Конструктивний обмін

Поживні речовини, які надходять у клітину, піддаються суттєвим перетворенням і змінам. Перетворення речовин у клітині називається обміном речовин. Утворення клітинних речовин називається анаболізмом (конструктивний обмін). Розщеплення поживних речовин - катаболізмом (енергетичний обмін). Відбувається одночасно, взаємозв’язані і складають єдиний процес.

Живлення мікроорганізмів. Поживні речовини проникають у мікробну клітину через усю поверхню напівпроникливої клітинної оболонки.

Поживні речовини проникають у клітину завдяки явищу дифузії і адсорбції. При дифузії вода рухається в сторону більш вищої концентрації речовин, а розчинені в ній речовини в сторону їх меншої концентрації.

При живленні клітини важливу роль відіграє адсорбція (прикріплення),тобто наявність на клітинній оболонці електричних зарядів, що дає можливість проникати через неї іонам з протилежним зарядом і відштовхуються іони з однаковим зарядом.

Інтенсивність живлення залежить від різниці концентрації поживних речовин в клітині і оточуючому середовищі.

При рівній концентрації вода постійно притікає в клітину цитоплазма набрякає, щільно прилягає до оболонки. Такий стан називається тургором клітини (набрякання).

При збільшенні концентрації розчину (додавання солі або цукру) клітина зневоднюється, цитоплазма зморщується, збирається в один або декілька шматків, відходить від оболонки, живлення клітини порушується. Таке явище називається плазмолізом клітини (зморщування).

При зниженні концентрації розчину (дистильована вода) клітина набрякає в результаті притоку води у великій кількості, клітина роздуває нагадує форму кулі і навіть може лопнути. Таке явище називається плазмоптизом.

Процес поглинання поживних речовин, необхідних для синтезу складових частин мікробної клітини називається асиміляція, а виділення у навколишнє середовище продуктів обміну називається дисиміляція.

Типи живлення (трофії). Класифікація мікроорганізмів за типами живлення:

1. щодо джерел енергії (хемо - хімічне, фото - світлове);

2. щодо джерела вуглецю (авто – вуглекислота, гетеро – органічна сполука).

За джерелом вуглецю всі мікроорганізми поділяють на автотрофи і гетеротрофи.

Автотрофи- (грец.autos– сам,hophe– їжа) мікроорганізми, які використовують вуглець із вуглекислого газу повітря.

Гетеротрофи – мікроорганізми, які використовують вуглець із готових органічних речовин. Гетеротрофи поділяються на сапрофіти та паразити.

Сапрофіти - мікроорганізми, які ростуть на мертвому субстраті продуктах розпаду рослин і тварин (кормах, рештках).

Паразити – мікроорганізми, які живуть (паразитують) у клітинах господаря. Це збудники інфекційних хвороб. Джерелом вуглецю є цукор, спирти, гліцерин, сорбіт. Джерелом азоту – білки, амінокислоти азот із атмосфери.

Потреба мікроорганізмів у факторах росту. Деякі мікроорганізми не можуть синтезувати речовини свого тіла без додаткових речовин – стимуляторів росту – росткових речовин. Вони грають роль каталізаторів біохімічних процесів, що проходять у клітині. По своїй хімічній природі і по ролі в обміні речовин вони діляться на три групи:

амінокислоти, які необхідні для будови білків;

• пурини і піримідини, які потрібні для побудови нуклеїнових кислот;

• вітаміни групи В.

Якщо у живильні середовища добавити росткові речовини то ріст і розмноження мікроорганізмів збільшується в сотні раз