- •Методичні вказівки і завдання до виконання лабораторних робіт з курсу «Інженерна геодезія» для студентів базового напряму «Будівництво»
- •Лабораторна робота №1 плани. Карти. Масштаби. Орієнтування ліній Визначення геодезичних і прямокутних координат точки
- •Лабораторна робота №2 розв’язування задач на топографічній карті
- •Лабораторна робота №3 номенклатура карт та планів
- •Для розрахунку геодезичних координат рамки аркуша карти масштабу1:1 000 000 використовують наступні формули:
- •Подальший крок полягає в переході до масштабу 1:50 000 поділом аркуша карти 1:100000 на 4 частини. Аркуш карти з номенклатурою, наприклад, м - 35- 144 - б має розміри:
- •Вимірювання ліній на місцевості
- •Лабораторна робота №5 будова та перевірКа технічних теодолітів
- •Фото 5.1. Теодоліт 2т30
- •Лабораторна робота №6 вимірювання горизонтальних кутів теодолітами
- •Журнал вимірювання горизонтальних кутів
- •Лабораторна робота №7 вимірювання вертикальних кутів, віддалей та перевищень Вимірювання кутів нахилу
- •Вимірювання віддалей нитковим віддалеміром
- •Обчислення перевищень
- •Журнал пробних вимірювань
- •Лабораторна робота№8 складання плану тахеометричного знімання
- •1. Журнал тахеометричного знімання
- •2. Схема тахеометричного ходу
- •3. Обчислення висот станцій
- •4. Обчислення висот пікетів
- •5. Обчислення прямокутних координат точок тахеометричного ходу
- •6. Обчислення площ аналітичним способом.
- •Обчислення площі за координатами
- •Тахеометричного знімання ділянки місцевості
- •Ув’язки перевищень та обчислення висот
- •Додаток 3 з луки луки луки а р и с с в Додаток 4 і д о м і с т ь
- •Додаток 5
- •Лабораторна робота №10 Робота на станціїТехнічного нівелювання
- •Послідовність роботи на станції:
- •Журнал обчислення перевищень на станції
- •Лабораторна робота №11
- •Інтерполяція горизонталей
- •План нівелювання вершин квадратів
- •Суцільні горизонталі проведені через 0,5 м
- •Лабораторна робота№12 складання поздовжнього профілю місцевості
- •Послідовність обчислювальних та графічних робіт
- •Обчислення журналу нівелювання траси
- •Побудова профілю траси місцевості
- •3. Проектування на профілі
- •5. Графічне оформлення профілю
- •Робоча програма
- •Мета і завдання практики
- •Зміст практики
- •Розподіл робочого часу за видами робіт
- •Методичні рекомендації Тахеометричне знімання в масштабі 1:500
- •Винесення проекту на місцевість Підготовка даних для винесення проекту на місцевість
- •Винесення проектних величин на місцевість
- •Контроль
- •Навчальні посібники та методична література
- •Вимоги до звіту
- •Підсумки практики
- •Максимальна оцінка робіт
- •Основні вимоги до охорони довкілля
- •Основні правила поводження з геодезичними інструментами та приладами
- •Навчальне видання методичні вказівки і завдання
- •Укладач: Тартачинська з.Р., к.Т.Н., доцент
3. Обчислення висот станцій
Висоту станцій Н1обчислюють за формулоюН1=100,00 м + N+ 0,01N,
де N - Ваш порядковий номер в журналі викладача (наприклад: 2-й номер –Н1= 102,02м, 20-й номер –Н1= 120,20м)
У відомості (див. Додаток 2) виконують дії в такій послідовності:
в колонку 1 записують номери точок ходу 1, 2, 3, 1;
в колонку 2 записують значення dсер зі схеми;
в колонку 3 - hсер зі схеми.
Обчислюють периметр ходу Р
Р=d1-2 +d2-3+d3-1 . (8.6)
Знаходять практичну суму перевищень
hпр= h1-2+h2-3+h3-1 . (8.7)
Теоретична сума перевищень hт зімкнутого ходу дорівнює 0.
hт=0.
Отже, висотна нев’язка fh=hпр.
3.4. Обчислюють допустиму висотну нев’язку тахеометричного ходу в сантиметрах
, (8.8)
де n - кількість перевищень в ході (n=3), Р - його периметр.
