Тема 4. Логістичні діяльність та логістичні функції

Функціональна структуризація логістичних систем обумовлює (визначає) класифікацію логістичної діяльності за логістичними підсистемами: опрацювання замовлень, транспортування, складування, пакування, управління запасами, обслуговування споживачів.

Підсистема опрацювання та реалізації замовлення стосується формування інформаційного потоку між клієнтом (замовником) та продавцем (постачальником) щодо поставки певних товарів та надання послуг. Процес реалізації замовлення складається з таких часових ланок:

• приготування замовлення;

• передача замовлення;

• засвідчення (прийняття) замовлення;

• реалізація замовлення;

• контроль виконання замовлення.

Зміст логістичної підсистеми опрацювання замовлень істотно залежить від виду замовлення: внутрішнього чи зовнішнього.

Логістична підсистема транспортування інтегрує три важливі елементи: вантаж (логістичний продукт), транспортний засіб, транспортний процес. Цілі та логістичні функції підсистеми транспортування істотно залежать від змісту цих елементів.

Логістична підсистема складування стосується як сфери матеріально-технічного постачання, так і сфери дистрибуції і виконує функції із прийняття фізичного майна його розміщення, переміщення та підготовки до впровадження. Від того, наскільки корисними є ці дії і залежить ефективність складських витрат.

Логістична підсистема пакування створює можливість субституції (заміни, компенсації) інших складових логістичних витрат шляхом якісного виконання упаковкою функцій захисту, складської, маніпуляційної, інформаційної та транспортної придатності.

Логістична підсистема управління запасами обґрунтовує доцільність складування того чи іншого товару, його кількість, зберігання і запасі та процедуру поповнення запасів. Істотним чинником ефективності управління запасами є конфігурація та локалізація місць розміщення запасів.

Логістична підсистема обслуговування споживача виконує роль арбітра між витратами виконання замовлення та наданою користю клієнту, рівнем його обслуговування, формуючи певний компроміс.

Фазова структуризація логістичних систем обумовлює класифікацію логістичної діяльності та завдань за логістичними підсистемами постачання, виробництва, збуту (дистрибуції), рециклювання тощо, що стосується матеріального потоку.

Логістика постачання комплексно охоплює планування, керування та фізичне обслуговування матеріального потоку та потоку покупних частин з необхідним для цього інформаційним потоком з метою їх прискорення і мінімізації витрат для всього процесу постачання.

Виробнича логістика діє у плануванні та керуванні процесами виготовлення, включаючи внутрішньовиробниче транспортування, складування, у супроводі необхідного для цього інформаційного потоку з метою прискорення виробничого процесу та мінімізації витрат. Особлива роль у виробничій логістиці відводиться виробничому плануванню та керуванню з точки зору виконання окремих пріоритетних принципів (наприклад, повне використання потужності, ресурсів тощо).

Логістика збуту (дистрибуції) розглядається інтегровано як специфічна сфера, інколи включаючи логістику торгівлі (продажу) і розподілу, оскільки продукція, особливо товари споживання на шляху від виробника до безпосереднього споживача, проходить ці фази. Логістика збуту охоплює в комплексі планування, керування та фізичну обробку готової продукції від здавання-приймання з виробництва включно до ринку збуту, з необхідним для цього інформаційним потоком, щоб прискорити процес збуту і мінімізувати витрати.

В цивілізованих розвинутих країнах щодо окремих видів підприємницької діяльності законодавчо обумовлюються жорсткі обмеження стосовно переробки відходів, утилізації, переробки відпрацьованої продукції, використання тари і упаковки, викликані вимогами безпеки, екології тощо. Тому логістика утилізації та переробки (логістика рециклювання) повинна охоплювати в комплексі планування, керування та фізичну обробку потоку виробничих відходів та утилю, тари та упаковки, відпрацьованої продукції від вхідних місць до прийнятних для довкілля місць захоронення (зберігання) чи повторного використання (утилізації та переробки), включаючи необхідний для цього інформаційний потік, щоб прискорити процес і зменшити загальні витрати на нього.

Окрім логістики матеріального потоку в логістиці підприємства необхідно розглядати і такі підсистеми як фінансову логістику і інформаційну логістику. Фінансова логістика в структурі логістики підприємства охоплює сферу управління тими фінансовими потоками, які є складниками логістичних процесів. В більш широкому розумінні фінансова логістика може розглядатися як втілення логістичної концепції в управління фінансами підприємства.

