Контрольні питання та завдання

1. Охарактеризувати основні особливості педагогічного виховання дітей у східних слов’ян.

2. Коли почали зароджуватись школи на Русі? Що посприяло їх появі?

3. Назвати основні моменти розвитку шкільництва в Галицько-Волинській державі.

4. Які соціальні та релігійні об’єднання посприяли культурно-освітньому розвитку України в XVI – першій пол. XVIII ст.?

5. В яких історичних умовах відбувався розвиток освіти Лівобережної і Правобережної України у другій пол. XVII - 1 пол. XVIII ст.?

6. Якими подіями відзначився розвиток системи української освіти у другій половині XVIII – першій половині XIX ст.?

7. До яких змін у шкільництві підросійської України привів ряд російських освітніх реформ, що відбулись у другій пол. XIX – поч. XX ст.?

8. Узагальнити процес розвитку шкільництва в Україні у 1917-1919 рр.

9. Назвіть передумови прийняття постанови Верховної Ради УРСР «Про порядок введення в дію Закону УРСР «Про освіту».

10. Описати особливості та вихідні положення концепції середньої загальноосвітньої школи в Україні.

Література: з8;39;40;41;60;62;63;71;73;74.

Лекція 3. ДЕРЖАВНА ОСВІТНЯ ПОЛІТИКА У ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ

3.1. Характеристика освітньої системи США

Американська система освіти являє собою зразок динамічності, постійної модернізації структури, яка інтегрує все краще, що є у світі в цій сфері.

На відміну від багатьох інших країн, освіта в США сильно децентралізовано, основну роль відіграють штати і місцеві шкільні ради, а роль міністерства освіти порівняно невелика. У завдання міністерства входить розподіл федеральних фінансових коштів на освіту, збір інформації про американські школах, забезпечення рівного доступу до освіти. Міністерство очолює міністр освіти США.

У США немає єдиної державної системи освіти і строгих стандартів для навчальних закладів. Кожен штат визначає її структуру та обсяг системи. Система освіти в Америці поділяється на кілька рівнів: початковий; середній; вищий; дипломний для отримання посади.

Всі навчальні заклади діляться на приватні і державні. У державних школах навчання безкоштовне, а в державних коледжах і університетах є платним. Крім державних шкіл в США є велика кількість приватних шкіл, в яких навчається більше 15% учнів.

Перевагою навчання в США є хороша сучасна матеріально-технічна база і добре організовані навчальні та наукові процеси. Крім того у студентів є можливість заробити на своє навчання, поєднуючи роботу з навчанням.

Освіта в США фінансується на трьох рівнях: федеральними властями, владою штатів і місцевою владою.

Мова освіти – англійська, крім Пуерто-Ріко, де офіційна мова – іспанська.

У США не існує строгих федеральних стандартів для навчальних закладів. Процедуру акредитації вузів здійснюють приватні організації.

Зараз у США понад 50 млн. школярів, 3 млн. учителів, 100 тис. загальноосвітніх шкіл. Школа 12-річна, навчання починається з шести років. У 16 років учень може залишити школу, навіть посеред року, ніхто не примусить його закінчувати школу, і чверть школярів користується цим правом.

Приватні американські школи існують на кошти, які отримують як плату за навчання; учителів набирають за контрактом; ці школи самі складають програми, підручники, посібники. Навчання одного учня в державній школі обходиться від 5 до 7,5 тис. доларів на рік, вартість навчання у приватній школі – 7 – 10 тисяч. У США 50 штатів. Штат Юта на навчання одного учня витрачає 2,5 тис. доларів, а в Каліфорнії або Нью-Джерсі – у 3 рази більше. Тривалість і вік для початку обов'язкової освіти різняться в залежності від штату. Діти починають навчання у віці від 5 до 8 років і закінчують у віці від 14 до 18 років.

Керівництво вищою освітою є також децентралізованим, оскільки, відповідно до 10-ї поправки Конституції, вся система освіти підпорядкована органам управління окремих штатів. У державному масштабі керівництво здійснюється відомством освіти, що входить до складу департаменту охорони здоров'я та соціального забезпечення. Проте термін «керівництво» можна застосувати лише частково, оскільки функції відомства обмежуються швидше накопиченням і обробкою інформації (статистика), що поступає від влади штатів та навчальних закладів.

