
- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни
- •Приблизний тематичний план
- •Мікробіологічна лабораторія
- •2. Не вносити сторонніх речей.
- •Будова мікроскопа
- •Правила роботи з мікроскопом
- •?Запитання для самоконтролю
- •Тема 1. Морфологія і класифікація мікроорганізмів план
- •Будова бактеріальної клітини
- •Ріст і розмноження мікроорганізмів
- •Класифікація мікроорганізмів
- •Тема 2. Обмін речовин у мікроорганізмів план
- • Теоретичні вказівки
- •Конструктивний обмін
- •Енергетичний обмін
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3. Екологія мікроорганізмів план
- •Мікрофлора атмосфери ( повітря)
- •Мікрофлора літосфери ( грунту)
- •Виявлення в ґрунті цих бактерій свідчить про фекальне забруднення.
- •Мікрофлора гідросфери води
- •Санітарна оцінка води по мікробіологічних показниках.
- •Фізичні фактори
- •Вплив на мікроорганізми вологи
- •Вплив на мікроорганізми осматичного тиску
- •Вплив на мікроорганізми променевої енергії
- •Вплив ультрафіолетових променів
- •Вплив ультразвуку на мікроорганізми
- •Вплив радіохвиль на мікроорганізми
- •Хімічні фактори
- •Вплив на мікроорганізми концентрації водневих іонів та кисню
- •Біологічні фактори
- •Антропогенні фактори
- •Роль мікроорганізмів в охороні навколишнього середовища
- •Тема 4. Культивування і ріст мікроорганізмів план
- •Основні типи живильних середовищ
- •Чисті культури мікроорганізмів
- •Методи виділення чистих культур
- •Способи культивування мікроорганізмів
- •Безперервне культивування в хелостаті і в турбідостаті
- •Тема 5. Найважливіші біохімічні процеси, викликані мікроорганізмами, їх використання в харчових виробництвах план
- •Перетворення безазотистих органічних речовин анаеробні процеси (бродіння)
- •Аеробні процеси
- •Перетворення азотовмісних речовин
- •Пептони
- •Тема 6. Основи мікробіологічного і санітарно – гігієнічного контролю план
- •Джерела сторонніх мікроорганізмів у харчових виробництвах
- •Патогенні мікроорганізми і їх особливості
- •Захворювання, що передаються через харчові продукти
- •Харчові отруєння
- •Загальні принципи мікробіологічного і санітарно – гігієнічного контролю у харчовій промисловості
- •Дезинфекція в харчовій промисловості
- •Література
Аеробні процеси
Відбуваються в присутності молекулярного кисню, але на відміну від аеробного дихання (повне окислення), являються процесом неповного окислення.
Окислення етилового спирту оцтовокислими бактеріями. Цей процес відомий людині з глибокої давниною – в залишеному на повітрі вині або пиві через деякий час появлялось помутніння, а на поверхні – щільна плівка. При цьому вино скисає і перетворюється в оцет.
Оцтовокислі бактерії (Bact. aceti)- аероби, короткі палички, рухливі, спор не утворюють. В мазках розташовуються довгими ланцюжками.
Використовують для отримання оцету із етилового спирту. Розчин спирту пропускають через букові стружки заселені оцтовокислими бактеріями, які окислюють спирт в оцтову кислоту. Процес триває 4-5 діб.
Оцтовокислі бактерії широко розповсюдженні у природі існують на квітках, на зрілих фруктах, ягодах, овочах, в пиві, вині.
Окислення вуглеводів міцеліальними грибами. Неповне окислення вуглеводів киснем з утворенням органічних кислот (лимонної, щавелевої) можуть здійснювати міцеліальні гриби.
Найбільше практичне значення має процес отримання лимонної кислоти, яку раніше отримували із лимонів, а тепер за допомогою гриба Aspergillus niger. Лимонну кислоту отримують поверхневим і глибинним методами. При поверхневому методі поживним середовищем є меляса (відходи цукрового виробництва).
