Література

1. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник / В.Є. Гончарук, С.І. Качан, С.М. Орел, В.І. Пуцило. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2004. – 184 с.

2. Основи цивільного захисту: Навч. посібник / Васійчук В.О., Гончарук В.Є., Качан С.І., Мохняк С.М. - Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2010.- 412с.

3. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Т.1. Техногенна та природна безпека / За загальною редакцією В.В. Могильниченка. – К.: КІМ, 2007.

Карп’як Н.М., Дацько О.С.

Тема 4

Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики.

Соціальні та психологічні чинники ризику.

Поведінкові реакції населення у надзвичайних ситуаціях

1. Глобальні проблеми людства: характеристика, причини виникнення і можливі шляхи їх розв'язання.

1.1. Політичні проблеми та їх негативний прояв.

1.2. Природно-екологічні проблеми.

1.3. Соціально-економічні проблеми.

1.4. Наукові проблеми.

2. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини.

3. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.

1. Глобальні проблемилюдства: характеристика,

причини виникнення і можливі шляхи їх розв'язання

Світові процеси і проблеми визначають напрямки розвитку сучасної міжнародної політики, економіки і науки. В них відображається зростання взаємозалежності, взаємопов’язаності світу, що змінює контекст виникнення та розвитку глобальних проблем, впливаючи також на можливі шляхи їх вирішення.

Поняття "глобальні проблеми" походить від латинського globus (terrae) - куля земна. Отже, це проблеми, що охоплюють всю планету. За визначенням в сучасній літературі глобальні проблеми — це сукупність динамічних проблем і ситуацій, які виникають як об'єктивний фактор розвитку суспільства, мають загальнопланетарний масштаб і значення, пов’язані з життєвими інтересами народів усіх країн, становлять загрозу життю для всього людства і можуть бути вирішенні спільними діями всіх країн світу.

За походженням і характером глобальні проблеми класифікуються на:

1. Політичні проблеми (недопущення світової ядерної війни і забезпечення стабільного миру, роззброєння, військові та регіональні конфлікти).

2. Природно-екологічні проблеми (необхідність ефективної і комплексної охорони навколишнього середовища, енергетична, сировинна, продовольча, кліматична).

3. Соціально-економічні проблеми (стабільність розвитку світового співтовариства, ліквідація відсталості країн, що розвиваються, проблема розвитку людини, злочинність, біженці, безробіття, бідність, голод, хвороби).

4. Наукові проблеми (освоєння Світового океану і космічного простору, довгострокове прогнозування розвитку людства).

1.1. Політичні проблеми та їх негативний прояв

Найнебезпечнішими для людства є політичні проблеми: а) війни і миру та гонки озброєнь в глобальному масштабі; б) економічного і політичного протистояння країн; в) регіональні, релігійні, військово-політичні конфлікти, тероризм.

Упродовж багатьох століть на політичний розвиток людського суспільства впливали дві протилежні тенденції - створення світових імперій і національних держав. Тривалий час інтеграційні процеси, яких вимагає розвиток світового господарства, відбувалися шляхом створення велетенських наддержав - імперій, де можна було мобілізувати великі трудові і фінансові ресурси, створити місткий внутрішній ринок. Але поступово почала домінувати тенденція створення порівняно невеликих держав на національній основі, яка остаточно перемогла у XX ст. Боротьба цих двох напрямків світового політичного розвитку постійно призводить до виникнення міжнаціональних суперечностей, які дуже часто вирішуються за допомогою воєн.

Війна це крайня форма загострення суспільних відносин – суспільних, економічних, політичних, міжетнічних, релігійних, міждержавних. Це вкрай гостра форма рішення протиріч між державами, групами людей з застосуванням сучасних засобів ураження, а також міжнаціональні кризи, які супроводжуються насильством, великомасштабними руйнаціями, загибеллю людей, компонентів природи, техніки.

Значної руйнівної дії і масових людських втрат може завдати використання ядерної, бактеріологічної (біологічної) і хімічної зброї. Загрозу представляють не тільки самі бойові дії, але і підготовка до них (навчання, бойові стрільби і просто відчуженість великих територій під військові об’єкти і їхню інфраструктуру).

