3. Обчислення висот станцій

Висоту станцій Н₁обчислюють за формулоюН₁=100,00 м + N+ 0,01N,

де N - Ваш порядковий номер в журналі викладача (наприклад: 2-й номер –Н₁= 102,02м, 20-й номер –Н₁= 120,20м)

У відомості (див. Додаток 2) виконують дії в такій послідовності:

• в колонку 1 записують номери точок ходу 1, 2, 3, 1;

• в колонку 2 записують значення d_сер зі схеми;

• в колонку 3 - h_сер зі схеми.

1. Обчислюють периметр ходу Р

Р=d_1-2 +d_2-3+d_3-1 . (8.6)

2. Знаходять практичну суму перевищень

h_пр= h_1-2+h_2-3+h_3-1 . (8.7)

3. Теоретична сума перевищень h_т зімкнутого ходу дорівнює 0.

h_т=0.

Отже, висотна нев’язка f_h=h_пр.

3.4. Обчислюють допустиму висотну нев’язку тахеометричного ходу в сантиметрах

, (8.8)

де n - кількість перевищень в ході (n=3), Р - його периметр.

3.5. Якщо f_h < f_hдоп, то її розподіляють з протилежним знаком у перевищення пропорційно довжинам відповідних ліній, тобто

. (8.9)

6. Обчислюють ув’язані перевищення

ув.h_1-2=h_1-2 + v_{h1-2 ,}

ув.h_2-3=h_2-3 + v_h2-3 , (8.10)

ув.h_3-1=h_3-1 + v_h3-1.

7. Обчислюють висоти станцій Н₂ і Н₃

Н₂=Н₁ + ув.h_1-2 ,

Н₃=Н₂ + ув.h_2-3 , (8.11)

Контроль: Н₁=Н₃ + ув.h_3-1 .

4. Обчислення висот пікетів

Одержані висоти станцій (п.3.7) переносяться в журнал. Після цього обчислюють висоти пікетів додаванням до висоти станції відповідного перевищення на пікет. Знак перевищення необхідно враховувати!

5. Обчислення прямокутних координат точок тахеометричного ходу

5.1. В колонку 2 (додаток 3) виписують зі схеми середні значення кутів _сер.

5.2. Знаходять практичну суму кутів

_пр= ₁ + ₂ + ₃ . (8.12)

3. Обчислюють теоретичну суму кутів (для зімкнутого полігона)

_т=180 (n - 2), (8.13)

де n - кількість кутів(n=3).

5.4. Кутова нев’язка f_ обчислюється за формулою

f_=_пр- _т (8.14)

5.5. Допустима кутова нев’язка f_доп

,(8.15)

де n - кількість виміряних кутів (n=3).

Якщо f_{ } f_доп, то її розподіляють з протилежним знаком порівну в усі кути.

Контроль: _ув= _т .

5.6. Обчислюють дирекційні кути.

Початковий дирекційний кут лінії 1-2: _1-2=10^о 00' + N_гр º+ N_п/н',

де Nº - номер Вашої групи (наприклад, для БД-15 N=5);

N' - Ваш порядковий номер в журналі викладача.

Приклад: студент навчається в групі БД-11, порядковий номер в журналі 7-й. Тоді його вихідний дирекційний кут : _1-2 = 11^о07

При виміряних по ходу правих кутах:

_2-3 = _1-2 +180°- _{2 ,}

_3-1 = _2-3 +180°- _{3 ,} (8.16)

Контроль: _1-2 = _3-1 +180°- _{1 .}

7. Обчислюють прирости координат x і y

x=d cos  , (8.17)

y=d sin . . (8.18)

5.8. Знаходять нев’язки по x та y і виконують контролі обчислень

f_x =_{x пр} - _{x т} , (8.19)

f_{ y} =_{ y пр} - _{ y т} , (8.20)

_, (8.21)

, (8.22)

. (8.23)

5.8. Обчислюють ув’язані прирости координат, як обчислене значення x або y плюс відповідна поправка.

5.9. Для обчислення координат точок ходу необхідно мати початкові Х_{1 ,} У₁ .

Х₁=100,00 м · N_гр; У₁=100,00 м · N_гр.

Приклад: для групи БД-13 Х₁=300,00 м ; У₁=300,00 м.

Тоді

₂ = X₁ +  х_1-2

Y₂= Y₁ +  у_1-2 і т. д. (8.24)

Контроль: Х₁ = Х₃ + х _3-1

Y₁ = Y₃ + у _3-1. (8.25)

6. Послідовність складання плану

Будують топографічний план в масштабі 1:1000 з перерізом рельєфу через 1м у такій послідовності:

• у додатку 5 цієї лабораторної роботи координатна сітка вже побудована. Сторону квадрата координатної сітки - 5см, що в масштабі 1:1000 відповідає 100м;

• оцифровують лінії сітки. Координати ліній сітки необхідно підібрати так, щоб середина ділянки знімання збігалась із серединою аркуша;

• наносять на координатну сітку станції тахеометричного ходу за координатами, обчисленими у відомості (Додаток 4), використовуючи при цьому циркуль-вимірник та масштабну лінійку. Контролем правильності нанесення точок є вимірювання довжин ліній на плані та їх орієнтування.

• наносять пікети на план за даними польового журналу та зарису (Додаток 1, 3) за допомогою транспортира. За вихідний (нульовий) напрям приймають лінію ходу, за якою орієнтували тахеометр перед зніманням на станції. При цьому кожний пікет на карті позначають крапкою, а біля неї зліва олівцем у вигляді дробу пишуть: в чисельнику - номер пікету, а в знаменнику - його висоту;

• користуючись зарисом, наносять ситуацію на план так само як і рельєфні точки;

• з перерізом рельєфу через 1м інтерполюють висоти і викреслюють горизонталі. Викреслюють план згідно Умовних знаків.