- •ОПТИМАЛЬНІ РЕЖИМИ ВУЗЛІВ НАВАНТАЖЕННЯ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНИХ СИСТЕМ
- •ТЕМА 1. Загальна характеристика вузлів навантажень
- •1.1 Загальна характеристика електроприймачів
- •1.2 Режими електропостачальних систем промислових підприємств
- •1.3 Основні характеристики споживачів електроенергії
- •1.4 Оптимальні режими електропостачальних систем
- •1.4.1 Найвигідніший розподіл навантаження в електропостачальній системі
- •1.4.2 Поточне планування режимів системи
- •ТЕМА 2. Статичні характеристики та критерії стійкості
- •2.1 Статичні характеристики елементів електропостачальної системи
- •2.1.1 Резистор із сталим значенням опору
- •2.1.2 Освітлювальне навантаження з лампами розжарювання
- •2.1.3 Котушка зі сталим значенням індуктивності
- •2.1.4 Конденсатор із сталим значенням ємності
- •2.2 Основні практичні критерії стійкості електропостачальних систем.
- •2.2.1 Перший практичний критерій: dE/dU2>0
- •2.3 Статичні характеристики типового навантаження електропостачальних систем
- •ТЕМА 3. Основні характеристики та стійкість асинхронних електродвигунів в особливих режимах
- •3.1 Енергетична діаграма асинхронного електродвигуна
- •3.2 Заступна схема асинхронного двигуна
- •3.3 Система відносних одиниць
- •3.4 Обчислення параметрів заступної схеми АД за паспортними (довідниковими) даними
- •3.4.1 Обчислення резистансу R1м , R2п, Xσп
- •3.4.2 Ітераційні обчислення Xσном, R2ном (у номінальному режимі) та опорів R1сд, Xμ (у всіх режимах)
- •3.4.2.1 Уточнення значень опорів Xσном, R2ном, R1сд, Xμ та критичного ковзання sкр
- •3.5 Обчислення параметрів заступної схеми АД із дослідів номінального режиму, неробочого режиму та короткого замикання
- •3.6 Спеціальні засоби покращення пускових характеристик асинхронних двигунів з короткозамкненим ротором
- •3.6.1 Загальна інформація про засоби покращення пускових характеристик асинхронних двигунів з короткозамкненим ротором
- •3.6.2 Пуск за зниженої напруги обвитки статора асинхронного двигуна
- •3.6.3 Поверхневий ефект і його використання для покращення пускових характеристик асинхронних двигунів
- •3.7 Пуск та самозапуск асинхронних двигунів
- •3.7.1 Рівняння механічного стану (руху) ротора асинхронного двигуна
- •3.7.2 Пуск електродвигунів
- •3.7.3 Самозапуск електродвигунів
- •3.8 Практичні методи розрахунку режиму мережі під час пуску електродвигунів
- •3.9 Несиметричні режими асинхронних двигунів
- •ТЕМА 4. Основні навантажувальні характеристики та стійкість синхронних електродвигунів в особливих режимах
- •4.1 Особливості режиму синхронного двигуна як джерела реактивної потужності
- •4.2 Енергетична діаграма синхронного електродвигуна
- •ТЕМА 5. Особливі режими вузла навантажень під час комутації батарей конденсаторів поперечної компенсації
- •5.1 Перехідні процеси під час увімкнення окремої батареї конденсаторів
- •5.1.2 БК виконано за схемою "зірки" з ізольованою нейтраллю
- •5.1.3 БК виконано за схемою “трикутника”
- •5.1.4 Вплив моменту ввімкнення та залишкової напруги на БК на струм увімкнення БК
- •5.2 Перехідні процеси під час вимкнення окремої БК
- •5.3 Умови роботи вимикачів під час комутацій батарей конденсаторів
- •ТЕМА 6. Висновки
ОПТИМАЛЬНІ РЕЖИМИ ВУЗЛІВ НАВАНТАЖЕННЯ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНИХ СИСТЕМ
ТЕМА 5. Особливі режими вузла навантажень під час комутації батарей конденсаторів поперечної компенсації
5.1Перехідні процеси під час увімкнення окремої батареї конденсаторів
5.1.1БК виконано за схемою "зірки" із уземленою нейтраллю в мережі з
глухим уземленням нейтралі
Схема сполучення батареї конденсаторів (надалі – БК) із уземленою нейтраллю в мережі з глухим уземленням нейтралі зображена на рис. 5.1.
