4.7.1. Основні питання навчальної програми

Поняття і призначення антимонопольного регулювання. Антимонопольні органи та їх компетенція. Види монополічтичних правопорушень.

Організаційно-правові методи боротьби з монопольним зловживанням. Майнова відповідальність за порушення антимонопольного законодавства та порядок її застосування.

4.7.2. Методичні вказівки

Антимонопольне регулювання - це процес обмеження монопольної діяльності, що передбачає безпосереднє державне регулювання на конкретних монополізованих ринках або діяльності конкретних монопольних утворень шляхом централізованого встановлення кількісних і якісних показників.

Мета антимонопольного регулювання є захист інтересів споживачів і суспільства і в цілому від негативних наслідків монопольної діяльності конкретних господарюючих суб'єктів.

Поняття конкуренції, монополії, домінуючого становища на ринку товарів, зловживання монопольним становищем містяться в законі України "Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності".

Згідно із законодавством України монопольним визначається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару перевищує 35 відсотків. Рішенням Антимонопольного комітету може визначитися монопольним становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару становить менше 35 відсотків.

З метою забезпечення державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень утворено спеціальний державний орган -Антимонопольний комітет України. Правове становище Антимонопольного комітету України визначене законами України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" та "Про Антимонопольний комітет України", а його процесуальна діяльність щодо розгляду справ регламентується Правилами розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України. Антимонопольний комітет України функціонує у складі Голови та десяти державних уповноважених.

Антимонопольний комітет України створює територіальні відділення. Відділення реалізує в регіоні завдання, покладені на комітет законом.

Закон України "Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" називає три види порушень антимонопольного законодавства: зловживання монопольним становищем на ринку, антиконкурентні узгоджені дії підприємців і дискримінацію підприємств.

В ст.4 закона оговорюються види зловживань монопольним становищем.

До другої групи порушень входять антиконкурентні узгоджені дії, визначені ст. 5 закону.

Монопольна діяльність - це не лише дії чи бездіяльність суб'єктів господарювання, що займають монопольне становище на ринку, а й дії (бездіяльність) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, спрямовані на недопущення, суттєве обмеження чи усунення конкуренції.

Дискримінація суб'єктів господарювання органами влади і управління становить третю групу порушень антимонопольного законодавства, яка включає; заборону створення нових підприємств; примушення суб'єктів господарювання до вступу в асоціації, концерни та інші об'єднання; прийняття рішень про централізований розподіл товарів та інші.

Організаційно-правові методи боротьби з монопольними зловживаннями регламентуються розділом У закону "Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності":

а) контроль за створенням, реорганізацією, ліквідацією суб'єктів господарювання;

б) контроль за придбанням, передачею в оренду майна;

в) примусовий поділ монопольних утворень.

За порушення антимонопольного законодавства до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються такі види санецій.

1. Майнова відповідальність у формі штрафу, який накладається на підприємців-юридичних осіб.

2. Організаційно-господарські санкції за порушення антимонопольного законодавства можуть застосовуватися як самим Антимонопольним комітетом, так і відповідними органами владами і управління. Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення мають право прийняти постанову про примусовий поділ монопольних утворень.

Відповідальні органи влади і управління мають право скасування ліцензій, які вони видавали на провадження певних видів підприємницької діяльності згідно з затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 1998 року №1020, за поданням, внесеним Антимонопольним комітетом.

Література: [15,18-20,22-25]