1.2. Методика аудиту визначення та використання прибутку підприємства

Термін «методологія» – грецького походження,означає “вчення про метод” або “теорія методу”. Методологія займається теоретичними проблемами шляхів та засобів наукового пізнання, закономірностями наукового дослідження як творчого процесу. Виникла вона на основі аналізу наукової діяльності вчених, загальних особливостей методів та засобів, які застосовуються, їх порівнянні та систематизації. Тим самим методологія розкриває сутність наукової пізнавальної діяльності. Метод представляє собою комплекс різноманітних пізнавальних підходів та практичних операцій, спрямованих на отримання нових знань [8].

В аудиті під методом розуміють систему основних підходів та способів дослідження фактів господарського життя, які відповідають предмету та завданням аудиту як галузі знань. Аудит використовує наступні методи: •

• всезагальні, які характеризують філософську основу пізнання; • загальні, які конкретизують всезагальні методи стосовно аудиту;

• спеціальні, які використовують аудитори, вивчаючи факти господарського життя[9].

Сукупність способів та прийомів, що використовуються для дослідження стану об’єктів, можна об’єднати в наступні групи:

1. визначення кількісного та якісного стану об’єкта;

2. виявлення відхилень фактичного стану об’єкта від норм та нормативів, планових та інших показників;

3. оцінка стану об’єкта (у минулому і поточному періодах та визначення майбутнього стану).

Джерелами інформації аудиту при цьому є:

- вимоги нормативних документів, що регулюють облік доходів;

- наказ про облікову політику підприємства;

- первинні документи з обліку доходів;

- регістри синтетичного і аналітичного обліку доходів;

- інші документи, які використовуються для відображення в обліку операцій з формування доходів підприємства (договори, довідки бухгалтерії тощо);

- звітність підприємства;

- аудиторські висновки, акти ревізій, перевірок минулих періодів тощо;

- відповіді на запити аудитора.

До найважливіших аудиторських процедур, які необхідно зазначити у програмі аудиторської перевірки доходів і фінансового стану, слід віднести такі:

• оцінювання елементів системи внутрішнього контролю, які дають змогу здійснювати постійний моніторинг процесу реалізації, відображення доходів та визначення фінансових результатів;

• спілкування з внутрішнім аудитором, вивчення його робочих документів, оцінювання можливості використання отриманих ним результатів щодо доходів і фінансових результатів у процесі їх незалежної аудиторської перевірки;

• перевірка належного розподілу функціональних обов'язків щодо реалізації продукції та обліку її результатів між конкретними виконавцями;

• отримання переліку основних покупців та інформації про стан їхньої дебіторської заборгованості;

• оцінювання стану договірної дисципліни та виконання умов укладених договорів;

• перевірка наявності замовлень на продаж продукції, товарів та послуг і відповідних дозволів уповноважених посадових осіб підприємства на їх відпуск;

• перевірка наявності та відповідності документів на відпуск та транспортування надісланим замовленням на продаж і відстеження послідовності їх руху, як на підприємстві, так і за його межами;

• перевірка наявності прейскуранта цін та його дотримання;

• контроль правильності визначення валових доходів і валових витрат за видами продукції (послуг) та видами діяльності підприємства;

• зіставлення кількості відвантаженої продукції за даними складського, оперативного, бухгалтерського (аналітичного та синтетичного) обліку та даними покупців;

• перевірка послідовності процедур обліку доходів і фінансових результатів і правильності кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку;

• перевірка правильності оцінювання та повноти відображення доходів і фінансових результатів за звітний період;

• контроль правильності дотримання меж облікового періоду та віднесення до нього доходів і фінансових результатів;

• перевірка величини і повноти відображення надходжень грошових коштів від покупців на рахунках каси та розрахункових рахунках у банку;

• оцінювання правильності визначення фінансового результату від бартерних операцій та операцій з пов'язаними сторонами;

• контроль правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з повернення товарів (продукції) замовниками, наданих скидок та витрат на гарантійне обслуговування товарів (продукції);

