Основна частина

Основна частина кваліфікаційної роботи складається з 2 розділів та 4 підрозділів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Бажано в кінці кожного розділу сформулювати висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дасть змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

У першому розділі подають аналіз літератури за темою і вибір напрямів дослідження. Студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки, порівнює вітчизняний та зарубіжний досвід за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, він повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми.

У другому підрозділі аналітичної частини слід навести результати аналізу діючої нормативно-правової бази у сфері інтелектуальної власності. При цьому студент повинен приділити увагу не тільки правовому забезпеченню охорони та захисту об’єкта дослідження, а й законодавчим актам, що регулюють питання введення в господарський обіг об’єктів інтелектуальної власності, їх оцінки та комерціалізації. Бажано висвітлити також аспекти щодо організації інноваційної діяльності, трансферу технологій тощо.

Загальний обсяг першого розділу не повинен перевищувати 35% обсягу основної частини кваліфікаційної роботи. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі.

У другому розділі доцільно надати загальну характеристику підприємства/галузі/сфери діяльності (напрями діяльності, економічні показники діяльності, організаційна система управління тощо), що є об’єктом дослідження; визначити місце і роль інтелектуальної власності в досягненні результатів діяльності підприємства в ринкових умовах господарювання; представити систему управління інтелектуальною власністю; описати існуючі умови щодо вирішення проблеми дослідження.

У другому підрозділі практичної частини з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми, наприклад:

– виявлення властивостей та взаємозв’язків щодо предмета дослідження;

– застосування методик оцінки прав інтелектуальної власності;

– аналіз прикладів комерціалізації ОПІВ;

– розробка моделей щодо вирішення завдань дослідження.

Наприкінці практичної частини студент повинен надати вичерпні та чіткі рекомендації щодо можливості впровадження досягнутих результатів на підприємстві/галузі для забезпечення сформульованої мети дослідження. Текст рекомендацій може поділятись на пункти. Рекомендації повинні мати конкретний характер і бути повністю підтверджені звітною роботою. В рекомендаціях визначають подальші роботи, які вважають необхідними, приділяючи основну увагу пропозиціям щодо ефективного використання результатів дослідження. Рекомендації обов’язково повинні бути адресними, тобто розрахованими на їх виконання конкретними юридичними чи фізичними особами.

За рішенням кафедри практична частина деяких кваліфікаційних робіт може містити рекомендації щодо соціально-екологічних аспектів творчої діяльності колективу.

Загальний обсяг другого розділу становить приблизно 65% обсягу основної частини кваліфікаційної роботи.

Кваліфікаційна робота обов’язково має бути завершена заключною частиною, що становить собою найбільш важливі конкретні і обмірковані висновки, до яких приходить студент на основі проведеного дослідження і аналізу розглянутих ним прикладів. Мета висновків – у максимально стислому вигляді відобразити суть і цінність власних досліджень, дати їм оцінку з урахуванням світових тенденцій і підходів щодо вирішення поставленої задачі, показати наукову, практичну і соціально-економічну значущість роботи. Висновки повинні посилатися на результати дослідження, які студент наводить наприкінці кожної частини.

Висновки вміщують безпосередньо після викладення опису розробки, починаючи з нової сторінки. Висновки складаються з декількох пунктів (5-9), об’ємом 1-2 сторінки.

Висновки повинні бути:

• короткими (ідеал: один висновок – одне речення);

• новими (тобто такими, що до написання кваліфікаційної роботи були невідомими);

• конкретними та коректними (наприклад, "Ст. 176 Кримінального кодексу України викласти у такій редакції …". Не повинно бути висновків типу "Необхідно вдосконалити законодавство України в сфері інтелектуальної власності" або "Підвищити відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності");

• обґрунтованими (тобто логічно випливати із тексту роботи).

Необхідно пам’ятати, що висновки є основним результатом кваліфікаційної роботи.

Після висновків, у кінці тексту пояснювальної записки, починаючи з нової сторінки, наводять перелік посилань.

Бібліографічні описи з переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання). Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Після висновків наводять додатки. У додатках вміщують матеріал, який:

– є необхідним для повноти пояснювальної записки, але включення його до основної частини може змінити упорядковане й логічне уявлення про роботу;

– не може бути послідовно розміщений в основній частині через великий обсяг або способи відтворення;

– може бути вилучений для широкого кола читачів, але є необхідним для фахівців даної галузі.

У додатки можуть бути включені:

– додаткові ілюстрації або таблиці;

– матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладення або форму подання не можуть бути внесені до основної частини;

– додатковий перелік джерел, на які не було посилань у пояснювальній записці, але які можуть викликати інтерес;

– звіт про патентні дослідження, якщо вони передбачені в роботі.