- •Безпека життєдіяльності конспект лекцій
- •За редакцією доц. С.М. Мохняка
- •Тема 1 Категорії і поняття в безпеці життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Поняття і визначення, що використовують в бжд
- •1.2. Поняття небезпеки і ризику
- •2. Аксіоми безпеки життєдіяльності. Системний підхід в бжд
- •3. Таксономія, ідентифікація і квантифікація небезпек
- •4. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Критерії визначення рівня надзвичайної ситуації
- •5. Категорії об’єктів господарства за рівнем загрози
- •6. Сучасні проблеми життєдіяльності
- •Література:
- •Тема 2 Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •1. Класифікація небезпечних природних процесів і явищ
- •2. Характеристика і наслідки дії природних загроз
- •2.1. Геологічно небезпечні явища
- •Орієнтовне співвідношення величин магнітуд та інтенсивностей для неглибоких землетрусів
- •2.2. Метеорологічно небезпечні явища
- •2.3. Гідрологічні небезпечні явища
- •2.4. Природні пожежі
- •2.5. Біологічні небезпеки
- •Отруйні тварини і їх вплив на організм людини
- •3. Природні небезпеки внаслідок забруднення довкілля
- •Забруднення довкілля Львівщини
- •Література:
- •Тема 3 Техногенні небезпеки та їх наслідки Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •1. Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •Фізичні чинники
- •Хімічні чинники
- •2. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •І. Пожежна безпека
- •1. Загальні поняття про основи теорії горіння.
- •2. Небезпечні для людини чинники пожежі
- •3. Класифікація об’єктів за їхньою пожежо-, вибухонебезпекою
- •4. Показники пожежо- та вибухонебезпечності речовин і матеріалів
- •5. Законодавча база в галузі пожежної безпеки
- •6. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій
- •Відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки
- •Порядок дій у разі пожежі
- •Література:
- •Іі Радіаційна безпека
- •Джерела радіації та одиниці її вимірювання
- •Види іонізуючих випромінювань
- •Поняття про дозу випромінювань
- •Одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань
- •Коефіцієнти якості випромінювань
- •2. Норми радіаційної безпеки
- •3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Ознаки радіаційного ураження
- •4. Класифікація радіаційних аварій
- •5. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину
- •Заходи щодо захисту населення (за фазами аварії)
- •6. Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес
- •Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на рно за щільністю забруднення радіонуклідами
- •Характеристика зон можливого радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на аес
- •Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри
- •Вимоги до розвитку та розміщення об’єктів атомної енергетики
- •7. Заходи захисту від радіоактивного опромінення.
- •Основні рекомендації щодо поводження населення в умовах радіоактивного забруднення середовища під час аварій на аес
- •8. Режими захисту населення у випадку ускладнення радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Моніторинг і прогнозування становища під час аварії на аес (Виконання розрахунково-графічної роботи) Основні параметри під час оцінки радіаційного становища
- •Оцінка радіаційного становища при аваріях на об’єктах атомної енергетики
- •Графік орієнтованої оцінки ступеню вертикальної стійкості повітря.
- •Середня швидкість вітру (Vср) в приповерхневому шарі землі до висоти переміщення центру хмари, м/с
- •Час початку формування сліду (tф) після аварії на аес, год.
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони забруднення (Дзони, бер), Зона м
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони забруднення (Дзони, бер), Зона а
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони забруднення (Дзони, бер), Зона б
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони забруднення (Дзони, бер), Зона в
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони забруднення (Дзони, бер), Зона г
- •Коефіцієнти послаблення радіаційного випромінювання укриттями і транспортними засобами
- •Література
- •III Хімічна безпека
- •1. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини
- •Характеристика класів небезпеки хімічних речовин
- •2. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на людину
- •3. Особливості забруднення місцевості, води, продуктів харчування у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин
- •4. Класифікація суб’єктів господарювання та адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою
- •5. Захади захисту від небезпечних хімічних речовин
- •Захист приміщень від проникнень від проникнення токсичних аерозолів
- •6. Організація дозиметричного й хімічного контролю
- •Література
- •1.1. Політичні проблеми та їх негативний прояв
- •Інформаційна безпека
- •1.2. Природно-екологічні проблеми
- •1.3. Соціально-економічні проблеми
- •1.4. Наукові проблеми
- •2. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини
- •3. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки
- •Психологічні особливості людини
- •Психологічна реакція людей на небезпеку.
- •Література:
- •Тема 5 Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •1. Загальний аналіз ризику в життєдіяльності людини
- •2. Окремі види ризиків та їх характеристика. Концепція прийнятного ризику
- •Класифікація джерел та рівнів ризиків загибелі людини в промислова розвинутих країнах
- •3. Розподіл об’єктів господарювання за ступенем ризику їхньої господарської діяльності
- •4. Методологічні підходи до визначення ризику Методологія аналізу ризику як наукове підґрунтя розробки методики.
