Контрольні питання та завдання

1. Обгрунтуйте твердження, що державне управління освітою є підсистемою соціального і державного управління взагалі.

2. Дайте визначення поняття «державне управління освітою». Які особливості державного управління освітою Ви можете назвати?

3. Проаналізуйте структуру державного управління освітою. Які механізми державного регулювання Ви знаєте?

4. Розкрийте зміст основних категорій державного управління освітою, характерні особливості управлінських понять: «організація», «управління», «менеджмент», «керівництво», «адміністративне управління».

6. Розкрийте сутність і переваги стратегічного управління освіти.

7. Чим відрізняється управління від лідерства?

8. Наведіть визначення державної освітянської політики. Які характерні особливості? Механізми реалізації?

9. Яка загальна мета управління освітою?

10. Наведіть схему здійснення механізму детермінації державного управління освітою соціально-політичною природою.

11. Які чинники впливають на зміст державного управління освітою? Назвіть зміни в системі державного управління освітою.

12. Яке значення має законодавче і нормативне забезпечення функціонування і розвитку освіти? Які основні правові документи освітянської сфери?

14. В чому полягає стратегія розвитку освіти в Україні?

16. Назвіть основні шляхи формування і реалізації державної політики у сфері вищої освіти.

17. Назвіть місцеві органи управління освітою в Україні.

Література: 1;2;7;15;16;54;58;66;68;69;75.

Лекція 5. ФУНКЦІЇ, ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ

5.1. Суть і зміст функцій управління освітою

Управління освітою – це операційний процес, який поділяється на складові частини за допомогою аналізу управлінських функцій.

Функції управління освітою здійснюються будь-яким суб'єктом управління в процесі управління будь-яким об'єктом. Так, кожний рівень управління освітою характеризується наявністю п'яти загальних (універсальних) функцій: цілевизначення, планування, організації, мотивації і контролю.

За характером відображення управлінського впливу на об'єкт управління до універсальних функцій відносять розпорядчі, регулятивні, організаційно-контрольні, виконавчі. Як робочий інструмент загальних функцій виступають специфічні функції, які дають змогу забезпечувати суб'єктам і об'єктам управління реалізацію поставлених перед ними завдань. До них належать дії, які забезпечують прийняття управлінських рішень, погодження, координацію, звітність тощо.

Однак планування, координація, контроль є теоретичними абстракціями, якщо їх розглядати ізольовано від змісту діяльності конкретного органу управління. Вони становлять зміст управлінської діяльності цього органу управління. Інколи їх називають функціями-завданнями.

Ураховуючи те, що кожний орган управління освітою вико­нує низку функцій, відповідає за вирішення багатьох завдань, необхідно виділити особливу функцію, яка б об'єднувала, координувала реалізацію окремих функцій органу управління. Таку інтегровану функцію називають функцією керівництва. Ця функція – «центральна нервова система» управління, її зміст, взаємозв'язок з функціями-завданнями органів управління освітою визначається поло­женнями цього керівного органу в структурі управління. Зміст і межі функції визнача­ються нормативно-правовими актами (законами, положеннями).

Коротко спинимося на характеристиці окремих універсальних функцій.

Планування – головна функція управління. Вона передбачає прогнозування, визначення цілей, стратегій, політики завдань того чи іншого організаційного формування. Планування включає, насамперед, прийняття управлінських рішень, обґрунтування та чітке визначення напрямів дії, складання планів, графіків роботи, що забезпечує основу для прийняття інтегрованих рішень.

Оскільки процес управління в освіті є цілеспрямованим, то першою функцією є визначення мети управління, а наступною – моделювання досягнення цієї мети виходячи з реальних можливостей об'єкта управління.

Організація – це приведення параметрів управління у відповідність з параметрами запропонованої моделі. Для цього створюються нові умови, визначаються і організовуються види спільної діяльності, делегуються права і обов'язки і т. ін.

Під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників функції управління освітою розвиваються, модернізуються, стають дедалі більш важливими нові функції. Серед основних чинників такого процесу: зміни соціально-економічного стану в країні; розвиток науки управління; модернізація сфери управління освітою; осмислення тенденцій та ідей зарубіжного досвіду.