Тема6. Психологія важковиховуваного підлітка

Згідно психологічної теорії юнацький вік – це

Стан еволюції організму, при якому біологічні процеси росту детермінують всі інші

Психічна еволюція характерних рис внутрішнього світу і самосвідомості

Етап психосексуального розвитку;

Етап соціалізації, перехід від залежного дитинства до самостійної і відповідальної діяльності дорослих

Назвіть згідно психологічної теорії юнацький вік це є:

Стан еволюції організму, при якому біологічні процеси росту детермінують всі інші

Психічна еволюція характерних рис внутрішнього світу і самосвідомості

Етап психосексуального розвитку

Етап соціалізації, перехід від залежного дитинства до самостійної і відповідальної діяльності дорослих

Сприйняття світу в юнацькому віці по’вязане з:

культурою, до якої вони належать

зі станом свідомості

з досвідом

очікуванням, актуалізованими потребами

Механізм соціальної перцепції в ранньому юнацькому віці

Емпатія

Проекція

Ідентифікація

Рефлексія

Новоутворення в юнацькому віці:

Світогляд, професійні інтереси

Підкорення нормам колективного життя

Потреба в спілкуванні

Потреба в суспільно-значимій діяльності

Провідною діяльністю в юнацькому віці є:

Спілкування з ровесниками

Пізнавальна

Навчальна

Учбово-професійна

Особливість юнацького стилю мислення:

Схильність до теоретизування і побудови абстрактних теорій

Схильність до дедуктивного мислення

Розвиток когнітивних можливостей мислення

Схильність до побудови гіпотез

В юнацькому віці з’являється мислення

Дискурсивне

Інтуітивне

Словесно-логічне

Теоретичне

Який зв’язок існує між інтелектуальним розвитком старшокласника і його самооцінкою:

Чим вищий інтелектуальний рівень розвитку, вим вища самооцінка

Чим вищий інтелектуальний рівень розвитку, тим більша незадоволеність собою

Чим нижчий інтелектуальний рівень розвитку, тим більше відчуття незадоволеності собою

Рівень інтелектуального розвитку не впливає на самооцінку

Особистісний розвиток юнака залежить від:

Формування власної ідентичності

Розвитку Я-ідеального

Формування здатності до саморегуляції поведінки

Спрямованості особистості

Соціальний розвиток в юнацькому віці залежить від:

Групи однолітків, референтних дорослих, інтимно-особистісного спілкування

Проективною діяльністю, спілкуванням з близькими друзями, участю в неформальних об’єднання

Суспільно-корисної діяльності, спільними діями з референтними дорослими, утвердженням свого „Я” серед групи однолітків

Засвоєння соціальних ролей, професійного самовизначення, вибору життєвого шляху, формуван-ням внутрішньої позиції, зміні ха-рактеру потреб

Виховання –це цілеспрямована діяльність, що формує в учня систему якостей. Це визначення є

повним і правильним

недостатньо повним і правильним

неповним, неправильним

Людина, як типовий представник обставин, що сформували його – це:

суб’єкт діяльності

індивід

особистість

індивідуальність

Основними ознаками інтелекту є:

знання

зміст діяльності

домінуючий стиль відносин

навчальний процес

Психологічні механізми виховання.

Архетипи

Сугестія

Емансипація

Формування

Механізми виховання

Психічне зараження

Навіювання

Емансипація

Формування

Психічне зараження

передавання емоційного стану від одного індивіда до іншого на рівні психофізіологічного контакту поза його осмисленням

відтворення певних зовнішніх рис, зразків поведінки, вчинків

здатність розуміти емоційний стан інших

вміння поставити себе на місце іншого

З виховною ціллю найбільш ефективний тип навчання:

традиційний

проблемний

програмований

догматичний

Наслідування-це:

передавання емоційного стану від одного індивіда до іншого на рівні психофізіологічного контакту поза його осмисленням

відтворення певних зовнішніх рис, зразків поведінки, вчинків

здатність розуміти емоційний стан інших

вміння поставити себе на місце іншого

Ідентифікація-це:

передавання емоційного стану від одного індивіда до іншого на рівні психофізіологічного контакту поза його осмисленням

відтворення певних зовнішніх рис, зразків поведінки, вчинків,

здатність розуміти емоційний стан інших.