Аналогічно до фінансової логістики інформаційна логістика у вузькому розумінні охоплює сферу управління логістичною інформацією. Однак, в класичному розумінні це мало б означати побудову і функціонування всієї інформаційної системи підприємства на принципах логістики, субсистемами якої виступали б маркетингова інформаційна система, логістична інформаційна система, управлінська інформаційна система тощо.

Якісне виконання логістичних функцій та завдань істотно залежить від організаційного забезпечення логістики. Зростання значення організації логістики в ефективності логістичного управління відбувалося у прямому зв’язку із масштабами поширення концепцій логістики на процеси та сфери діяльності підприємства. У відповідності із фазами розвитку логістики розрізняють такі етапи еволюції організації логістики:

• етап операційної координації: координація транспортних і складських процесів у фізичній дистрибуції кінцевої продукції з метою зниження витрат;

• етап цілісної координації процесів фізичної дистрибуції товарів (транспортних, складських, пакувальних, процесів опрацювання замовлення і обслуговування споживача) та міжфункціональна координація (логістики з маркетингом, фінансами, кадрами тощо). Завдяки такій координації оптимізуються зв’язки trade-off в логістичних потоках, усуваються міжфункціональні конфлікти цілей і цим підвищується дохідність підприємства;

• етап стратегічної інтеграції всіх ланок повного логістичного ланцюга (від джерела матеріалів до споживача кінцевого виробу) з метою отримання стратегічних ефектів.

Кожен з названих етапів еволюції організації логістики є адекватним по відношенню до рівня впровадження концепції логістики і в процесі розвитку вимагає відповідної організаційної адаптації. В певній мірі дослідженню та оцінці операційних аспектів організації логістики на підприємстві сприятиме проведення логістичного аудиту. Загалом, логістичний аудит може здійснюватися в трьох напрямах:

• фінансовий логістичний аудит, що концентрує увагу на фінансовій та бухгалтерській звітності;

• операційний логістичний аудит, що концентрує увагу на параметрах логістичних процесів (втрати, час, надійність, якість тощо);

• управлінській логістичний аудит, що досліджує вплив та зв’язок стратегій логістики з іншими функціональними сферами та стратегіями підприємства.

Встановлення оптимальної відповідності логістичних функцій і організації логістики вимагає проведення логістичного аудиту та стратегічного аналізу з допомогою традиційних стратегічних інструментів, серед яких:

• SWOT-аналіз;

• концепція циклу життя продукту;

• матриця BCG;

• модель BCG АВВ;

• концепція ланцюга вартості;

• модель сектора Портера;

• діаграма Парето;

• логістичний профіль підприємства;

• діаграма 4М (риби).

Реінжиніринг логістичних процесів дозволяє обґрунтувати оптимальний рівень спеціалізації та аутсоурсінгу логістичних функцій, забезпечуючи необхідну логістичну інтеграцію учасників логістичного ланцюга.

Організаційна структура логістики може відбуватися з орієнтацією на процес, з орієнтацією на ринок, з орієнтацією на логістичний канал. В структурах, орієнтованих на процес, увага зконцентрована на досягненні високої ефективності інтегрованої логістичної системи, і це виразиться в показнику “доданої вартості” в ланцюгу вартості. Організаційні структури, орієнтовані на ринок, зосереджують свої зусилля в двох сферах: в сфері спільної реалізації поставок продуктів до клієнтів та в сфері координації продаж. такий напрям організації логістики є менш вживаним. Дуже рідко використовується організація логістики, орієнтована на логістичний канал, що концентрує увагу на ефективному управлінні спільними діями клієнтів, дистриб’юторів, постачальників.

Найбільш поширеним є процесно орієнтовані організаційні структури.

Серед різноманітних форм організації логістики базовими можна приймати:

– логістику у функціональній структурі організації;

– логістику у дивізіональній структурі орагіназції;

– логістику в матричній структурі організації.

Реалізація логістичної доцільності та логістичних процесів відбувається за наявності інфраструктури цих процесів: транспортної, складської, пакувальної, маніпуляційної, інформаційної.