Тема 2. Концепція і методологічний апарат логістики

сучасна ринкова кон'юнктура свідчить про такі зміни: зниження стабільності ринків; прагнення до диференціації продукції на пізнішій стадії виробництв; прагнення до виробництва найрізноманітніших товарів на основі максимально однотипних комплектуючих; використання вигод масового виробництва не на стадії складання, а на стадії виготовлення комплектуючих виробів; прагнення до максимального задоволення потреб клієнта на стадії вибору товару для виробництва. Все це вимагає гнучкості вироб­ництва на цеховому рівні, що досягається як розширенням можливостей переналагоджування обладнання, так завдяки використанню методів організації виробництва для мінімізації запасів - системи "точно, своєчасно", системи Канбан.

Загалом відбувається зміна пріоритетів між різними видами господарської діяльності на користь управління матеріальними потоками. На практиці це також означає зміщення акцентів у бік формування необхідної інформації чи відповідної організації виробництва на противагу дорогим резервним запасам. Викладені ці та інші подібні зміни пріоритетів, що супроводжуються позитивними наслідками, в певній мірі мусять завдячувати таким потенційним можливостям логістики [49, с. 41-42]:

• логістика сприяє ринковій орієнтації підприємства, зорієнтовує на пропозицію споживачам оптимального сервісу, сприяє еластичності і здатності адаптуватися до змін на ринку;

• логістика зорієнтована на стимулювання продажу і сервісу при одночасній раціоналізації структури повних витрат, усвідомлюючи значення відношення “витрати-користь” у всіх сферах підприємства;

• логістика зорієнтована на використання синергічних зв’язків і ефектів в цілій структурі логістичної системи;

• логістика уможливлює розв’язання проблем, що виникають в місцях стиків потоків товарів і інформації з іншими функціональними сферами підприємства (маркетингом, виробництвом, фінансами, працею тощо);

• логістика уможливлює та стимулює тенденції до інтеграції та ієрархізації цілей підприємства та у зв’язках з партнерами;

• логістика зорієнтована на раціоналізацію організаційної системи підприємства і загального потоку матеріалів і товарів;

• логістика стимулює зростання загальної ефективності господарювання.

засади сучасної концепції логістики:

• логістика – концепція планування, керування, організування і контролювання фізичного обігу товарів і їх інформаційних обумовленостей, вимагаючи системного підходу;

• товарні і інформаційні потоки створюють системи, які можна структурувати на різні джерела, фази, підсистеми тощо;

• концепція логістики грунтується на співзалежних, тісних зв’язках у функціональному, структурному та інституціональному аспектах в процесі фізичного обігу товарів;

• інтеграція реальних компонентів логістики (транспорт, складування, формування запасів, пакування, дії з обслуговування клієнтів тощо) знаходить відображення у створенні інтегрованих організаційних і інформаційно-регулювальних систем, що забезпечують і стимулюють реалізацію поставлених цілей;

• логістика становить орієнтацію ефективності в системному розумінні, спираючись на комплексний аналіз та формування рівня і структури витрат, розглядаючи як центральний елемент відповідність рівня і якості надаваних послуг (швидкість, терміновість реалізації замовлення тощо);

• логістика становить джерело формування нових потенціалів і здатності створення вартості і користі, забезпечуючи довготермінове зростання ефективності і успіху підприємства (стратегічний ефект логістики);

• логістична концепція грунтується на реаліях ринку, оскільки база будь-яких дій чи рішень в сфері логістики повинна забезпечити орієнтацію на вимоги ринку та можливості його розвитку;

• логістика становить “потенціал” і стратегічний інструмент маркетингу, формуючи компонент ринкової стратегії підприємства та детермінуючи його ефективність;

• інтегровані логістичні структури мають динамічний характер, що забезпечує здатність пристосування підприємств до змін на ринку чи змін в економічних, організаційних і технічних умовах господарювання;

• активний і інтеграційний аспект логістики проявляється в її координаційній функції, проникаючи в базові класичні сфери діяльності підприємства і в процес господарювання (координація стиків функцій і логістичних дій з іншими функціями підприємства);

• логістика з орієнтована на використання синергічних зв’язків та ефектів.

Вибираючи концепцію логістики, варто чітко визначити цілі організації логістики, зокрема:

• інтегрований огляд загального ланцюга логістики;

• висока маневреність наявних ресурсів;

• формування всебічно обізнаних спеціалістів;

• створення диференційної оплати праці та забезпечення заохочень;

• скорочення виробничих циклів через системну оптимізацію процесів;

• попереджувальні заходи проти неякісного виробництва;

• зменшення часу простоїв, впровадження, налагодження, підготовки виробництва;

• паралельність матеріальних та інформаційних потоків;

• зменшення комплексності процесів;

• зменшення числа проміжних управлінських ланок;

• оптимізація технології та техніки складування, транспортування, пакування;

• управління загальними логістичними витратами для їх мінімізації;

• впровадження інтегрованого логістико-маркетингу та логістико-менеджменту;

• впровадження системи логістичного сервісу.

