Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 10 Лабораторна1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
414.21 Кб
Скачать

Тема №10. Основні поняття

1.1. Методичні поради до вивчення теми

При вивченні даної теми особлива увага має бути приділена розумінню основних понять і категорій (див. нижче - термінологічний словник) і зокрема поняття «віртуальні організації».

Так, на сьогодні в Інтернет функціонує цілий ряд нових типів організацій, в яких взаємодія між суб’єктами-учасниками бізнес-процесів здійснюється через канали мережі.

У віртуальних офісах такими суб’єктами взаємодії є компанія та її працівники. У віртуальних підприємствах (корпораціях) суб’єктами взаємодії є різні компанії та окремі працівники. У віртуальних магазинах, банках, брокерських та страхових компаніях тощо суб’єктами взаємодії є компанія та її клієнти (а також, можливо, працівники).

Поняття «віртуальна організація» є узагальнюючим і таким, що об’єднує в собі всі сучасні організаційні форми взаємодії між компаніями, співробітниками, клієнтами, які здійснюються з використанням мережі Інтернет.

Студенти мають розуміти передумови, завдяки яким стало можливим виникнення віртуальних організацій:

  1. економічні фактори;

  2. розвиток інформаційних технологій і зокрема Інтернет-технологій;

  3. організаційні — наявність потенційних учасників ВП та мережного брокера у Web-середовищі.

Так, основною рушійною силою, що призводить до виникнення віртуальних організацій, можна назвати необхідність гнучкої перебудови на виробництво товарів, що в найбільшій мірі задовольнятимуть потреби споживача. Можливості такої гнучкої перебудови обумовлюються, з одного боку, ринковими факторами, такими як спеціалізація виробництв, інтернаціоналізація, скорочення виробничих циклів, персоналізація, а з іншого — розвитком інформаційних технологій. Так, особливістю сучасної світової економіки є те, що компаніями широко використовується часткова або пов­на передача виконання окремих бізнес-процесів стороннім особам або організаціям. Це явище має назву аутсорсинг.

Аутсорсинг організаціям пов’язаний, у першу чергу, з таким фактором, як необхідність постійних іновацій, технологічних змін для задоволення зростаючих вимог користувачів щодо товарів (послуг). І для здійснення іновацій економічно вигіднішим є залучення сторонніх організацій, що мають напрацювання у потрібній області, ніж проведення власних досліджень, розробок. Ключовими фактором, що сприяють поширенню аутсорсингу є також бажання здешевити виробничі процеси за рахунок дешевшої робочої сили, а також пошук спеціалістів необхідної кваліфікації. Розвиток Інтернет-технологій розширив можливості аутсор­сингу. І як результат — з’явилась деяка нова організаційна модель взаємодії між підприємствами. Створено ж віртуальне підприємство може бути лише у випадку, коли потенційні партнери та їх кваліфікація відомі та представлені в Web-середовищі.

Слід також звернути увагу на те, що можна виділити різні класифікаційні ознаки типізації віртуальних організацій, виходячи з різ­номанітних організаційних моментів їх утворення та принципів діяльності. Зокрема, такими ознаками можуть бути: напрямок діяль­ності, тривалість утворення, змінність структури (топологія) на протязі функціонування, наявність організацій-координаторів та ін.

У даній темі студенти також мають ознайомитися з переліком основних інформаційних технологій, що можуть бути окремо, чи у певному поєднанні, використані для створення віртуальних організацій, які в наступних темах мають бути вивчені детально. До таких технологій відносяться: Web-технології (HTML, XML та ін.); технології інтеграції розподілених додатків (CORBA, Web-сервіси, та ін.); СКБД; технології керування знаннями віртуальних організацій; технології програмних агентів; технології підтримки групової діяльності; технології електронного обміну даними; CALS-технології; технології захисту інформації віртуальної організації.

Слід розуміти, що на визначення основних складових, що будуть забезпечувати виконання робіт віртуальної організації (учас­ники, виконувані роботи, процеси їх виконання, взаємозв’язки, використовувані знання та технології), впливають:

  • зміст задач, які ставляться перед віртуальною організацією;

  • керування або підтримка створення ВО;

  • характеристики середовища, в якому має функціонувати ВО — соціальні фактори, технологічні, конкуренція;

  • організаційні характеристики, що обираються для даного вір­туального підприємства;

  • індивідуальні характеристики учасників;

  • технологічні фактори.

Характерним для багатьох віртуальних організацій є використання мережного брокера (мережного керуючого директора) — компанії, що ініціалізує утворення віртуального підприємства і в подальшому контролює його функціонування. Зокрема, на мережного брокера покладаються такі функції, як:

  • ідентифікація ринкових можливостей;

  • оцінка роботи членів віртуальної організації, формування складу та реконфігурація;

  • операційне керування;

  • розв’язання конфліктів та ін.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]