Робоча програма

НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ З інженерної геодезії

для студентів 2 курсу Інституту будівництва та інженерії довкілля

базового напряму 060101 «Будівництво»

Вступ

Практика з інженерної геодезії студентів є невід’ємною складовою частиною навчального процесу студентів базового напряму „Будівництво”.

Навчальна геодезична практика сприяє закріпленню та поглибленню знань, які отримані студентами за час теоретичного навчання.

У даній програмі розглядаються загальні питання організації, проведення і підведення підсумків геодезичної практики для студентів будівельних спеціальностей.

Тривалість практики згідно навчального плану становить 60 годин або 2 тижнів.

Мета і завдання практики

Метою практики є оволодіння студентами сучасними геодезичними приладами та методами робіт, формування у них професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в виробничих умовах, вироблення потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

Польова навчальна практика з інженерної геодезії має на меті розширити і закріпити теоретичні знання, які студенти отримали під час вивчення курсу.

Завданням геодезичної практики є засвоєння кожним студентом практичної вправності виконання польових і камеральних геодезичних робіт.

У результаті проходження практики студенти повинні оволодіти основними видами топографічних знімань, вміти проводити технічне нівелювання, виконувати розрахунок та винесення на місцевість проектних величин, опанувати методику польових геодезичних вимірювань та їх опрацювання і оформлення.

Зміст практики

Для виконання інженерно – геодезичних робіт кожна бригада отримує: теодоліт, нівелір та штативи до них; мірну стрічку зі шпильками; дві нівелірні рейки; дві віхи. Окрім цього, бригада готує, визначену керівником практики, кількість бланків журналів та відомостей для кожного виду робіт.

Розподіл робочого часу за видами робіт

Види робіт	тривалість робіт, год.			Дні
	Польові роботи	Камеральні роботи	Всього
Інструктаж з техніки безпеки; одержання приладів, перевірка приладів	4	2	6	1
Прокладання висотно-теодолітного ходу Тахеометричне знімання	4 8	2 10	6 18	1 3
Винесення проекту на місцевість	12	6	18	3
Розв язування інженерних задач	4	2	6	1
Складання та оформлення звіту	-	6	6	1

Разом: 32 28 60 10

Години самостійної роботи використовуються студентами для підготовки до виконання робіт в польових і камеральних умовах, часткового оформлення робіт та здачі диференційованого заліку.

Методичні рекомендації Тахеометричне знімання в масштабі 1:500

Для виконання тахеометричного знімання кожна бригада прокладає зімкнений висотно-теодолітний хід.

Для визначення планового положення точок знімальної основипрокладають теодолітний хід. Роботи виконують в наступній послідовності:

1. Рекогностування та закріплення точок знімальної основи. Загальна кількість вершин ходу вибирають з врахуванням рельєфу і ситуації на місцевості (4-5 вершин на бригаду).

2. Центрують теодоліт за допомогою виска з точністю 5-10 мм.

3. Горизонтальні кути вимірюють способом прийомів. Допустиме розходження значень кутів між півприйомами – 1’ для теодолітів типу 2Т –30.

4. Вертикальні кути вимірюють в прямому напрямі при одному положенні вертикального круга, спостерігаючи на висоту приладу, яку вимірюють з точністю 1 см.

5. Лінії в ході вимірюють в прямому та зворотному напрямах сталевою мірною стрічкою.

6. Результати записують в журнал теодолітного ходу.

7. Визначають магнітний азимут початкового напряму за допомогою бусолі.

8. Камеральні роботи:

• Обчислення журналу теодолітного ходу.

• Складають схему ходу.

• Обчислюють прямокутні координати точок теодолітного ходу.

9. Контроль:

• Кутова нев’язка в ходах не повинна перевищуватидеn– кількість кутів в ході.

• Допустиму лінійну нев’язку приймають .

Для визначення висот станцій теодолітного ходупрокладають нівелірний хід.

1. Результати технічного нівелювання записують в журнал визначеної форми.

2. Обчислюють журнал нівелювання вершин теодолітного ходу.

3. Висотна нев’язка не має перевищувати , деL– довжина ходу, км.

Тахеометричне знімання ділянки місцевості виконують з вершин висотно-теодолітного ходу. Загальна кількість пікетів не менше ніж 100 на бригаду. Знімання частково забудованої ділянки виконують з 1-2 станцій висотно-теодолітного ходу залежно від рельєфу місцевості і ситуації в наступній послідовності:

1. На станції приводять теодоліт в робоче положення і орієнтують.

2. Ситуацію з чіткими контурами знімають за допомогою теодоліта та ниткового віддалеміра полярним способом. Густота пікетів – не менше одного на 2-3 см²на карті.

3. Результати вимірювань записують в журнал визначеної форми з обов’язковим веденням зарису.

4. Камеральні роботи:

• Обчислюють журнал тахеометричного знімання.

• Обчислюють висот пікетів. Висоти станцій вибирають зі журналу нівелювання вершин теодолітного ходу і округлюють результати до сантиметрів.

• Складають та викреслюють план за результатами тахеометричного знімання в масштабі 1:500. Переріз рельєфу: 0,5 – 1 м .

Під час виконання тахеометричного знімання обов’язково контролюють орієнтуванням лімба. По закінченні робіт на станції орієнтування приладу має бути перевірено, а результати контролю записані в журналі. Зміна орієнтування за період знімання з даної точки допускається не більше 1,5’.