Подальший крок полягає в переході до масштабу 1:50 000 поділом аркуша карти 1:100000 на 4 частини. Аркуш карти з номенклатурою, наприклад, м - 35- 144 - б має розміри:

по довготі 30’ : 2 = 15’

по широті20’ : 2 = 10’

М-____-_____

1:100 000

Рис. 3.4

Для отримання аркушу карти масштабу 1:25 000 необхідно аркуш масштабу 1:50 000 поділити на 4 частини. Шукана номенклатура буде М- ____-____-____-____, а розміри :

по довготі 15’ : 2 = 7,5’

п

М-___-____-____

о широті10’ : 2 = 5’

1:50 000

Рис. 3.5

І, нарешті, поділ аркуша карти масштабу 1 : 25 000 на 4 частини дасть аркуш карти масштабу 1 : 10 000 з номенклатурою М-____-____-____-____-____ та розмірами :

по довготі 7,5’ : 2 = 450” : 2 = 3’ 45”

п

М-____-____-____-____

о широті5’ : 2 = 2,5’ = 2’ 30”

1:25 000

Рис. 3.6

Викреслюють аркуш масштабу 1:10 000 з номенклатурою М-___-____- ___-___-___

M-___-____- ___-___-___

1:10 000

Рис. 3.7

Завдання 2(на самостійне опрацювання): Розрахувати геодезичні координати вершин кутів рамки трапеції масштабу 1:2 000 за номенклатурою М – (30+ N_гр.) – N_п/п – ( N_п/п - г ).

Для розрахунку координат вершин рамки трапеції масштабу 1:5 000 з номенклатурою М - ____ - ____ - ( ____ ) окремо викреслюють трапецію М - ____ - ____ та поділяють її на:16 частин по широті та 16 частин по довготі. Кожна з отриманих 256 трапецій буде планом масштабу 1:5 000 з розмірами

по довготі : 30’ : 16 = 1 800” : 16 = 112”,5 = 1’ 52,5”

по широті : 20’ : 16 = 1 200” : 16 = 75” = 1’ 15”

1:100 000

Рис. 3.8

Викреслюють трапецію масштабу 1:5 000 з номенклатурою М-____-_____- (_______) .

______

1:5 000

Рис. 3.9

Номенклатуру аркуша масштабу 1:2 000 отримують поділом аркуша масштабу 1:5 000 на 9 частин. Кожна з отриманих 9 трапецій буде планом масштабу 1:2 000 з розмірами:

по довготі: 1’ 52,5” : 3 = 112,5” : 3 = 37,5”

по широті:1’ 15” : 3 = 75” : 3 = 25”

1:5 000

Рис. 3.10

На рис. 3.10 заштрихувати аркуш масштабу 1:2 000 з номенклатурою

М-____-_____- ( _____-_____ )

Викладач: “ “ 20 р.

Лабораторна робота №4 (на самостійне опрацювання)

Вимірювання ліній на місцевості

В інженерно-геодезичних роботах лінійні вимірювання виконують мірними стрічками, рулетками, нитковим та оптичним віддалемірами, електронними тахеометрами. Для топографо-геодезичних та вишукувальних робіт часто застосовується землемірна стрічка і рулетка, а також лазерні рулетки, наприклад Leica DISTO^TMA5 (фото 4.1 - 4.3).

3

Фото 4.1. Землемірна стрічка

Фото 4.2. Рулетка РК-50

Фото 4.3. Leica DISTO^TMA5

Перед початком лінійних вимірювань проводять компарування стрічок та рулеток. За еталон або компаратор приймають відрізки ліній на місцевості або в лабораторії, довжини яких відомі з високою точністю, близько 1 : 100 000. Знаючи точну довжину компаратора і вимірявши його довжинуза допомогою стрічки (рулетки), що перевіряється, визначають поправку за компаруваннята дійсну довжинустрічки (рулетки):

(4.1)

, (4.2)

декількість укладень стрічки, – номінальна довжина стальної стрічки.

Рис.4.1. Вимірювання ліній стрічкою

Процес вимірювання лінії починається з провішування лінії, тобто фіксації лінії на місцевості за допомогою віх (рис.4.1).Кожне вкладення лінії повинно бути в створі лінії. Створ лінії – це прямовисна площини, що проходить через кінцеві точки лінії. Якщо вимірювання лінії не буде виконуватись в створі (тобто не по прямій, а по ламаній лінії), тоді виміряна довжина лінії буде більша за дійсну, оскільки ламана лінія завжди довша за пряму.

Лінію між точками місцевості вимірюють в прямому та зворотньому напрямах. Довжина лінії, що виміряна стрічкою, обчислюється за формулою

, (4.3)

де - кількість укладень стрічки;– номінальна довжина стальної стрічки;- довжина доміру (залишок).

Якщо довжина стрічки відрізняється від номіналу , то вводять поправку за компарування стрічки. В такому випадку довжина лінії обчислиться за формулою

, (4.4)

де - поправка у виміряну довжину лінії за різницю температур при компаруванні і вимірюванні лінії, яка обчислюється за формулою

, (4.5)

де = 0,0000125 – коефіцієнт лінійного розширення сталі;- середня температура, при якій проводились виміри;- температура при компаруванні стрічки;- довжина лінії без введення поправок за компарування.вводиться тільки тоді, коли різниця

Як відомо, на місцевості вимірюють похилу лінію S. Для побудови плану використовують її горизонтальне прокладення , тобто її проекцію на горизонтальну площину. Щоб визначити горизонтальну проекцію лінії місцевості, необхідно виміряти кут нахилу . Тоді

. (4.6)

Завдання 1: Визначити довжину лінії , що виміряна 20-ти метровою стрічкою, коли відомо:

; ;

=

=

Відповідь: м.

Завдання 2: Обчислити горизонтальне прокладення лінії , якщо відомадовжина похилої лінії (значеннявзяти із завдання 1) та кут її нахилу до горизонту.

Відповідь: = м .

*)вибрати згідно порядкового номера в журналі: 1-й – 1,01 м; 8-й – 8,08 м; 10-й –10,10 м; і т.д.