3 Структура та правила оформлення пояснювальної записки кваліфікаційної роботи

Орієнтовні зміст та обсяг елементів кваліфікаційної роботи наведено у Додатку Г.

Пояснювальну записку умовно поділяють на:

– вступну частину;

– основну частину;

– додатки (при необхідності).

Вступна частина містить такі структурні елементи:

– титульний аркуш (Додаток Д);

– завдання на дипломну роботу або випускну роботу магістра;

– відомість роботи (Додаток Ж);

– реферат;

– зміст.

Реферат призначений для ознайомлення з кваліфікаційною роботою. Він має бути стислим, інформативним і містити відомості, які дозволяють отримати загальне враження про роботу в цілому і прийняти рішення про доцільність ознайомлення зі змістом роботи.

Реферат повинен містити:

• відомості про обсяг роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, джерел інформації;

• текст реферату;

• перелік ключових слів.

Текст реферату повинен містити:

• об’єкт дослідження;

• предмет дослідження;

• основні результати роботи та їх новизну;

• рекомендації щодо вдосконалення об’єкта дослідження.

Об’єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. Тобто, предмет дослідження є частиною об’єкта.

Об’єкт дослідження – процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Обов’язково об’єктом дослідження повинна бути складова інтелектуальної власності.

Предмет дослідження – це конкретна частина об’єкта дослідження, що міститься в межах об’єкта. Саме на предмет дослідження спрямована основна увага, оскільки предмет дослідження визначає мету дослідження, яка зазначається на титульному аркуші, та назву роботи.

Наприклад, об’єкт дослідження – правова охорона результатів науково-технічної діяльності. Предмет дослідження – правова охорона винаходів.

Об’єкт дослідження не повинен бути занадто об'ємним (наприклад, "правова охорона об’єктів інтелектуальної власності"). Він повинен мати безпосереднє відношення до предмета дослідження.

Метою повинна бути не дія, а конкретний результат, наприклад: "Удосконалення закону України …", "Розроблення рекомендацій щодо подання заявки на …", "Розроблення методики щодо визначення вартості прав на торговельну марку" тощо. Мета дослідження повинна бути сформульована настільки чітко, щоб досягнення цієї мети можна було б перевірити за конкретними результатами роботи (проект закону, рекомендації, методика тощо).

Ключові слова (5-15 слів або словосполучень), що є визначальними для розкриття суті кваліфікаційної роботи, розміщують після тексту реферату, друкують великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.

Реферат обсягом не більше 500 слів бажано розмістити на одній сторінці.

Приклад складання реферату на випускну магістерську роботу наведено в Додатку К.

Зміст розташовують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки.

До змісту включають: вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів пояснювальної записки; висновки; перелік посилань; назви додатків і номери сторінок, які містять початок відповідного матеріалу.

Основна частина містить такі структурні елементи:

– вступ;

– аналітична частина;

– практична частина;

– висновки.

Вступ розташовують на окремій сторінці. У вступі викладають:

– оцінку сучасного стану проблеми, відмічаючи при цьому практично розв’язані завдання, вади знань, що існують в даній галузі, та провідних фахівців даної галузі;

– світові тенденції розв’язання поставлених задач;

– актуальність даної роботи та підставу для її виконання;

– галузь застосування дослідження;

– взаємозв’язок з іншими роботами;

– мету роботи;

– послідовність завдань, необхідних для досягнення поставленої мети.

Проблема, що повністю або частково вирішується у кваліфікаційній роботі, повинна бути актуальною, тобто такою, без вирішення якої неможливий подальший ефективний розвиток конкретного підприємства/галузі, державної системи правової охорони інтелектуальної власності або України в цілому. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими рішеннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити сутність проблеми або наукового завдання. Бажано також, щоб вироблений напрямок дослідження був пов'язаний з підприємством/галуззю, на прикладі якого здійснюється дослідження.

Завдання повинні бути необхідними і достатніми для досягнення поставленої мети. Тобто не слід ставити надмірних завдань, що не мають безпосереднього відношення до поставленої мети. І в той же час, не повинні бути упущені завдання, без виконання яких унеможливлюється досягнення мети. Наприклад, метою досліджень є розроблення методики оцінки розміру шкоди, завданої неправомірним використанням прав інтелектуальної власності. Тоді завданнями дослідження можуть бути такі:

– збір з доступних джерел інформації відомостей, що стосуються визначення розміру завданої шкоди;

– аналіз джерел інформації та її реалізації;

– розроблення методики оцінки розміру завданої шкоди.