засвоєння учнями змісту навчального матеріалу, вироблення в них відповідних умінь та навичок);
контрольно-регулюючий (контроль за засвоєнням учнями знань, набуттям умінь і навичок, внесення необхідних коректив до змісту і методики навчання з метою підвищення ефективності процесу навчання);
оцінно-результативний (виявлення рівня знань, умінь і навичок кожного учня, визначення причин неуспішності в кожному конкретному випадку і відповідна робота щодо їх усунення).
Пізнання — процес цілеспрямованого відображення об'єктивної реальності у свідомості людей.
Процеси навчання і наукового пізнання мають спільні риси. Обидва спрямовані на пізнання істини, об'єктивної дійсності. І навчання, і пізнання здійснюються за схемою: живе спостереження об'єкта навчання чи пізнання—осмислення істотних властивостей, особливостей, зв'язків цього об'єкта—застосування здобутих знань на практиці чи в навчанні або перевірка здобутого у процесі пізнання знання на практиці. Навчання вірка здобутого у процесі пізнання знання на практиці. Навчання можна вважати специфічною формою пізнання об'єктивної дійсності, набуття суспільного досвіду. Спільність між навчанням і науковим пізнанням у тому, що вони спрямовані на пізнання законів і закономірностей об'єктивного світу.
У навчальному процесі знаходять вияв відомі положення філософії про взаємозв'язок і взаємозалежність, єдність і боротьбу протилежностей, заперечення заперечення, перехід кількісних змін у якісні.
Рушійними силами навчального процесу є його суперечності: між зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання і загальним станом цього процесу, який потребує постійного вдосконалення; між досягнутим учнями рівнем знань, умінь та навичок і знаннями, вміннями й навичками, необхідними для розв'язання поставлених перед ними нових завдань; між фронтальним викладом матеріалу й індивідуальним характером його засвоєння; між розумінням матеріалу вчителем і учнями; між теоретичними
знаннями й уміннями використовувати їх на практиці та ін. Мистецтво вчителя полягає у з'ясуванні й використанні цих суперечностей для активізації пізнавальної діяльності учнів.