- •Оцінка ризику
- •Управління ризиком
- •Інформування про ризик
- •Додатки
- •Приклад використання «дерева відмов».
- •Приклад використання «дерева подій».
- •Література:
- •Тема 6 Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративно-територіальних об’єктів у надзвичайних ситуаціях
- •1. Правові норми, структурно-функціональна схема та органи управління безпекою та захистом надзвичайних ситуацій в Україні.
- •1.1. Превентивні та ситуаційні норми в умовах надзвичайних ситуацій
- •1.2. Компенсаційні та регламентні норми і процедури їхнього застосування
- •2. Моніторинг нс та порядок його здійснення. Захисні бар’єри і види цивільного захисту
- •Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •4. Програми підготовки населення до дій в надзвичайних ситуаціях
- •Література:
- •Тема 7 Управління силами та засобами ог під час нс
- •1. Організація оповіщення та інформування населення
- •2. Сутність та особливості оперативного управління під час надзвичайних ситуацій
- •Органи управління у нс.
- •Спеціальна комісія з ліквідації нс.
- •Уповноважений керівник з ліквідації нс.
- •Штаб з ліквідації нс
- •Сили цивільного захисту. Засоби цивільного захисту
- •Техніка, що застосовується під час ліквідації наслідків нс.
- •Пересувний пункт управління Загальні вимоги до пересувного пункту управління
- •Дії органів управління і сил суб’єктів реагування на нс
- •3. Мета та загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Характеристика основних видів робіт.
- •Ешелоноване угрупування сил угрупування сил та засобів. Суб’єкти реагування на нс, їх завдання, розрахунок сил, угрупування сил.
- •Організація взаємодії сил під час проведення аварійно-рятувальних робіт.
- •Організація основних видів забезпечення сил у зоні нс.
- •4. Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи
- •5. Організація та проведення робіт із знезараження після нс. Дезактивуючі, дегазуючі та дезінфікуючі розчини
- •Дезактивація та профілактика радіаційних уражень
- •Механічний спосіб
- •Фізико-хімічний спосіб
- •Додатки
- •Дегазуючі розчини
- •Речовини, розчини і технічні засоби, які використовуються для дегазації нхр
- •Література:
- •Тема 8 Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •1. Роль своєчасно наданої та правильно проведеної невідкладної допомоги в урятуванні життя і здоров’я потерпілого
- •Послідовність дій при наданні першої долікарської допомоги.
- •2. Методика проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
- •Серцево-легенева реанімація
- •3. Перша допомога при зовнішніх та внутрішніх кровотечах. Особливості тимчасової зупинки кровотеч
- •4. Перша допомога при переломах та вивихах
- •Основні способи іммобілізації та евакуації потерпілого при різних видах ушкоджень
- •6. Перша допомога при опіках, електротравмах та обмороженнях
- •7. Перша допомога при отруєннях
- •8. Укуси скажених тварин, отруйних змій і комах
- •9. Надання першої допомоги при утопленні
- •Література:
- •Безпека життєдіяльності конспект лекцій
3. Природні небезпеки внаслідок забруднення довкілля
В Україні існує надмірне техногенне навантаження на природне середовище, яке на її території розподілене нерівномірно. Національний інститут стратегічних досліджень під егідою РНБО дослідив екологічну безпеку населення регіонів (областей) України на підставі інтегральних характеристик (21 показник), що враховують практично всі техногенно-екологічні ризики:
масштаби розвитку техногенного середовища;
насиченість території техногенно небезпечними підприємствами;
забруднення навколишнього середовища;
наявність хімічно-небезпечних виробництв;
наявність вибухонебезпечних виробництв;
наявність сейсмонебезпечних зон;
лісові та польові пожежі;
наслідки на Чорнобильській АЕС;
природно-ресурсний потенціал.
Згідно всіх показників для кожної області України розраховано інтегральний показник екологічної безпеки (І), який теоретично може змінюватись від 1 (територія непридатна для проживання) до 0 (ідеально сприятлива для проживання). Чим більше значення І, тим більша небезпека для життєдіяльності людини. Середньоукраїнський показник – 0,21.
Всі області України за інтегральним показником екологічної безпеки можна поділити на 4 групи:,
1 - дуже високий рівень екологічної небезпеки (0,5<І<1)
Донецька - 0,827
Луганська - 0,606
Дніпропетровська - 0,603
2 - високий рівень екологічної небезпеки (0,3<І<0,5)
• Київська - 0,414
3 - середній рівень екологічної небезпеки (0,1<І<0,3)
Запорізька - 0,248
Івано-Франківська - 0,248
Львівська - 0,224
Одеська - 0,183
Харківська – 0,170
Крим - 0,155
Полтавська - 0,141
4 - низький рівень екологічної небезпеки (0<І<0,1)
Чернігівська - 0,015
Херсонська, Тернопільська, Хмельницька, Житомирська та ін.
