Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 1-4.doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
133.63 Кб
Скачать

Тема 1. Логістика – інструмент ринкової економіки

Дослідження етимології логістики обгрунтовує багатовіковий період розвитку, починаючи від філософського (мистецтво, міркування) і закінчуючи підприємницьким (мистецтво конкурування).

Таблиця 1.1

Періоди розвитку логістики

Період

Фаза

Роки

Межі компетенції

І.   “Філософський”

математичної логіки

до viіі ст.

  • формалізація виконання розрахунків;

  • формалізація розподілу продуктів.

ІІ.  “Військовий”

військової логістики

до 1955 р.

  • оптимізація просторово-часової локалізації військ.

ІІІ. “Цивільний”

фрагментарної логістики

до 1970 р.

  • фізична дистрибуція готових товарів;

  • функціональна і фазова логістики.

часткової інтеграції

до 1990 р.

  • логістика підприємства;

  • логістичні системи.

цілісної інтеграції

від 1990 р.

  • логістичні ланцюги поставок

Визначення логістики відзначається багатоаспектністю, зважаючи на універсальний характер використання теорії логістики та різноспрямованість цільових рішень.

Формування загального визначення (дефініції) поняття “логістика” відбувалося (цілком закономірно) у взаємозв'язку з теоретичними проблемами, що виникали, з часом інтегруючись у системоохоплюючий механізм. Історично так склалося, що логістика була вперше широко задіяна у військовій галузі з метою комплексного забезпечення воюючих сторін, гарантій їх боротьби та готовності до дії. Доки ці проблеми спільно не реалізуються і мають лише репрезентативний характер, завдання ресурсного забезпечення є досить проблематичними. Але у випадку їх інтеграції ті самі завдання вирішуються строгіше географічно, в часі, за кількістю та асортиментом. Тому цей загальний підхід мати у відповідному місці, у відповідний час відповідний матеріал відповідної якості та асортименту, і це, можливо, відповідає мінімальним витратам в заготівельній, виробничій та дистрибуційній сферах, і становить основу визначення терміна “логістика”.

В цьому аспекті є досить популярною “дефініція логістики для профанів” (дилетантів, “чайників”) – дефініція “7R” (від англ. Right – відповідний):зробити доступним відповідний продукт, відповідної кількості та у відповідному стані, у відповідному місці у відповідний час відповідному клієнтові, з відповідними витратами.

Аналіз існуючих визначень логістики дозволяє окреслити такі загальні риси поняття логістики [49, с. 17]:

  • часово-просторова трансформація предмету потоків (майна і вартості);

  • інтеграція функцій планування, керування, організування і контролювання логістичних процесів;

  • супроводження потоків товарів потоками інформації;

  • орієнтація на критерій ефекту і ринкової корисності, зв’язаної з реалізацією поставок, та критерій раціоналізації структури витрат;

  • виокремлення сфери і структури предмету логістичної діяльності.

логістика - це наука про оптимальне управління матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками в економічних адаптивних системах із синергічними зв'язками.

Існуючі визначення логістики можна класифікувати за трьома підходами: орієнтація на переміщення, орієнтація на цикл споживання, орієнтація на послуги. Перший (перша дефініція логістики) орієнтує на переміщення – дії, завдяки яким відбувається планування, керування, реалізація, контролювання та регулювання просторово-часової трансформації товарів і пов’язані з цим кількісно-асортиментно-якісні зміни, маніпуляційні зміни та зміни в логістичному сервісі. Така дефініція наближає вимоги до логістики за формулою 7 "R": відповідний продукт (кількості і якості) у відповідному стані, з відповідною інформацією, у відповідному часі та у відповідному місці відповідному клієнту за мінімальних витрат. Другий підхід (друга дефініція логістики) передбачає орієнтацію на цикл споживання виробу. Міжнародне логістичне товариство "Society of Logistics Engineers" (SOLE) дає таке визначення “логістики”: логістика – допоміжне управління плануванням, контролюванням і регулюванням, яке в період споживання продукту гарантує ефективне використання засобів і адекватне ефективності логістичних елементів під час усіх фаз періоду споживання (ініціювання, планування, реалізації, експлуатації та ліквідації). Третій підхід (третя дефініція логістики) орієнтує на послуги: логістика – процес координації нематеріальних дій, до яких слід вдатися для ефективного надання послуг щодо витрат і згідно з вимогами клієнта. Багатогранність дефініцій логістики зумовлена розвитком і збагаченням її концепції.

Головною причиною інтенсивного розвитку логістики є її потенціал щодо істотного зниження сукупних витрат, прискорення матеріального потоку, підвищення рівня обслуговування клієнтів, акумульований у так званому синергічному ефекті.