Принципи сучасної концепції логістики:

• необхідною є інтеграція між операційними, стратегічними і нормативними рішеннями в сфері логістики та в цілій системі управління підприємством;

• всі аспекти логістичних процесів повинні бути зв’язані безпосередньо з іншими функціональними сферами підприємства;

• всі функції і дії логістики повинні бути організовані в організаційних одиницях, локалізовані у відповідних щаблях ієрархії в структурі організації;

• логістика повинна бути базовим критерієм і орієнтацією інтегрованого управління підприємством;

• підприємства повинні турбуватися про тісне партнерство з іншими учасниками ланцюга поставок;

• концепція логістики мусить грунтуватися на реаліях ринку і пристосовуватися до змін в оточенні;

• реалізація оптимального рівня обслуговування обумовлює досягнення відповідної рентабельності і конкурентних переваг на ринку;

• підприємства повинні впроваджувати комплексні і “прозорі” показники як підстави прийняття рішень та міри ефективності в системі логістики;

• пристосована до вимог логістики кадрова політика повинна становити істотний чинник досягнення певних логістичних ефектів.

Досягнення цілей логістики в значній мірі залежить від вибраної концепції логістики, базовими характеристиками якої необхідно вважати мислення, зорієнтоване на вартість і користь мислення системними категоріями, мислення категоріями повних витрат, мислення категоріями обслуговування і ефективності.

Розумінню логістики як інтегрованого планування, організування, керування, контролювання матеріальним, фінансовим і інформаційним потоками від постачальників через підприємство до споживачів сприятиме сутність методу логістики. Його основу становить системний підхід до вивчення економічних явищ, в тому числі матеріальних та нематеріальних потоків. Системний підхід – це комплексне вивчення економіки як єдиного цілого з позиції системного аналізу.

Концепція логістики реалізується в управлінні логістичними процесами та логістичними потоками (матеріальними, інформаційними та фінансовими) в процесі їх просторово-часової трансформації із зміною параметрів простору, часу, кількості, якості, інших властивостей логістичного продукту, яким стає товар, що переміщується у формі вантажу.

Логістичні процеси та логістичні потоки реалізуються в певних економічних утвореннях, окреслених категорією “логістична система”, що ідентифікується такими характеристиками як межі системи, структура системи, ключові компетенції системи.

Логістична система – адаптивна система із зворотним зв'язком, що виконує ті чи інші логістичні функції і операції, складається, переважно, з декількох підсистем і має досить розвинуті зв'язки із зовнішнім середовищем.

Ідентифікації логістичних систем сприяє їх класифікація та структуризація, яку доцільно здійснювати за фазовою, функціональною та інституціональною ознаками.

Таблиця 2.1

Принципова інституціональна класифікація логістичних систем

Рівень логістичної агрегації (кооперації)	Клас логістичної системи	Форми логістичної системи
І рівень	Мікрологістичні підсистеми	логістика постачання; логістика виробництва; логістика збуту (дистрибуції).
ІІ рівень	Мікрологістичні системи	логістика виробничого (промислового) підприємства; логістика торгівельного підприємства; логістика підприємства послуг; логістика інших організацій (військових, комунальних, неприбуткових, бюджетних тощо).
ІІІ рівень	Металогістичні системи	логістика міжорганізаційної кооперації (виробничих, дистрибуційних підприємств, логістичних підприємств); логістичні ланцюги “постачання – виробництво – збут”.
IV рівень	Мезологістичні системи	логістика кооперації металогістичних систем; логістичні ланцюги поставок.
V рівень	Макрологістичні системи	національна система переміщення вантажів, людей, інформації; національна система стратегічних запасів; національні системи оборони, життєзабезпечення, іншої безпеки.
VІ рівень	Міжнародні макрологістичні системи	системи дистрибуції глобальних фірм; міжнародні транспортні системи; міжнародні системи безпеки.

Створення та розвиток логістичних систем передбачає реалізацію трьох фаз: аналіз (ідентифікація) системи, формування системи, реалізація (впровадження) системи, що вимагає відповідного інформаційного забезпечення для прийняття та реалізації рішень в реальному часі.

Логістичне управління на стадії обгрунтування управлінських рішень істотно залежить від наявності особливих (специфічних) інструментів формалізації та прийняття логістичних рішень, класичними серед яких є методи встановлення економічної величини партії, методи дослідження кількісно-вартісних та кількісно-ймовірнісних характеристик, евристичні методи дослідження, бенчмаркінг.