Міцеліальні гриби розвиваються у вигляді плівки на поверхні поживного середовища. Процес накопичення лимонної кислоти триває 6-8 діб при температурі 300 С і при доступі кисню. Потім лимонну кислоту виділяють із розчину, очищають і кристалізують.
Використовують в кондитерській, консервній промисловості, в медицині.
Окислення жирів. Розкладають жири мікроорганізми з ліполітичними властивостями до гліцерину і жирних кислот. Гліцерин окислюється до СО2 і Н2О. Жирні кислоти окисляються важче, утворюються проміжні продукти (кетони, альдегіди), які надають жиру неприємний запах і прогірклий смак.
Окисляють жири бактерії роду Pseudomonаs, міцеліальні гриби (аспергіл, пеніцил, молочна плісень). У харчовій промисловості ці мікроорганізми викликають псування жирів, які містяться в різних продуктах (рибі, молочних продуктах, консервах).
Перетворення азотовмісних речовин
Процеси безперервного руйнування і синтезу азотовмісних речовин лежать у основі кругообігу азоту у природі. При кругообігу азоту проходять слідуючі біохімічні процеси: гниття, розкладання сечовини, нітрифікація, денітрифікація, фіксація атмосферного азоту.
Азот майже не здатен вступати в хімічні з’єднання з іншими розчинами. Рослини можуть засвоювати тільки неорганічні форми зв’язаного азоту в вигляді амонійних солей або солей азотної кислоти, переводячи їх в з’єднання органічного азоту, який входить до складу рослинного білку. Перетворення азоту із органічного в неорганічний проходить під дією мікроорганізмів, які можуть розкладати складні органічні з’єднання (білки, сечовину). При цьому утворюються солі азотної кислоти, які добре засвоюються рослинами. Споживаючи рослинний білок, тварини розкладають його і синтезують білок свого тіла. Крім того, існують мікроорганізми, фіксуючі вільний азот із повітря і перетворюють його в азотисті з’єднання, які засвоюють рослини.
Гниття. Це процес глибокого розщеплення білкових речовин під дією протеолітичних ферментів гнильних мікроорганізмів.
Аеробні спороутворюючі бактерії:
-
Bacil. mycoides
Bacil. mesentericus
Bacil. subtilis
(грибовидна паличка)
(картопляна паличка)
(сінна паличка).
Аеробні бактерії, що не утворюють спор:
-
Pseudomonas fluorescens
Bact. prodigiosum
Pseudomonas puocianea
(флюоресцентна паличка)
(чудова паличка)
(синоьгнійна паличка).
Неспорові анаероби:
-
Proteus vulgaris
Es. coli
(протей)
(кишкова паличка)
Спороутворюючі анаероби:
-
Cl. sporogenes
Cl. perfringens.
Плісняві гриби:
Aspergillus, Mucor
Penicillium, Clodosporium
Процес починається з гідролізу молекул білку під дією протеолітичних ферментів гнильних мікроорганізмів до пептонів і поліпептидів, які дальше розщеплюються до амінокислот. Амінокислоти піддаються дезамінуванню з утворенням неорганічного компоненту (NH3) і органічних речовин (мурашиної, оцтової, пропіонової і інших органічних кислот), а також спиртів (пропілового, амілового, бутилового).
При широкому доступі кисню (в аеробних умовах) проходить повне окислення продуктів розпаду білків, т. б амінокислоти, органічні кислоти і спирти окисляються до СО2 і Н2О. Відповідно, кінцевими продуктами аеробного гниття являються тільки неорганічні з’єднання NH3 , СО2 , Н2О, Н2S і солі фосфорної кислоти. Такий процес називається тлінням.
Ванаеробних умовах повного окислення
продуктів розпаду амінокислот не
проходить. В результаті чого утворюються
отруйні і неприємнопахнучі речовини
(продукти неповного окислення): індол,
фенол,
меркаптан, жирні