Узагальнюючи хронологію впровадження концепції логістики, можна подати таку етапність розвитку логістичного управління у взаємозв’язку із цілями та масштабами об’єкту управління.

Таблиця 1.2

Етапи розвитку логістичного управління

Сутність етапу

Цілі

Дії / системи

  1. Фрагментарний, в межах підприємства

1.1. Мінімізація запасів в постачанні, у збуті.

1.2. Елімінація запасів в постачанні, у збуті.

DRP, MRP

JIT

  1. Інтегрований на рівні підприємства

2.1. Оптимізація запасів на підприємстві.

JIT + DRP II

Інтегроване управління запасами підприємства

  1. Інтегрований на рівні ланцюга поставок

3.1. Мінімізація рівня запасів.

3.2. Максимізація рівня обслуговування споживача.

Управління запасами в ланцюгу поставок

Управління часом виконання замовлення

QR, ECR

  1. Логістично зорієнтоване управління підприємством

4.1. Формування конкурентних переваг.

4.2. Підвищення прибутковості капіталу.

4.3. Формування економічного потенціалу.

Стратегічне логістичне управління

Операційне логістичне управління

Перший етап стосується прийняття та реалізації логістичних рішень, що обмежувалися окремими фрагментами логістичної діяльності на підприємстві, передусім сферою запасів.

Другий етап - інтеграція на рівні виробничого закладу (час виробництва, час створення повної моделі). Третій етап – етап інтеграції в ланцюгу поставок (час формування замовлення, оборотність запасів в ланцюгу поставок). Зазвичай інтеграція логістичного управління на рівні підприємства передбачає інтеграцію функцій і процесів сфер постачання, виробництва і збуту. Це означає розгляд логістики як функціональної сфери діяльності підприємства, для якої теж є характерним і необхідним формування:

  • логістичних цілей підприємства;

  • логістичної стратегії підприємства;

  • концепції логістичних рішень;

  • прийняття та організація виконання управлінських рішень з логістичного управління;

  • оцінка та контроль результатів логістичної діяльності.

Характерні риси організації логістики – це:

  • верховний принцип відданості стосовно клієнтів,

  • концентрація контролю, який раніше здійснювався локальними функціями,

  • втягнення у близькі зв’язки з постачальниками,

  • високо формалізований логістичний процес,

  • акцент на операційну еластичність,

  • застосування всебічних принципів оцінки результатів,

  • інвестування в інформаційні технології.

Четвертим етапом, етапом найвищої інтеграції, необхідно вважати формування системи логістично зорієнтованого управління організацією, логістичною кооперацією організацій, інтегрованим ланцюгом поставок. Мова йде про ототожнення системи управління із системою логістичного управління, як такою, в якій принципи, концепція, стратегія логістики виконують функції генеральних (корпоративних), а організаційна одиниця логістики – головним структурним підрозділом в системі управління. Рівень ототожнення системи управління із системою логістичного управління залежить від масштабів логістичної інтеграції

Трансформація управління у підприємництві на засадах логістики відбувається в напрямі інтеграції функцій і процесів в логістичному ланцюгу поставок, охоплюючи все нові і нові ланки повного ланцюга від джерела сировини до кінцевого споживача готової продукції.

Досвід провідних компаній світу підтверджує високу ефективність логістики щодо зниження загального рівня запасів, підвищення рентабельності активів, формування вартості (користі) для клієнта.

Завдання логістичного управління реалізуються в таких базових сферах як матеріальні потоки, інформаційні потоки, фінансові потоки, інфраструктура логістичних процесів.

Досвід провідних компаній світу дозволяє окреслити загальні (типові) принципи та підходи до реалізації логістичного управління інтегрованим ланцюгом поставок:

  1. На рівні вибору стратегії: пріоритетна ціль полягає в підвищенні обслуговування споживача шляхом зростання реакційної здатності реагування на попит із одночасним охопленням всього життєвого циклу продукту від розробки до утилізації відпрацьованих частин.

  2. На рівні планування: спільне інтегроване планування учасників логістичного ланцюга за принципом “одна організація”, що означає інтегровані параметри циклу замовлення, рівня запасів, планової інформації тощо.

  3. На рівні реалізації логістичних процесів: інтегроване управління просторово-часовим переміщенням матеріальних благ, що вимагає повної інтеграції функцій і процесів в ланцюгу поставок.

На розвиток логістичного управління істотний вплив формують суміжні галузеві науки, такі як матеріально-технічне забезпечення і транспортування, і функціональні науки, такі як дослідження операцій і інформатика, запобігаючи та розвиваючи інструментарій логістики.

Розвиток логістики і логістичного управління на сучасному етапі знаходиться під істотним впливом нових пріоритетів підприємництва та чинників, серед яких на першому плані рівень обслуговування та витрати.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]