вміння поставити себе на місце іншого

Емпатія-це:

передавання емоційного стану від одного індивіда до іншого на рівні психофізіологічного контакту поза його осмисленням

відтворення певних зовнішніх рис, зразків поведінки, вчинків.

здатність розуміти емоційний стан інших

вміння поставити себе на місце іншого.

Спосіб впливу , що містить систему доказів, що обгрунтовують побажання- це:

навіювання

наслідування

зараження

переконання

Психолого-педагогічні прийоми виховання.

наслідування

навіювання

постановка навчальної задачі

адаптація

Високою ступінню морального розвитку є:

збереження добрих відносин

підтримки добрих відносин

індивідуальний принцип совісті

орієнтація на заохочення і покірність.

Виховне оточення

умови, що сприяють становленню у дитини позитивних якостей

управління суб’єктом своєю діяльністю, спілкуванням, поведінкою, що спрямована на зміну своєї особистості

підтримки добрих відносин

прийняття рішення

Основні етапи формування вихованості

Слухняність

Відповідальність

Турботливість

Адаптація

Найвищим етапом формування вихованості є:

Слухняність

Відповідальність

Турботливість

Незалежність

Загальнолюдські цілі виховання

духовність

моральність

свобода і відповідальність

працелюбність

Специфічні цілі виховання, які визначаються приоритетними на певному етапі розвитку суспільства:

формування ініціативних,творчих людей

прагнуть до самореалізації

формування цілісної гармонійно розвинутої особистості

гуманних

Закономірності процесу виховання:

внутрішня позиція школяра та створення умов для самовираження

цілеспрямоване введення у життя дитини правил, норм поведінки

дія стихійних чинників

гетерохроність

Самовиховання починається з:

конфлікту

розуміння себе.

усвідомлення рівня домагань,

вирішення проблем

Самовиховання-це:

управління суб’єктом своєю діяльністю, спілкуванням, поведінкою, що спрямована на зміну своєї особистості

виховання якості, що є у опонента

стихійний або цілеспрямований процес засвоєння знань вироблення умінь і навичок

розвиток особистості, інтелекту, що відбувається в умовах індивідувальної чи спільної діяльності

Виховне оточення

умови, що сприяють становленню у дитини позитивних якостей

управління суб’єктом своєю діяльністю, спілкуванням, поведінкою, що спрямована на зміну своєї особистості

підтримки добрих відносин

прийняття рішення

Основні етапи формування вихованості

Слухняність

Відповідальність

Турботливість

Адаптація

Найвищим етапом формування вихованості є:

Слухняність

Відповідальність,

Турботливість.

Незалежність

Форми самовиховання:

Вироблення бажаного стереотипу

Виховання якості, що є у опонента

Розвиток якості що недостатньо сформована

Прийняття рішення

Умови самовиховання.

Потреба в самовихованні

Адекватна самооцінка своїх можливостей

Бажання змінитися

Прийняття рішення

До структури самовиховання належать компоненти:

Потреба в самовираженні

Визначення бажаного результату

Вольовий акт

Бажання змінитися

До методів самостимулювання належать:

Самоспостереження

Самообмеження

Самонаказ

Самооцінка

До методів самоволодіння належать:

Самокритика

Самоаналіз

Самонавіювання

Само схвалення

До методів самопізнання належать:

Самообмеження

Самоаналіз

Самонаказ.

Самопорівняння

До критеріїв вихованості відносять:

Рівень сформованості моральних потреб, почуттів,звичок

Рівень навмисної довільної поведінки

Дотримання з власної ініціативи відповідних мотивів, що зумовлюються сформованістю моральних потреб

Рівень розуміння