1. Поняття держави та її ознаки

Сутність держави полягає у тому, що вона є організа­тором і гарантом певних суспільних відносин, конкретний зміст яких залежить від певного етапу розвитку суспільства.

Головним призначенням класово визначених держав (рабо­власницьких, феодальних) було забезпечення інтересів і по­треб пануючих класів за рахунок інтересів і потреб гноблених класів.

Сучасна демократична держава покликана гармонійно по­єднувати задоволення потреб та інтересів як суспільства в ці­лому, так і кожного його члена шляхом здійснення державної влади, яку вона одержує від народу і здійснює від його імені. Соціальний інтерес набуває спеціальної форми вираження у вигляді законів, що приймаються правотворчим органом дер­жави. Правотворчість властива лише державі. Правотворчий орган встановлює, змінює чи скасовує загальнообов'язкові для всього населення правила поведінки у вигляді нормативних правових актів.

Таким чином, незалежно від того, є держава класовою чи ні, основне її призначення полягає в організації і забезпеченні здійс­нення у суспільній практиці певних відносин.

Із виникненням держави виникають і розвиваються різномані­тні теорії про державу. Необхідність виникнення держави здебі­льшого пов'язується з виникненням у суспільстві нерівності се­ред його членів, його розшарування на певні соціальні верстви (класи), зміною форми й характеру між ними та суспільством, якісними змінами в суспільному виробництві, свідомості людей тощо. Майже кожна з наведених причин є засадою певного під­ходу до визначення шляхів виникнення держави— класового, теологічного, патріархального, договірного, психологічного, на­сильницького.

Держава — це особлива політико-територіальна організація, яка виступає від імені всього суспільства, володіє суверенітетом і спе­ціальним апаратом управління і примусу, у зв'язку з чим здатна надавати своїм велінням загальнообов'язкового характеру.

Ознаки держави:

- виступає від імені всього суспільства — об'єднує в єдине ціле усіх членів суспільства, відображає та забезпечує як загальносуспільні інтереси та потреби, так і інтереси та потреби його членів (усі інші соціальні організації— політичні партії, професійні та молодіжні спілки, асоціації підприємств тощо — охоплюють лише окремі верстви населення);

- має територію— об'єднує членів суспільства (своїх громадян) за _>| територіальною ознакою, територія визначає просторові межі по­ширення її компетенції;

- представляє суспільство, виступає від його імені як усередині | держави, так і за її межами;

- організовує членів суспільства для вирішення питань, що стосу­ються різних сфер їхнього життя (наприклад збір податків), а та­кож життя суспільства в цілому;

- має суверенітет — є вищою за значенням і силою складовою суспільства, у сфері загальносуспільних інтересів усі інші соціальні організації їй підпорядковуються;

- внутрішня побудова держави здійснюється за ієрархією, тобто підпорядкованістю нижчих організаційних структур (місцевих ор­ганів державної влади і управління, державних підприємств і

і установ) вищим і загальнодержавним структурам (парламенту,

І президенту, уряду);

- держава володіє спеціальним апаратом управління і примусу, повноваження якого поширюються на все суспільство;

- здатна надавати своїм велінням загальнообов'язкового характеру, і що забезпечується можливістю застосування державного примусу.