Тема 5. Мислення

Мислення –це

Відображення у мозку людини окремих властивостей , якостей предметів об’єктивної дійсності внаслідок їх безпосереднього впливу на органи чуття

Відображення у свідомості людини предметів і явищ у сукупності їхніх якостей та частин, що діють у певний момент на органи чуття

Процес узагальненого та опосередкованого відображення істотних елементів, властивостей і зв’язків між ними у предметах і явищах об’єктивної дійсності

Психічний процес, який відображає досвід людини шляхом запам’ятовування, зберігання, відтворення

Функції мислення:

Розуміння

Цілеутворення

Рефлексія

Адаптація

Рефлексія

Усвідомлен-ня способів і дій свого пізнання

Процес. що спрямований на розкриття тих чи інших об’єктів у їх істотних зв’язках з іншими об’єктами, що досягається на основі включення нового знання у суб’єктивний досвід

Передбачувальні можливості, формування кінцевого результату діяльності

Усвідомити і сформулювати питання

Розуміння

Процес. що спрямований на розкриття тих чи інших об’єктів у їх істотних зв’язках з іншими об’єктами, що досягається на основі включення нового знання у суб’єктивний досвід

Усвідомлення способів і дій свого пізнання

Передбачувальні можливості, формування кінцевого результату діяльності

Усвідомити і сформулювати питання

Цілеутворення-

Передбачу-вальні можливості, формування кінцевого результату діяльності

Усвідомити і сформулювати питання

Процес. що спрямований на розкриття тих чи інших об’єктів у їх істотних зв’язках з іншими об’єктами, що досягається на основі включення нового знання у суб’єктивний досвід

Усвідомлення способів і дій свого пізнання

Мислення з погляду асоціаніської теорії є:

Утворення зв’язків

Акт переструктурування ситуацій

Засоби невербальної комунікації

Мотиваційний процес

Мислення з погляду гештальтпсихології є:

Утворення зв’язків

Акт переструктурування ситуацій

Засоби невербальної комунікації

Мотиваційний процес

Мислення з погляду біхевіоризму є:

Утворення зв’язків

Акт переструктурування ситуацій

Засоби невербальної комунікації

Мотиваційний процес

Мислення з погляду психоаналізу є:

Утворення зв’язків

Акт переструктурування ситуацій

Засоби невербальної комунікації

Мотиваційний процес

Емпіричні поняття:

Відображають чуттєві ознаки, властивості

Відображає об’єктивно істинне в об’єктах

Суб’єктивне цілісне відображення дійсності, в якому одночасно виявляються три форми існування матерії

Образ, що охоплює істотні і неістотні ознаки

Наукове поняття

Відображають чуттєві ознаки, властивості

Відображає об’єктивно істинне в об’єктах

Суб’єктивне цілісне відображення дійсності, в якому одночасно виявляються три форми існування матерії

Образ, що охоплює істотні і неістотні ознаки

Образ-це:

Відображають чуттєві ознаки, властивості

Відображає об’єктивно істинне в об’єктах

Суб’єктивне цілісне відображення дійсності, в якому одночасно виявляються три форми існування матерії

Образ, що охоплює істотні і неістотні ознаки

Уявлення-це:

Відображають чуттєві ознаки, властивості

Відображає об’єктивно істинне в об’єктах

Суб’єктивне цілісне відображення дійсності, в якому одночасно виявляються три форми існування матерії

Образ, що охоплює істотні і неістотні ознаки

Фізіологічною основою розуміння є:

Активізація утворених раніше тимчасових нервових зв’язків, їх застосування в нових умовах і формування нових

Суб’єктивне цілісне відображення дійсності, в якому одночасно виявляються три форми існування матерії

Образ, що охоплює істотні і неістотні ознаки

Відображення об’єктивно істинного в об’єктах

Порівняння полягає у:

Відображенні елементів, ознак схожості і подібності та ознак відмінності

Вирізненні окремих ознак, елементів, відділення їх від інших і самих об’єктів

Пошуку істотних і спільних ознак, елементів, зв’язків для певної групи об’єктів, що створює основи для поділу об’єктів на групи, класи

Виділенні істотних і загальних ознак та подальше обєднання за ними груп, класів об’єктів

Абстрагування

Відображенні елементів, ознак схожості і подібності та ознак відмінності

Вирізненні окремих ознак, елементів, відділення їх від інших і самих об’єктів

Пошуку істотних і спільних ознак, елементів, зв’язків для певної групи об’єктів, що створює основи для поділу об’єктів на групи, класи

Виділенні істотних і загальних ознак та подальше обєднання за ними груп, класів обєктів

Класифікація

Відображення елементів, ознак схожості і подібності та ознак відмінності

Вирізнення окремих ознак, елементів, відділення їх від інших і самих об’єктів

Пошук істотних і спільних ознак, елементів, зв’язків для певної групи об’єктів, що створює основи для поділу об’єктів нагрупи, класи

Виділення істотних і загальних ознак та подальше обєднання за ними груп, класів об’єктів

Систематизація спрямована на:

Відображення елементів, ознак схожості і подібності та ознак відмінності

Вирізнення окремих ознак, елементів, відділення їх від інших і самих об’єктів

Пошук істотних і спільних ознак, елементів, зв’язків для певної групи об’єктів, що створює основи для поділу об’єктів на групи, класи

Виділення істотних і загальних ознак та подальше обєднання за ними груп, класів об’єктів

Поняття- це

форма мислення, в якій відображаються суть предметів і явищ реального світу в істотних, необхідних ознаках і відношеннях

