16.4 Поширені теплоізоляційні матеріали.

Мінеральна вата й вироби з неї.

Мінеральна вата волокнистий матеріал, одержуваний із силікатних розплавів гірських порід і металургійних шлаків або їх сумішей. Недефіцитність сировини й нескладна технологія виробництва забезпечують широке застосування виробів з мінеральної вати для тепло й звукоізоляції будинків.

Основною властивістю мінеральної вати, що відрізняє її від інших теплоізоляційних матеріалів, є негорючість в поєднанні з високою тепло-і звукоізолюючі здатністю, стійкістю до температурних деформацій, негігроскопічні (вміст вологи у виробах з неї за нормальних умов експлуатації становить 0,5% за обсягом), хімічної і біологічної стійкістю і пасивністю, екологічністю і легкістю виконання монтажу. Важлива властивість мінераловатних матеріалів - мізерно мала усадка (у тому числі термічна) і збереження своїх геометричних розмірів протягом всього періоду експлуатації будівлі. Переваги мінераловатних матеріалів доповнює легкість виконання монтажу. Всі мінераловатні вироби екологічно безпечні.

Основний мінус матеріалу -велике водопоглинання, адже монтаж теплоізоляції часто відбувається в умовах підвищеної вологості. Тому мінеральну вату, як правило, просочують спеціальними гидрофобизуючими складами.

Мінераловатні теплоізоляційні вироби можуть застосовуватися в наступних системах:  

• в системах зовнішнього утеплення мокрого типу;

• в якості теплоізоляційного шару в навісних вентильованих фасадах;

• в системах з утеплювачем із внутрішньої сторони огороджувальної конструкції;

• в системах з утеплювачем усередині конструкції (шарувата кладка, тришарові бетонні або залізобетонні панелі, тришарові сендвіч-панелі з металевими обшивками);

• для ізоляції кисневих комплексів.

Скловолокно за технологією отримання та властивостям має багато загального з мінеральною ватою, але для отримання скляного волокна використовують відходи скляної промисловості (склобій, пісок, сода, доломіт, вапняк, і т.д.). Вироби зі скловолокон володіють високою хімічною стійкістю, не містять корозійних агентів, негігроскопічні. Однак через велику частки сполучного компонента (наприклад, в скловату високої щільності), такий матеріал відноситься до слабогорючих речовин. Теплоізоляційні вироби зі скловолокна застосовуються:

• для ізоляції перекриттів, легких стін і скатних дахів,

• в системах з утеплювачем із внутрішньої сторони огороджувальної конструкції,

• для ізоляції трубопроводів різного призначення.

Основні недоліки матеріалу:

• з плином часу дає значну усадку;

• велике водопоглинання.

Найбільш освоєні у виробництві і експлуатації теплоізоляційні матеріали на основі мінеральної вати:

• жорсткі формовані вироби (плити, напівциліндри, сегменти) на різних в'язках з об'ємною масою 200 ÷ 400 кг/м³, коефіцієнт теплопровідності в сухому стані (температура 25±5°С) 0,05 ÷ 0,075 ккал/м-ч-град і максимальною температурою застосування 70 °C (бітумна в'язка), 300 °C (в'язка з синтетичних смол) і 500 °C (мінеральна в'язка);

• напівжорсткі і гнучкі вироби (плити, мати, джгути, повсть) з об'ємною масою 75 ÷ 400  кг/м³, коефіцієнт теплопровідності 0,04 ÷ 0,07 ккал/м-ч-град і максимальною температурою застосування від 60 до 600 °C.

• Мінеральну вату з об'ємною масою 100 ÷ 200 кг/м³ і коефіцієнтом теплопровідності 0,038 ÷ 0,045 ккал/м-ч-град застосовують як теплоізоляційну засипку при температурі до 600 °C.

• Аналогічні вироби з трохи кращими показниками об'ємної маси і теплопровідності виготовляють на основі базальтового і скляного волокна.