Пулюй іван павлович

(1845-1918)

Присвятив багато уваги експериментальному дослідженню фосфоресценції в газорозрядних трубках з низьким тиском. Виготовив першу люмінесцентну лампу, яка стала широко відомою під назвою „лампа Пулюя”. У ній катодні промені бомбардували слюдяну пластинку, покриту сульфатом кальцію і розташовану між анодом і катодом під кутом до останнього, викликаючи в ній інтенсивну фосфоресценцію.

Гольдман олександр генріхович

(1884-1971)

Здійснив важливі дослідження з інфрачервоної люмінесценції закису міді та електролюмі­несценції деяких складних сполук, зокрема одер­жав і вивчив об’ємну електролюмінесценцію, супроводжувану емісією „гарячих” електронів. Створив нові ефективні електролюмінофори, сублімат - електролюмінофори з різними кольорами випромінювання. Відкрив новий вид фотографічних процесів, що базується на використанні прихованого (поляризаційного) зображення, яке створюється на люмінофорі.

Білий михайло ульянович

(1922-2001)

Встановив умови виникнення фотолюмінесценсії розчинів електролітів і показав, що першопричиною відсутності люмінесценції в таких розчинах є наявність сильного температурного гасіння. Це дало йому можливість уперше виявити світіння розчинів солей вісмуту, олова, стибію, телуру, германію, селену і на основі цього встановити ряд важливих закономірностей у спектральній характеристиці таких розчинів.

Заклав основи спектроскопії розчинів електролітів, розробив високої чутливості методи люмінесцентного аналізу, які дали можливість розробити глибоке “зондування” речовин, виявляючи в них з високою точністю ступінь чистоти.

Шпак марат терентійович

(1926-1993)

Виконав в 50-60-х роках дослідження з відкриття і вивчення власної екситонної люмінесценції молекулярних кристалів, з’ясував роль домішок і дефектів кристалічної решітки в свіченні цих кристалів, ґрунтовно дослідив спектри люмінесценції термічно деформованих кристалів.

Пекар соломон ісаакович

(1917-1985)

Розвинув теорію домішкових електронних центрів і загальну теорію форми і температурної залежності смуг домішкового поглинання світла і люмінесценції, обумовленої електронною взаємодією.

Передбачив можливість самостимульованої хемілюмінесцентної реакції в газах і розробив теорію ії використання в хімічних лазерах.

Рис. 7

128