форма мислення, що відображає окремі відношення між предметами і їх ознаками, шляхом ствердження або заперечення

форма мислення, в якій з одного або кількох суджень виводять нове судження

пошук істотних і спільних ознак, елементів, зв’язків для певної групи об’єктів, що створює основи для поділу об’єктів на групи, класи

судження-це

форма мислення, в якій відображаються суть предметів і явищ реального світу в істотних, необхідних ознаках і відношеннях

форма мислення, що відображає окремі відношення між предметами і їх ознаками, шляхом ствердження або заперечення

форма мислення, в якій з одного або кількох суджень виводять нове судження

пошук істотних і спільних ознак, елементів, зв’язків для певної групи об’єктів, що створює основи для поділу об’єктів на групи, класи

умовивід

форма мислення, в якій відображаються суть предметів і явищ реального світу в істотних, необхідних ознаках і відношеннях

форма мислення, що відображає окремі відношення між предметами і їх ознаками, шляхом ствердження або заперечення

форма мислення, в якій з одного або кількох суджень виводять нове судження

пошук істотних і спільних ознак, елементів, зв’язків для певної групи об’єктів, що створює основи для поділу об’єктів на групи, класи

Форми мислення:

Умовивід

Судження

Поняття

Образ

Компоненти мислення:

Змістовий

Цілемотиваційний

Функціонально-операційний

Оразний

Види мислення за змістом:

Наочно-дійове

Наочно-образне

Абстрактне

Творче

Види мислення за характером задач:

Практичне;

Теоретичне

Наочно-дійове

Наочно-образне

Види мислення за ступенем новизни і оригінальності

Репродуктивне

Творче

Наочно-дійове

Наочно-образне

Наочно-дійове мислення ґрунтується на:

реальному перетворенні ситуації та виконання рухового акту

образах уявлень, перетворенні ситуації в план образів

опорі на поняттях, судженнях, не використовуючи емпіричні дані

відтворені вже відомих людині способів

Наочно-образне мислення ґрунтується на:

реальному перетворенні ситуації та виконання рухового акту

образах уявлень, перетворенні ситуації в план образів

опорі на поняттях, судженнях, не використовуючи емпіричні дані

відтворені вже відомих людині способів

Словесно-логічне мислення ґрунтується на:

реальному перетворенні ситуації та виконання рухового акту

образах уявлень, перетворенні ситуації в план образів

опорі на поняттях, судженнях, не використовуючи емпіричні дані

відтворені вже відомих людині способів

репродуктивне мислення ґрунтується на:

реальному перетворенні ситуації та виконання рухового акту

образах уявлень, перетворенні ситуації в план образів

опорі на поняттях, судженнях, не використовуючи емпіричні дані

відтворені вже відомих людині способів

Яке з наведених визначень мислення є найточнішим і правильним:

процес відображення окремих конкретних предметів з їх істотними властивостями і якостями

відображення в мозку предметів і явищ з їх істотними властивостями

процес безпосереднього відображення предметів та явищ в їх зв’язках і відношеннях

процес опосередкованого і узагальненого відображення предметів і явищ в їх істотних зв’язках, властивостях і відношеннях

Індивідуальні відмінності мислення:

Глибина розуму

Гнучкість розуму

Стійкість розуму

Образність

Індивідуальні відмінності мислення:

Усвідомленість

Самостійність

Стійкість розуму

Образність

Глибина розуму

Здатність суб’єкта виділити суттєві характеристики об’єкта і зробити відповідне узагальнення

Вміння змінити припущення у вирішенні проблеми, коли змінились умови і попередній вибір не підтвердився

Виражається у постійному орієнтуванні на закономірні характеристики об’єкта

Суб’єкт розуміє і може виразити в слові особливості задачі, шляхи розв’язання її, особливості міркування та аргументи на користь правильності висновку

Гнучкість розуму

Здатність суб’єкта виділити суттєві характеристики об’єкта і зробити відповідне узагальнення

Вміння змінити припущення у вирішенні проблеми, коли змінились умови і попередній вибір не підтвердився

Виражається у постійному орієнтуванні на закономірні характеристики об’єкта

Суб’єкт розуміє і може виразити в слові особливості задачі, шляхи розв’язання її, особливості міркування та аргументи на користь правильності висновку

Стійкість розуму

Здатність суб’єкта виділити суттєві характеристики об’єкта і зробити відповідне узагальнення

Вміння змінити припущення у вирішенні проблеми, коли змінились умови і попередній вибір не підтвердився

Виражається у постійному орієнтуванні на закономірні характеристики об’єкта

Суб’єкт розуміє і може виразити в слові особливості задачі, шляхи розв’язання її, особливості міркування та аргументи на користь правильності висновку

усвідомленість

Здатність суб’єкта виділити суттєві характеристики об’єкта і зробити відповідне узагальнення

Вміння змінити припущення у вирішенні проблеми, коли змінились умови і попередній вибір не підтвердився

Виражається у постійному орієнтуванні на закономірні характеристики об’єкта

Суб’єкт розуміє і може виразити в слові особливості задачі, шляхи розв’язання її, особливості міркування та аргументи на користь правильності висновку

Самостійність

Прагнення самостійно проаналізувати задачу, прийняти рішення і довести правильність його

Здатність суб’єкта виділити суттєві характеристики об’єкта і зробити відповідне узагальнення

Вміння змінити припущення у вирішенні проблеми, коли змінились умови і попередній вибір не підтвердився

Виражається у постійному орієнтуванні на закономірні характеристики об’єкта