3. Шкільний аналіз художнього твору. Визначення ідейно-тематичної основи твору.

У методиці викладання літератури називають кілька типів шкільного аналізу художнього твору, а саме:Цілісний: під час повторного читання проводиться послідовний анатіз найважливіших епізодів тексту. Композиційний: текст аналізується через дослідження його композиційних складових -сюжету та позасюжетних елементів. Пообразний: клас зосереджується на розгляді образів-персонажів. у підсумку якого робиться висновок про ідейний зміст твору. Проблемно-тематичний: визначаються тематика та проблематика твору і розглядається розгортання кожної теми та постановка і вирішення проблем. Структурно- стильовий: твір аналізується через призму індивідуального стилю митця слова, кожна риса стилю знаходиться у конкретному тексті і тлумачиться в її ідейно-художньому сенсі. Окремо слід сказати про методику визначення теми, проблеми, ідеї твору. Визначення теми - основа основ аналізу епічного твору, формулюється вона просто - називним реченням. Проблема це складне питання, яке ставиться і художньо досліджується автором у творі. Проблема може бути вічна або злободенна. Третьою сходинкою буде визначення ідеї твору. Це просто, якщо не оминути першої (тема) і другої (проблема): треба відповісти на питання-проблему так. як відповів сам твір у його цілісності Ідея, як і тема та проблема, має різні форми: ідея-заклик, ідея- заперечення.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 8 1. Поняття про фразеологічну одиницю. Класифікація фразеологічних одиниць. Джерела української фразеології.

Фразеологічною одиницею, або фразеологізмом, називають стійке словосполучення слів, яке, позначаючи поняття, відтворюється в мові за традицією, автоматично. Класифікація фразеологіз: Фразеол. зрощення - це стійкі нерозкладні слово - сполучення, значення яких не випливає із значень тих слів, що входять до них: варити воду (вередувати),собаку з'їсти (бути майстром); фразеолог. єдності -це такі фразеологічні сполучення,загальне значення яких певною мірою мотивується значенням тих слів, що до них уходять: крапля в морі (небагато), замітати сліди (приховувати); фразеологічні сполучення - це такі стійкі мовні звороти, у яких один з компонентів має самостійне значення, що конкретизується в постійному зв'язку з іншими словами: нічого в рот не брати (нічого не їсти), брати гору (перемогти когось). За класифікацією М Шанського, виділяють іще фразеолог. вислови-стійкі мовні звороти,які склад. зі слів з вільним значенням, але в процесі мовл. відтворюються як сталі мовні одиниці (ядерна безпека, визвольний рух, коло інтересів); фразеолог. вирази - це прислів'я, приказки, крилаті вислови.( Сила та розум – краса людини, У всякого своя доля і свій шлях широкий). Українська фразеологія поповн. з таких джерел: з виробничої професійної лексики; з політичної , наукової публіцистики, художньої літератури; з влучних виразів видатних людей; з античної літератури і міфології; з народних звичаїв та обрядів; з вірувань та магічних дій; з усталених казкових зворотів.

2. Антиколоніальне та антиманкуртівське спрямування творчості Т.Шевченка: «Кавказ», «Розрита могила», «Великий льох», «І мертвим, і живим…». Образи оповідача, епічних та алегоричних героїв творів. Вплив Т.Шевченка на подальший розвиток національної літератури.

Шевченка відзначається синкретизмом стилів, антиколоніальним та антиманкуріївським спрямуванням. У своїх творах пізнього періоду «трьох літ» Шевченко відкриває трагічну правду про своїх сучасників: « Всі оглухли-похилились в кайданах...байдуже...... Звертаючись до минулого України , показав приклад нащадкам, як слід боротися за волю, передаючи це

прагнення як заповіт з покоління в покоління, аж поки не буде досягнута мета Поему «Кавказ» присвячено приятелю Шевченка, Якову де Больмену, який загинув під час війни на Кавказі. У поемі автор порушує дві взаємопов'язані теми- розвінчування загарбницької політики царського самодержавства й уславлення волелюбного духу. Твір «Розрита могила», пов'язаний з археологічними розкопками в Березані. Розкопування «москалем» козацьких могил для Шевченка є нищенням і пограбуванням національних святинь України, з чим поет не може змиритися. «Великий льох»- написана поема-містерія в 1845р. Містерія, бо тут є містичні образи передчасно померлих людей. Перша сцена містерії- дівчина з повним відром перейшла дорогу Хмельницькому, коли Богдан їхав до Переяслава присягати Москві;2 дівчина- цареві московському коня напоїла,3 дівчина- всміхнулась до Катерини, яка наказала підпалити монастир. Друга сцена - це розмова 3 ворон: української, польської та московицької, які вихвалялися своїми діяннями. Третя сцена - три лірники : сліпий, кривий та горбатий, поснідавши, полягали спати і проспали розкопування льоху «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє» - твір написаний як звернення до певної особи чи багатьох осіб. Шевченко започаткував в укр..літ традицію «вимогливої» любові.