Незважаючи на багато проблем в галузі середньої освіти, вища освіта в США вважається одним з кращих в світі. Вища освіта зазвичай отримують протягом 4 років навчання в коледжі чи університеті. У 2013 році в США діяло понад 4350 вищих навчальних заклади (далі – ВНЗ).

У ВНЗ США сьогодні навчається понад 500 000 іноземних студентів зі понад 17,5 млн. в цілому, з яких 60% – з Азії. Останнім часом освіта у вузах, як приватних, так і державних, стає все дорожче. Плата за рік навчання – від 5000 доларів в університеті штату до 40 000 доларів у Гарварді.

ВНЗ США можна розділити на три типи, які як правило сильно відрізняються один від одного, головним чином за кількістю студентів і атмосфері. Одна з головних відмінних ознак – наявність або відсутність науково-дослідних програм і програми аспірантури, яке відрізняє коледж від університету.

Коледж – це ВНЗ, який займається, в основному, навчанням студентів, а наукова робота, якщо і є, залишається на другому плані. Переважна більшість чотирирічних коледжів – маленькі (менше 2000 студентів) і приватні, хоча останнім часом почали з'являтися коледжі штатів, створені для талановитих студентів штату. Багато маленьких коледжі – релігійні, іноді звані «Біблійними коледжами» ( англ. bible colleges ).

Університети поділені на два типи: приватні університети та університети штатів, що фінансуються владою конкретних штатів.

До числа приватних університетів належать найвідоміші американські вузи, такі як Гарвард, Єль, Прінстон, Стенфорд, МІТ і «Калтех». Велика частина їх – середньої величини, хоча є і дуже маленькі (Каліфорнійський технологічний інститут) і дуже великі (Університет Південної Каліфорнії).

Характерною особливістю вищої школи США є переважна більшість приватних вузів, які складають більш 2/3 від їх загаль¬ної кількості, хоча 70% студентів навчаються у державних вузах.

Університетська система США включає в себе так звані багатопрофільні університети та значно престижніші – дослідницькі. ВНЗ можуть претендувати на статус багатопрофільного університету, якщо здатні забезпечити навчання у магістратурі, а в дослідницьких університетах ще й за докторськими програмами. Освітня політика у таких університетах орієнтована на пріоритетні напрями федеральної наукової політики, що має на меті забезпечення відтворення високого рівня спеціалістів, першочергову підтримку фундаментальної науки, нала¬годження стійких та продуктивних зв'язків з промисловим бізнесом.

У США ВНЗ виконують основну науково-дослідну роботу і знаходяться під впливом федеральної влади на¬багато більше. Так, за останні роки майже 60% коштів, витрачених ВНЗ на науково-дослідну роботу, поступають від федерального уряду у вигляді замовлень, контрактів. Отже, загалом вплив федеральної влади на вищу школу є визначальним, оскільки фінансовий важіль знаходиться в її руках, але цей вплив здійснюється не через відомство освіти, а че-рез інші урядові агентства.

При відсутності єдиного програмно-методичного центру з вищої освіти дуже важливою є акредитація ВНЗ. Акредитація полягає утому, що певні урядові або громадські орга¬ни (часто ті й інші) визначають, наскільки кожний окремий ВНЗ задовольняє чи не задовольняє певні стандарти.

Загальне керівництво ВНЗ здійснюється опікунською радою, до складу якої входить губернатор даного штату, якщо це державний ВНЗ, голова промислової корпорації, релігійної общини чи приватна особа (якщо це приватний ВНЗ). Як правило, опікунська рада має ряд комітетів, що відповідають за різні аспекти діяльності ВНЗ.

Організаційно ВНЗ, незалежно від типу, являє собою систему адміністративних служб, навчальних і дослідних підрозділів. Кількість, назва, функції залежать від масштабу і найменшою мірою – від типу (університет, інститут, коледж).

Вища школа готує бакалаврів, магістрів і докторів наук. Очолюють коледжі і школи декани, які отримують за свою посаду оклад на багато більший, ніж платня професорові; департамент очолює голова – професор, який нічого додатково не отримує. Викладацьку роботу ведуть «повні» професори, молодші професори (доценти, асистенти професора та інструктори (викладачі).

Для підтримки здібної молоді уряд виділяє гранти, які дають можливо безкоштовно навчатися.

Аналіз офіційних документів зарубіжних дидактів, в яких визначається мета і завдання вищої освіти США, дає можливість зробити такі висновки: у США визнається провідна роль вищої освіти, декларується її доступність, академічна свобода, метою виховання визначається формування особистості порядного громадянина.