Підсистеми бухгалтерського обліку

Фінансовий

облік

Податковий

облік

Управлінський

облік

- фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування

- чистий прибуток

- нерозподілений прибуток

прибуток до оподаткування

- операційний прибуток

- чистий прибуток

- прогнозований прибуток

Рисунок 2.2. Прибуток як об’єкт підсистем обліку

Спільним для фінансового, управлінського та податкового обліку прибутку ПАТ «Львiвський хлiбозавод №1» є використання однакових первинних документів та відображення одних і тих самих господарських операцій. Із названих підсистем обліку фінансовий облік прибутку є найбільш узагальненим, оскільки використовує інформацію на рівні синтетичних рахунків та субрахунків, тоді як в управлінському обліку аналізується прибуток ПАТ «Львiвський хлiбозавод №1» на рівні аналітичних рахунків, а в податковому обліку застосовується методика, що не збігається з методикою визначення прибутку у фінансовому обліку.

Слід відмітити, що методика формування собівартості та фінансового результату ПАТ «Львiвський хлiбозавод №1» повністю відповідає вимогам П(С)БО 16 і П(С)БО 3. Облік автоматизовано.

В Додатку Н наведені основні показники, що характеризують економічну діяльність ПАТ «Львівський хлібозавод № 1».

Вартість   активів  ПАТ «Львівський хлібозавод № 1» порівняно з аналогічним попереднім періодом зменшилась на 31 тис.грн.   Активи ПАТ «Львівський хлібозавод № 1» станом на 31.12.2014р. становлять – 1201 тис.грн. в т.ч.:

- вартість необоротних активів  - 1196 тис.грн.;

- вартість  мобільних (оборотних) активів,   які є робочим капіталом товариства - 5 тис.грн.

В структурі сукупних активів ПАТ «Львівський хлібозавод № 1»  питома вага необоротних активів  становить 99,6%. Це свідчить, що ПАТ «Львівський хлібозавод № 1»  має «важку» структуру активів, яка веде до значних   накладних витрат  і має високу вразливість до зміни виручки .

 Вартість мобільних (оборотних) активів ПАТ «Львівський хлібозавод № 1»  зменшилась  на 3 тис.грн.

2.2.Організація аудиторської перевіркифінансових результатів та прибутку пат «Львівський хлібозавод № 1»

Взаємодія організації-клієнта з аудиторською фірмою повинна починатися з направлення на її адресу листа-пропозиції, у якому викладаються мета аудиторської перевірки і перелік бажаних аудиторських послуг. Після ухвалення рішення про укладання договору аудиторська фірма направляє на адресу клієнта лист-зобов'язання аудиторської організації про згоду на проведення аудита (Додаток Б).

До укладання договору (Додаток В) необхідно мати максимально повну інформацію про клієнта і його економічну діяльність. Цьому сприяє одержання відповідей на питання, перераховані в інформаційній анкеті.

Найважливіша складова планування аудиту – це отримання аудитором уявлення про стан справ ПАТ «Львiвський хлiбозавод №1». Аудиторський ризик полягає в тому, що аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в бухгалтерських документах існують суттєві перекручення. З цією метою аудитори пропонують заповнити спеціально складену анкету (Додаток Д).

За результатами дослідження рівня ризику (Додаток О) можна зробити висновки, що в ПАТ «Львiвський хлiбозавод №1» аудиторський ризик складає 45%, тобто достовірність фінансової звітності підприємства складає 55%.

Аудитору при перевірці вірогідності фінансової (бухгалтерської) звітності варто пам'ятати не тільки про значення (кількість), але й про характер (якість) перекручувань у звітності.

Методика розрахунку показника «Рівень суттєвості» для ПАТ «Львівський хлібозавод № 1» складається в його обчисленні як частки від базових показників - числових значень показників фінансової звітності. При цьому використовується показники поточного року.

Розглянемо приклад практичного визначення єдиного показника рівня суттєвості для ПАТ «Львівський хлібозавод № 1» (табл. 2.1).

Порядок розрахунку. У стовпець 2 записуємо показники, взяті з фінансової звітності ПАТ «Львівський хлібозавод № 1» за 2014 рік. Показники, внесені в стовпець 3, визначені внутріфірмовим стандартом і застосовуються на постійній основі. Стовпець 4 одержуємо шляхом множення даних зі стовпця 2 на показник зі стовпця 3.

Таблиця 2.1

Визначення єдиного показника рівня суттєвості для ПАТ «Львівський хлібозавод № 1»

Найменування базового показника	Значення базового показника фінансової звітності підприємства, (тис. грн.)	Припустима помилка у відсотках	Розрахункове значення для знаходження рівня істотності (тыс. грн.)
1	2	3	4
5Балансовий прибуток (збиток) організації	-2755	5	-138
Обсяг реалізації без ПДВ	172	2	3
Валюта балансу	1170	2	23
Власний капітал	-828	10	-83
Загальні витрати організації	71	2	1

Середнє арифметичне зі стовпця 4 становить:

(-138 + 3 + 23 - 83 + 1) : 5 = -38 тис. грн. Найменше значення відрізняється від середнього на (-38 – (-138) : 38 х 100 = 258%. Найбільше значення відрізняється від середнього на (23 – (-38)) : 23 х 100 = 264%.

Оскільки значення відрізняється від середнього значно, вирішуємо відкинути при подальших розрахунках ці значення.

Тоді нове середнє арифметичне складе (83 + 3 + 1) : 3 = 25,98 тис. грн. Цю величину можна округлити до 26 тис. грн. (округлення становить 0,2%, що є незначним) і використати як планований рівень суттєвості.

Розрахований на стадії планування рівень суттєвості визначає максимальне граничне значення помилки, що може пропустити аудитор у зв'язку з її неістотністю. Імовірність такого припуску багато в чому обумовлюється оцінкою показника ризику.

При плануванні складу спеціалістів, що входять в аудиторську групу, керівництво аудиторської фірми повинно враховувати: бюджет робочого часу для проведення кожного етапу роботи; передбачувальні строки роботи групи; кількісний склад групи; посадовий і кваліфікаційний рівень членів групи.

У процесі планування створюються два основні документи перевірки: загальний план і програма перевірки. Аудитор обговорює з керівництвом і фахівцями підприємства елементи загального аудиторського плану і аудиторські процедури для досягнення результативності аудиту, а також для узгодження порядку проведення аудиторських процедур з внутрішнім розкладом роботи фахівців суб’єкта перевірки. Загальний план, як правило, складається з переліку робіт на основних етапах аудиту і розробляється настільки детально, щоб аудитор мав змогу, керуючись ним, підготувати загальний план аудиторської перевірки (Додаток Ж1).

Аудиторську програму перевірки формування фінансового результату та прибутку відображено в Додатку Ж2.

Програма проведення аудиту є документом, у якому зібрані процедури аудиторського контролю. Ця програма являє собою перелік операцій, які слід виконати в процесі аудиту. Вона має забезпечити високу ефективність використання перерахованих в ній процедур, відображає певну організацію та методику проведення аудиту.

Таким чином, програма аудиторської перевірки – це документ, що містить: завдання аудиту для конкретного об’єкту; процедури, необхідні для виконання поставлених завдань; обсяг і терміни їх виконання.