Усрр в умовах неПу.

1.Внутрішнє і міжнародне становище, державний статус України у 1921 − 1922 рр.

Внутрішнє становище: Воєнний комунізм загострив післявоєнну економічну розруху, викликав масове незадоволення населення, зумовив досить складне соціально-еконо­мічне становище в Україні. До закінчення громадянської війни тут було усу­спільнено майже 11 тис. заводів, фабрик, шахт, з яких діяло, і то з величез­ними перебоями і недовантаженнями, лише 4060. Промислове виробництво в Україні у 1920 р. становило лише 12 % довоєнного рівня. Чисельність ро­бітників великої промисловості України зменшилась наполовину порівняно з 1913 роком. Робітничий пайок скоротився до чверті фунта хліба, тобто до 100 г, та й то видавали його не щодня.

Починається реалізація плану ГОЕЛРО. В ньому передбачено будівництво

Міжнародне становище, державний статус України у 1921 − 1922 рр.

До контактів з іншими країнами допускалась УСРР під контролем Наркомату закордонних справ, щоб нейтралізувати за кордоном місії емігрантського уряду УНР.

2. Утворення срср. Статус усрр у складі срср.

30 грудня 1922 р. – І з’їзд Рад СРСР. Прийнято Декларацію і договір про утворення СРСР, проект Конституції СРСР. Увійшли – Росія, Україна, Білорусія, Закавказька федерація). Утворення СРСР.

31 січня 1924 р. – ІІ з’їзд Рад затвердив Конституцію СРСР. А у 1925 р. було внесено відповідні зміни до Конституції УРСР.

3. Соціально-економічне становище Радянської України на початку 1920-х рр. Господарська розруха. Наслідки «воєнного комунізму». Антирадянські повстання.

Політична криза – несприйняття широкими масами політики «воєнного комунізму», особливо продрозкладки.Наприкінці 1920 – 1921 рр. Більшовики знову зіткнулися з масовим опором іх політики. Тільки у лютому 1921 року вибухнуло 11 селянських повстань. Дії атомана Нестора Махна. Майже на всій території України, насамперед у Донецькій, Полтавській, Кременчуцькій, Катеринославській губерніях поширився повстанський рух, який влада розглядала як політичний бандитизм.За офіційними даними, наприкінці 1920 — на початку 1921 pp. тільки у великих повстанських загонах налічувалося понад 100 тис. осіб. Про масштаби селянського опору і серйозність загрози радянській владі свідчить те, що на боротьбу з повстанцями було кинуто дві третини регулярних частин Червоної армії, які діяли проти Врангеля. Очолили ці воєнні формування відомі воєначальники В. Блюхер, П. Дибенко, І. Дубовий, Г. Котовський, О. Пархоменко.

На Півдні та частині Лівобережжя повстанці діяли під анархо-комуністичними гаслами, на решті території — під націоналістичними.З часом соціальна суть селянського руху поступово змінювалася. Він ставав своєрідною професійною діяльністю декласованих елементів міста і села, які були розбещені імперіалістичною і громадянською війнами та політичною нестабільністю суспільства. Тому боротьба набувала характеру взаємовинищення. Так, питання про ліквідацію продрозкладки перетворилося з проблеми економічної у політичну з тенденцією переростання у воєнну.

4. Впровадження неПу в Україні та його особливості. Неп (нова економічна політика) в Україні (1921 -1928 рр.)

Нова економічна політика (Неп) - перехід від політики "воєнного комунізму", від продрозкладки до продподатку.

1921р. - прийнято рішення про перехід до НЕПу (на Х з’їзді РКП(б))

зима 1927 - 1928 рр. – початок згортання НЕПу

Основна причина впровадження НЕПу – криза радянської влади (1920 – початок 1921 рр.), що показала неможливість подальшого продовження політики «воєнного комунізму».