• перевірка відображення доходів і фінансових результатів від реалізації товарів у кредит;

• перевірка правильності визначення доходів і фінансових результатів від незавершеного виробництва (будівництва) від довгострокових контрактів (договорів);

• експертна оцінка в окремих випадках об'єктів реалізації із залученням відповідних спеціалістів та експертів;

• перевірка величини доходу від реалізації іноземної валюти і його відображення в обліку;

• контроль доходів і фінансових результатів від продажу виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів;

• перевірка доходів і фінансових результатів від орендних операцій;

• контроль доходів від списання кредиторської заборгованості, отриманих штрафів, пені та оподаткування фінансового результату від них;

• перевірка відображення доходів від отриманих дивідендів та безплатно одержаних активів;

• контроль та оцінювання доходів і фінансових результатів від реалізації нематеріальних активів та основних засобів;

• перевірка правильності визначення доходів і фінансових результатів від реалізації фінансових інвестицій;

• перевірка інших доходів від операційної, звичайної діяльності та надзвичайних доходів;

• контроль правильності нарахування та своєчасності сплати податкових платежів на визначений фінансовий результат;

• перевірка правильності складання «Звіту про фінансові результати» і в тому числі відображення у ньому елементів операційних витрат та розрахунку показників прибутковості акцій;

• оцінка повноти розкриття у Примітках до фінансової звітності необхідних пояснень та розкриття інформації щодо доходів і фінансових результатів підприємства за звітний період.

Запровадження комп'ютерної техніки і технології вплинуло і на ефективність аудиту, особливо внутрішніх перевірок. З'явилася можливість точного розрахунку ліквідності підприємств, довгострокової платоспроможності, оцінки рентабельності активів, капіталу і фондовіддачі. Причому облікові системи, які використовують комп'ютери, сприяють здійсненню аудиторських перевірок із використанням комп'ютерної мережі клієнта. Цей прийом відомий як методика аудиту з використанням комп'ютерів (Computer-Assisted Audit Techniques - CAATs) [30].

Існують дві основних складові CAATs, які використовує внутрішній аудитор: 1) програмне забезпечення аудиту: комп'ютерні програми, що використовуються для перевірки змісту файлів клієнта; 2) контрольні дані: дані, що використовуються аудитором для комп'ютерної обробки з метою перевірки функціонування комп'ютерних програм клієнта.

В деяких системах обліку, в яких використовують комп'ютерну обробку значної частини операцій, можуть бути труднощі з отриманням чітких результатів без допомоги спеціальних комп'ютерних програм.

Вимоги до аудиторського програмного забезпечення будуть такими:

наявність розвинутих засобів контролю операцій, підвищена гнучкість, ергономічність, зв'язок на рівні баз даних з бухгалтерськими програмами.

Методикою передбачено проведення аудиту фінансових результатів у послідовності, відображеній на рис. 1.1.

Перевірка правильності оформлення первинних документів, їх достовірності і законності

Перевірка правильності виділення доходів і витрат за видами діяльності

Аналіз організації обліку фінансових результатів

Перевірка правильності обліку основної діяльності

Перевірка правильності обліку іншої звичайної діяльності

Перевірка правильності обліку надзвичайної діяльності

Перевірка правильності розподілу чистого прибутку підприємства

Перевірка правильності розподілу сум, які мають бути сплачені до бюджету

Виявлення відхилень фактичного від планового використання прибутку

Аналіз показників фінансових результатів, що містяться у фінансовій звітності та регістрах бухгалтерського обліку

Рисунок 1.1 Послідовність проведення аудиту фінансових результатів

При проведенні аудиту необхідно перевірити дотримання порядку підготовки рішень про розподіл прибутку підприємства своєчасного його прийняття. Підприємство зобов'язане протягом 30 календарних днів після закінчення фінансового року скласти звіт про стан справ на підприємстві за минулий рік, подати його ревізійній комісії, запросити для підготовки аудиторського висновку за звітний період незалежного аудитора.