
- •Список прийнятих скорочень
- •1. Математичні основи цифрової техніки
- •1.1. Відображення інформації у цифровій техніці
- •1.2. Системи числення та кодування
- •1.3. Перетворення числової інформації
- •1.4. Двійкова арифметика
- •1.5. Основні поняття та закони бульової алгебри
- •1.6. Визначення та позначення логічних функцій.
- •1.7. Форми зображення логічних функцій.
- •2. Імпульсні схеми на логічних елементах.
- •2.1. Загальні відомості.
- •2.2. Формувачі імпульсів.
- •2.3. Генератори імпульсів.
- •3. Комбінаційні пристрої цифрової техніки.
- •3.1. Шифратори.
- •3.2. Дешифратори.
- •3.3. Мультиплексори.
- •3.4. Демультиплексори.
- •4. Арифметичні пристрої.
- •4.1. Комбінаційні суматори.
- •4.2. Накопичувальні суматори.
- •5. Послідовні пристрої цифрової техніки.
- •5.1. Тригер – двостановий запам’ятовувач інформації.
- •5.2. Класифікація тригерів.
- •5.3. Різновиди тригерів.
- •5.4. Регістри.
- •6. Лічильники.
- •6.1. Загальні відомості.
- •6.2. Класифікація лічильників.
- •6.3. Лічильники з послідовним переносом.
- •6.4. Лічильники з паралельним переносом.
- •6.5. Реверсивні лічильники.
- •6.6. Лічильники з довільним модулем лічби.
- •6.7. Кільцеві лічильники. Лічильник Джонсона.
- •7. Цифро-аналогові та аналого-цифрові перетворювачі
- •7.1. Загальні відомості.
- •7.5. Перемножувальний цап.
- •7.7. Ацп послідовного наближення.
- •7.8. Ацп паралельного кодування.
- •7.9. Ацп подвійного інтегрування.
- •8.1. Загальні відомості.
- •8.2. Оперативні запам’ятовуючі пристрої.
- •8.3. Постійні запам’ятовувальні пристрої.
- •8.4. Програмовані логічні матриці.
- •Література.
- •Додатки.
6.3. Лічильники з послідовним переносом.
Послідовні
лічильники − це асинхронні лічильники,
що мають один вхід
і
виходів (
)
відповідно до числа послідовно з’єднаних
тригерів. Найпростіші послідовні
двійкові або лічильники за модулем
реалізуються на базі кількох Т-тригерів,
кожний з яких працює як лічильник за
модулем 2. На рис.6.1,а
показано підсумовувальний лічильник
за модулем 8 (
),
який побудований на трьох універсальних
двоступеневих JK-тригерах,
часові діаграми його роботи зображені
на рис.6.1,б.
а) б)
Рис. 6.1. Лічильник з послідовним переносом.
Перед
початком роботи лічильника всі, його
тригери переводяться у нульовий стан
імпульсом скиду в нуль. Надходження
першого імпульсу своїм зрізом переводить
тригер 1 (тобто молодший розряд) лічильника
у стан 1, і на регістрі лічильника
фіксується код (число) 001. Другий імпульс,
що надходить на вхід
тригера 1, повертає його
в стан 0, але при цьому виникає імпульс
переносу, що утворений на першому ступені
тригера 2, який змінить тепер стан тригера
2 на 1. Отже, на регістрі лічильника
з’являється
число 010. Заповнення розрядів лічильника
з кожним імпульсом буде продовжуватися
доти, поки лічильник не відрахує
максимальне число на його регістрі 111.
Восьмий імпульс на вході лічильника
переводить своїм зрізом тригер 1 в стан
0, а імпульс
переносу − тригери
2 і 3 в стан 0, повертаючи таким чином
лічильник у початковий (нульовий) стан
(000). Зауважимо, що на інших входах тригерів
під час роботи лічильника повинні бути
такі рівні:
.
За розглянутим
принципом працюють чотирирозрядні
асинхронні лічильники ТТЛК155ИЕ2
(десятковий) і К155ИЕ5 (лічильник-подільник).
У
розглянутих послідовних двійкових
лічильниках зміна стану поширюється
послідовно по всій лінійці тригерів.
Такі лічильники можна називати по-різному
залежно від того, яку характерну
властивість підкреслювати. Якщо
підкреслити те, що запуск тригерів з
лічильника здійснюється не одночасно,
тут підходять визначення “послідовний”,
“з послідовним переносом” і “асинхронний”.
Назва “лічильник за модулем ”
відбиває максимальне число станів
(тобто модуль лічби
),
яке фіксується на регістрі лічильника
за один повний цикл лічби, в визначення
“m-розрядний”
показує кількість двійкових розрядів
регістра лічильника.
Послідовні лічильники можуть бути й реверсивними, якщо в них передбачити додаткові ЛЕ, які б керували режимом роботи на підсумовування або на віднімання вхідних сигналів (імпульсів).
Розглянуті
асинхронні лічильники з послідовним
переносом мають загальний недолік −
значний час реєстрації підрахованої
кількості вхідних сигналів (імпульсів),
тобто мають малу швидкодію. Цей недолік
зумовлений втратою часу на послідовне
формування імпульсу переносу в кожному
розряді лічильника. У найбільш
несприятливому випадку перенос, що
виник в молодшому розряді,
викличе по черзі переноси у всіх інших
розрядах лічильника і час реєстрації
при цьому буде дорівнювати (де
− затримка переносу) в
одному розряді. Зменшення часу реєстрації
лічильника досягається при застосуванні
паралельного переносу біта з молодшого
у старший розряд.