3.5. Якщо fh < fhдоп, то її розподіляють з протилежним знаком у перевищення пропорційно довжинам відповідних ліній, тобто
. (8.9)
Обчислюють ув’язані перевищення
ув.h1-2=h1-2 + vh1-2 ,
ув.h2-3=h2-3 + vh2-3 , (8.10)
ув.h3-1=h3-1 + vh3-1.
Обчислюють висоти станцій Н2 і Н3
Н2=Н1 + ув.h1-2 ,
Н3=Н2 + ув.h2-3 , (8.11)
Контроль: Н1=Н3 + ув.h3-1 .
4. Обчислення висот пікетів
Одержані висоти станцій (п.3.7) переносяться в журнал. Після цього обчислюють висоти пікетів додаванням до висоти станції відповідного перевищення на пікет. Знак перевищення необхідно враховувати!
5. Обчислення прямокутних координат точок тахеометричного ходу
5.1. В колонку 2 (додаток 3) виписують зі схеми середні значення кутів сер.
5.2. Знаходять практичну суму кутів
пр= 1 + 2 + 3 . (8.12)
Обчислюють теоретичну суму кутів (для зімкнутого полігона)
т=180 (n - 2), (8.13)
де n - кількість кутів(n=3).
5.4. Кутова нев’язка f обчислюється за формулою
f=пр- т (8.14)
5.5. Допустима кутова нев’язка fдоп
,(8.15)
де n - кількість виміряних кутів (n=3).
Якщо f fдоп, то її розподіляють з протилежним знаком порівну в усі кути.
Контроль: ув= т .
5.6. Обчислюють дирекційні кути.
Початковий дирекційний кут лінії 1-2: 1-2=10о 00' + Nгр º+ Nп/н',
де Nº - номер Вашої групи (наприклад, для БД-15 N=5);
N' - Ваш порядковий номер в журналі викладача.
Приклад: студент навчається в групі БД-11, порядковий номер в журналі 7-й. Тоді його вихідний дирекційний кут : 1-2 = 11о07
При виміряних по ходу правих кутах:
2-3 = 1-2 +180°- 2 ,
3-1 = 2-3 +180°- 3 , (8.16)
Контроль: 1-2 = 3-1 +180°- 1 .
Обчислюють прирости координат x і y
x=d cos , (8.17)
y=d sin . . (8.18)
5.8. Знаходять нев’язки по x та y і виконують контролі обчислень
fx =x пр - x т , (8.19)
f y = y пр - y т , (8.20)
, (8.21)
, (8.22)
. (8.23)
5.8. Обчислюють ув’язані прирости координат, як обчислене значення x або y плюс відповідна поправка.
5.9. Для обчислення координат точок ходу необхідно мати початкові Х1 , У1 .
Х1=100,00 м · Nгр; У1=100,00 м · Nгр.
Приклад: для групи БД-13 Х1=300,00 м ; У1=300,00 м.
Тоді
2 = X1 + х1-2
Y2= Y1 + у1-2 і т. д. (8.24)
Контроль: Х1 = Х3 + х 3-1
Y1 = Y3 + у 3-1. (8.25)
Послідовність складання плану
Будують топографічний план в масштабі 1:1000 з перерізом рельєфу через 1м у такій послідовності:
у додатку 5 цієї лабораторної роботи координатна сітка вже побудована. Сторону квадрата координатної сітки - 5см, що в масштабі 1:1000 відповідає 100м;
оцифровують лінії сітки. Координати ліній сітки необхідно підібрати так, щоб середина ділянки знімання збігалась із серединою аркуша;
наносять на координатну сітку станції тахеометричного ходу за координатами, обчисленими у відомості (Додаток 4), використовуючи при цьому циркуль-вимірник та масштабну лінійку. Контролем правильності нанесення точок є вимірювання довжин ліній на плані та їх орієнтування.
наносять пікети на план за даними польового журналу та зарису (Додаток 1, 3) за допомогою транспортира. За вихідний (нульовий) напрям приймають лінію ходу, за якою орієнтували тахеометр перед зніманням на станції. При цьому кожний пікет на карті позначають крапкою, а біля неї зліва олівцем у вигляді дробу пишуть: в чисельнику - номер пікету, а в знаменнику - його висоту;
користуючись зарисом, наносять ситуацію на план так само як і рельєфні точки;
з перерізом рельєфу через 1м інтерполюють висоти і викреслюють горизонталі. Викреслюють план згідно Умовних знаків.