Така схема є характерною для мережі 380/220 В. У даному випадку за умови
Система |
C бк |
E |
|
Рис. 5.1 Схема сполучення БК із уземленою нейтраллю в мережі з глухим уземленням нейтралі
симетричності цю трифазну схему можна розкласти на три однакові незалежні однофазні контури. Аналіз перехідного процесу можна провадити за заступною схемою для однієї фази (рис.5.2).
Рис. 5.2 Однофазна заступна схема вмикання БК із уземленою нейтраллю в мережі з глухим уземленням нейтралі
102
ОПТИМАЛЬНІ РЕЖИМИ ВУЗЛІВ НАВАНТАЖЕННЯ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНИХ СИСТЕМ
У цій схемі: LМЕР – еквівалентна індуктивність мережі; СМЕР – еквівалентна ємність мережі; Сбк – ємність фази БК; E – еквівалентна ЕРС мережі, яка дорівнює фазній напрузі на шинах, куди вмикається БК, до моменту увімкнення. Внаслідок незначного впливу на перехідний процес ємність мережі СМЕР можна не враховувати (Cмер<<Cбк). Для аналізу перехідного процесу в даному випадку зручно використати операторний метод.
Увімкнення відбувається в момент пробиття повітряного проміжку між контактами вимикача, що зближуються. Пробиття настає, як правило, під час близького до максимуму значення напруги Еm .
Струм увімкнення в операторній формі:
I |
|
(p) = |
E(p) |
= |
|
Emp |
|
|
|
1 |
|
|
. |
(5.1) |
||||||
УВ |
Z(p) |
p2 + ω2 |
pLМЕР + |
1 |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
pCБК |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Після деяких перетворень отримуємо: |
|
|||||||||||||||||
IУВ |
(p) = |
Em |
|
|
|
|
|
|
p2 |
|
|
|
. |
|
(5.2) |
|||||
|
|
(p |
2 |
|
|
2 |
2 |
2 |
|
|
||||||||||
|
|
|
L |
MEP |
|
|
+ ω )(p |
+ ω ) |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|||
де : ω0 = |
|
|
1 |
|
|
|
|
– власна частота коливань коливального контуру, утвореного |
||||||||||||
LMEPCБК |
|
|
мережею та БК.
Перейшовши від зображення до оригіналу, отримуємо:
|
Em |
|
|
ω |
|
|
ω0 |
|
iУВ(t) = |
|
|
sin ωt + |
|
sin ω0t . |
|||
|
2 |
2 |
2 |
2 |
||||
|
LMEP |
ω0 |
−ω |
ω0 |
−ω |
|
Із виразу (5.3) знаходимо максимальне значення струму увімкнення, яке дорівнює:
IУВ max = |
Em |
|
1 |
|
. |
|
|
ω −ω |
|||||
|
L |
MEP |
|
|
||
|
|
|
0 |
|
|
(5.3)
(5.4)
Як правило, індуктивний опір мереж є набагато меншим, ніж ємнісний опір батарей конденсаторів поперечної компенсації реактивної потужності:
ωLMEP<<XКБ. Внаслідок цього власна частота коливань коливального контуру,
103
ОПТИМАЛЬНІ РЕЖИМИ ВУЗЛІВ НАВАНТАЖЕННЯ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНИХ СИСТЕМ
утвореного мережею та БК є набагато більшою, ніж частота вимушувальної ЕРС.
