2. Національна барокова література XVI-XVIII ст. Особливості стилістики віршів Лазаря Барановича, Дмитра Туптала, Івана Величковського, Данила Братковського, Климентія Зіновіїва.

За свідченням авторів багатотомної «Історії естетичної думки», термін «Бароко» запровадили в період Просвітництва для позначення певного типу європейського живопису і скульптури. З початку він означав лише декорацію, незвичайні прикраси. Потім поширився на архітектуру (зокрема на культові споруди), в якій спостерігалися відмінності від класичних форм, а згодом охопив й інші види мистецтв, у тому числі й літературну творчість. Західноєвропейська література 17ст. з її вишуканими епітетами, панегіриками, барвистою мовою була віднесена до бароко. Домінуючим принципом естетики бароко стала ілюзорність. Література має не тільки нести освіту в маси, але й створювати в них певну ілюзію. Мета: справити сильне враження, зворушити, розбурхати, схвилювати. Жанри бароко: Полемічна літературні.«Низькі» комедійно-гумористичні твори. Середні, вищі жанри-риторична проза Епіграматична поезія Ораторська проза Емблематична література Історико-мемуарна проза Увагу дослідників привертають насамперед стильові особливості, характерні для проповідницької та публіцистичної літератури дру. Пол. 17ст. : а) роль широковживаних розповідних напівсвітських і світських елементів, зокрема історичних, легендарних, апокрифічних і анекдотичних; б) наявність модернізації «священних» подій та осіб, підпорядкованої завданням часу; в) функціональні особливості нагромаджень символів і алегорій, вишуканих метафор, несподіваних порівнянь і антитез; г) використання письменниками у творах численних іноземних джерел від давніх еллінських, латинських до тогочасних західноєвропейських, передусім польських, які були найближчими для українських читачів. Іван Величковський. Однією з найбільших заслуг поета є розробка теорії та практики курйозного віршування: акровірш, вірш лабіринт, фігурний вірш. Для укр.. літ. Велике значення має той факт, що Величковський більшість своїх творів написав староукраїнською мовою з церковнослов'янськими та народно розмовними елементами. Климентій Зіновіїв належав до середнього духівництва (був ієромонахом, тобто священником-ченцем), багато хто з дослідників зараховував його до категорії мандрованих дяків. Отже, в 17ст. відбуваються істотні зміни в соціальному складі читачів. До читання і слухання літературних творів дедалі ширше прилучаються міщани, козаки і навіть селяни.

3. Принципи викладання української літератури. Вимоги до фахової підготовки вчителя-літератора.

Загальнодидактичні принципи. Принцип науковості. Згідно з цим принципом усі факти, положення, які вивчаються учнями, мають бути науково правильними. Принцип систематичності. Він передбачає системність у роботі вчителя (опора на поданий уже матеріал, розгляд матеріалу частинами, постійне акцентування на ключових питаннях, продумування системи уроків). Індивідуальний підхід. Принцип міцності й усвідомленості знань. Основною ознакою міцності знань є свідоме і ґрунтовне засвоєння найістотніших фактів, понять. Принцип зв'язку теорії з практикою. Ідеться насамперед про зв'язок теорії літератури з конкретним художнім текстом.

Принцип наочності. Реформа, яка нині проводиться в галузі національної освіти, акцентує такі педагогічні принципи, як етнізація. культуровідповідність, природовідповідність. гуманізація. Етнізація уроку української літератури означає увагу до порушених у художньому творі проблем національного змісту. Культуровідповідність як принцип навчання української літератури полягає у- формуванні системи духовних цінностей, властивих українському народові. Природовідповідність вимагає знань вікових психологічних особливостей школярів, адже кожний вік має властивий йому комплекс рис. які впливають на сприйняття та осмислення світу художнього твору. Гуманізація як засада реформування вітчизняної освіти, зокрема літературної, спрямована на повагу до особистості юної людини. Існують і специфічні принципи викладання української літератури. Принцип емоційності викликаний тим. що художній твір виражає не тільки думку, а й почуття, і відповідно сприймається інтелектуальною та емоційною сферою читацького «Я». Принцип виходу за межі предмет) пояснюється тим. що художня література зображує життя в усій його багатогранності, тому для тлумачення образного світу твору.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 3 1. Безсполучникові складні речення, їх характеристика. Вивчення речень цього типу в сучасному українському мовознавстві.