Наслідком військово-політичних конфліктів є консервація розвитку багатьох країн, мільйонні потоки біженців, злидні і голод. Саме світові війни, до яких були залучені людські і матеріальні ресурси більшості країн світу, показали, що світові проблеми, насамперед політичні, треба якось вирішувати. Для цього після Першої світової війни була створена Ліга Надій, що трансформувалась після Другої світової в Організацію Об'єднаних Націй.

Регіональні конфлікти часто породжують ще одну важливу сучасну проблему - міжнародний тероризм. Терор (лат. страх, жах) – означає «лякати», «залякувати». Тероризм — це форма політичного екстремізму, застосування чи загроза застосування найжорстокіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, залякування урядів та населення для досягнення певних цілей.

Центральним елементом терору є захоплення заручників, викрадення політичних діячів, їхнє вбивство, вимагання грошей, спеціальних матеріалів, транспортних засобів, зброї, звільнення політичних ув'язнених, поширення загального провокування репресій з боку держави.

Терористичні акти на небезпечних об’єктахпризводять до надзвичайних ситуацій із значними людськими жертвами, матеріальними збитками, екологічними наслідками. В Україні такими об’єктами є атомні та гідроелектростанції, транспортні вузли, магістральні трубопроводи, військові склади, промислові підприємства, склади, установи, організації, які виробляють, використовують, зберігають, продають біологічні та хімічні небезпечні препарати.

За причинами виникнення тероризм ділиться на такі види: - соціальний (ідеологічний) тероризм; - національний тероризм; - релігійний тероризм; - світоглядний тероризм; - кримінальний тероризм.

Перераховані види тероризму загалом не характерні для України. Однак сучасний розвиток відкритого суспільства, збільшення можливостей для переміщення Земною кулею, збройні конфлікти поблизу кордонів нашої держави дають підстави вважати, що кожен з нас може стати жертвою терористичного акту. У цьому випадку на перший план виходить питання власної безпеки, збереження життя та здоров'я.

Правила поведінки заручника.

Спецслужби всього світу розробили спеціальні правила поведінки при контакті з терористами. Ось деякі з них.

Не суперечте терористам, не намагайтеся ні в чому їх переконувати, не скаржтеся і не плачте.

При пострілах, негайно падайте на підлогу та сховайтеся за куленепробивну перепону.

Якщо вас відпустили, виходьте якомога швидше.

Уникайте дивитися викрадачам прямо в очі, не робіть різких і загрозливих рухів, не провокуйте терориста.

Намагайтеся запам'ятати якнайбільше про викрадачів.

Для підтримки сил їжте усе, що вам дають. Не намагайтеся бігти, якщо немає повної впевненості в успіху починання.

Уникайте політичних дискусій, постарайтеся бути уважними слухачам.

Повідомляйте своїм викрадачам про проблеми зі здоров'ям.

Намагайтеся дотримуватсь вимог особистої гігієни, робіть доступні в даних умовах фізичні вправи. Важливо стежити за часом, ведіть календар, відзначайте зміну дня і ночі.

Намагайтеся відноситися до всього, що відбувається ніби з боку, не приймаючи ситуацію близько до серця, сподівайтеся на позитивний результат.

Останнім часом окремо розглядають інформаційний тероризм, як форму фізичного та психічного насилля в інформаційному середовищі.

В Україні почали створювати спеціальний антитерористичний центр, мета якого - координація зусиль правоохоронних органів. Центр комплектується не тільки з військовослужбовців СБУ, але і силами інших відомств: МВС, Управління державної охорони, Прикордонних військ, МНС. На центр покладено завдання збирання, узагальнення і аналіз інформації про терористичні наміри, формування конкретних планів запобігання і припинення терактів. Одночасно налаштовується взаємодія зі спецслужбами і право-охоронними органами зарубіжних країн з проблем антитерористичної діяльності.

Для вирішення глобальних політичних проблем необхідно спрямовувати світові і національні ресурси на користь цивільних потреб, здійснювати демілітаризацію економіки. У зв’язку з цим важливим є крок, зроблений Україною - відмова від розміщення атомної зброї на своїй території і процес конверсії воєнного виробництва.