Забруднення довкілля Львівщини
Західний регіон України з одного боку має розвинуту гірничо-видобувну, нафтопереробну, хімічну, целюлозно-паперову індустрію, з другого - це скарбниця рекреаційних можливостей, «легені» Європи.
Загальний фон забруднення довкілля Львівщини формується за рахунок внутрішніх (енергетичні об'єкти, промислові підприємства, комунальні господарства) і транзитних джерел (автотранспорт, нафтопроводи, ввезення відходів).
Через область проходить Головний Європейський вододіл (Розточчя), тому зовнішніх забруднень поверхневих вод немає, але місцеві забруднення Дністра і Західного Бугу створюють міжнародні проблеми.
Львівщина захоронює на території Яворівського району (с. Буда) радіоактивні відходи із 7 областей України.
Значний негативний вплив на довкілля здійснюють Яворівське та Роздільське ДГХП «Сірка», Стебницьке ДГХП «Полімінерал». Інтенсифікація карстоутворення від видобутку корисних копалин загрожує рекреаційній зоні м. Трускавець.
В області накопичені промислові відходи видобутку сірки, кам'яного вугілля (м.Червогоград).
Лісистість території області сягає 28% (середня по Україні - 14,5%), проте надмірне вирубування лісів в Карпатах спричинило глибоке порушення захисної функції лісу (біорізноманіття, водо- і ґрунтозахист).
З причин антропогенного забруднення найнебезпечнішими є райони: Дрогобицький, Яворівський, Миколаївський, Кам'янка-Бузький та Сокальський.
Велику небезпеку становлять карстові явища в місцях видобутку калійних руд (Дрогобич, Трускавець, Стебник), нафтові карсти (Борислав, Східниця), вугільні карсти (Червоноград, Сокаль).
Небезпекою зсувів характеризуються Мостиський та Городоцький райони. Лавинонебезпечним є регіон Карпат. Підземні води забруднені у всій центральній частині області.
Значне забруднення атмосфери викидами від стаціонарних джерел спостерігається в районах і містах, де розташовані підприємства - найбільші забруднювачі: Кам'янко-Бузький, Радехівський, Сокальський, Миколаївський, Жидачівський, Городоцький райони та міста Дрогобич, Львів, Червоноград, Борислав ( 94 % обласних викидів). Основні шкідливі речовини в повітрі Львівщини - оксиди сірки, вуглець (сажа) і оксиди вуглецю, оксиди азоту, вуглеводні, леткі органічні сполуки.
Найбільші забруднювачі повітря на Львівщині (в порядку спадання викидів) Добротвірська ТЕС, НПК «Галичина» (м. Дрогобич), Миколаївський цементний комбінат, ЦЗФ «Червоноградська», Сокальський завод «Хімволокно», Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат, ГВУ «Бориславнафтогаз», Роздільське ДГХП «Сірка», Радехівський цукровий завод, Яворівське ДГХП «Сірка».
Забруднення басейну річок Балтійського моря (Західний Буг-Вісла) стічними водами таких підприємств: спиртові заводи (Рава-Руська Жовківського р-ну, Струтин Золочівського р-ну, Великий Любінь Городоцького р-ну, Лопатин і Вузлове Радехівського р-ну, Красне Буського р-ну), водоканалізаційні господарства (Львів, Жовква, Кам'янка-Бузька), ЛКП "Збиранка" Жовківського р-ну (міське сміттєзвалище).
Забруднення басейну річок Чорного моря (Дністер, Південний Буг): "Ензим" (Львів), Роздільське і Яворівське ДГХП "Сірка", "Дрогобичводоканал", Бориславське НПО «Синтез», ДГХП "Полімінерал" (Стебник).
Для ґрунтового покриву області характерний інтенсивний розвиток водної ерозії. В пробах ґрунту виявлено перевищення рівня міді (майже вдвічі), сполук азоту.
На Львівщині зростає кількість захворювань, пов'язаних з забрудненням довкілля - гіпертонічна хвороба, хронічний бронхіт, злоякісні пухлини; зріс рівень первинної інвалідності населення.
Таким чином, у зв'язку з наявністю в Україні досить значної загрози з боку природних чинників захист населення, навколишнього природного середовища, промислових споруд, об'єктів від стихійного лиха, поруч із захистом від надзвичайних ситуацій техногенного характеру, є важливим державним завданням.