Тому для звичайного співвідношення параметрів мережі та БК можна вважати, що
ω02 −ω2 |
≈ ω02 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(5.5) |
||||||
|
Підставивши вираз (5.5) у вирази (5.3) та (5.4), отримаємо: |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
Em |
|
|
ω |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Em |
|
||
iУВ(t) = |
|
|
|
|
sin ωt + |
ω20 sin ω0t |
= |
(ωsin ωt + ω0 sin ω0t)= |
|||||||||||||
|
|
|
2 |
2 |
|||||||||||||||||
|
|
|
LMEP |
ω0 |
|
|
|
|
ω0 |
|
|
ω0LMEP |
|
||||||||
= |
Em |
|
|
ωsin ωt + |
|
Em |
|
|
ω sin ω t |
|
|
(5.6) |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
ω2L |
MEP |
|
|
|
|
ω2L |
MEP |
0 |
0 |
|
|
|
||||||||
|
0 |
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
||||||||
та |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Em |
|
|
ω |
|
|
ω02 |
|
|
|
ωEm |
1 |
+ ω0 . |
(5.7) |
|||
IУВ max = |
|
|
|
|
+ |
= |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
2 |
2 |
||||||||||||||||
|
|
|
|
LMEP |
|
ω0 |
|
|
ω0 |
|
|
|
ω0 LMEP |
ω |
|
Помноживши та поділивши вираз (5.7) на СБК та, врахувавши, що власна частота коливань коливального контуру, утвореного мережею та БК ω0 =1 LMEPCБК , отримуємо остаточно:
|
|
|
|
SКЗ |
|
|
|
|
IУВ max |
= I |
БК ном 1 |
+ |
|
, |
(5.8) |
||
|
||||||||
|
|
|
|
QБК ном |
|
|
де: IБКном – номінальний струм БК; QБКном – номінальна потужність БК; SКЗ – потужність трифазного КЗ на шинах, на які увімкнена БК.
5.1.2 БК виконано за схемою "зірки" з ізольованою нейтраллю
Схема сполучення батареї конденсаторів з ізольованою нейтраллю зображена на рис. 5.3.
У цьому випадку електромагнітні процеси відбуваються дещо інакше. Як тільки під час увімкнення БК відбувся пробій одного з полюсів вимикача, починає заряджатись відповідна ємність між БК та землею. Внаслідок ізольованості нейтралі БК ця ємність дуже мала, тому виникає кидок струму, який має короткочасний характер.
104
ОПТИМАЛЬНІ РЕЖИМИ ВУЗЛІВ НАВАНТАЖЕННЯ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНИХ СИСТЕМ
Система |
C бк |
E |
|
Рис. 5.3 Схема сполучення БК з ізольованою нейтраллю
Після пробиття другого полюса відбувається перезаряджання цієї ємності на землю та заряджання послідовно сполучених ємностей двох фаз БК через індуктивності трансформатора та мережі. Саме цей коливальний контур, утворений послідовно сполученими ємностями двох фаз БК й індуктивностями трансформатора та мережі, визначає струм увімкнення.
|
Індуктивність контуру дорівнює 2LМЕР, ємність – 0,5СБК (дві фази БК з'єднані |
||||||||
послідовно). Вимушувальна ЕРС дорівнює лінійній напрузі: E = |
3Em cos(ωt + Ψe ) . |
||||||||
|
Частота власних коливань контуру |
|
|||||||
ω0 = |
|
1 |
|
, |
|
|
|
|
(5.9) |
2LMEP 0,5CБК |
|
|
|
|
|||||
тобто – та ж сама, що й у попередньому випадку. |
|
||||||||
|
Отже, максимум струму увімкнення: |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
IУВ max = |
3 |
|
|
|
S |
|
|
|
|
|
IБКном |
1 + |
КЗ |
|
. |
(5.10) |
|||
2 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
QБКном |
|
|
||
|
|
|
|
|
5.1.3 |
БК виконано за схемою “трикутника” |
|
Схема сполучення батареї конденсаторів "трикутником" зображена на рис. 5.4.
105