- •Лекція №1
- •1.2. Види навантажень на деталі
- •1.3.Розрахунок деталей на міцність по допустимих коефіцієнтах запасу
- •1.4. З’єднання дм
- •1.5.Рознімні з’єднання деталей машин
- •1.6. Види різьб
- •2.1Маркування різьб
- •2.2 Основи розрахунку різьбових з’єднань на міцність
- •2.3 Залежність між крутним моментом, прикладеним до гайки, та осьвою силою гвинта.
- •3.1 Розрахунок на міцність різьбових деталей при статичних навантаженнях
- •3.1.1. Деталь навантажена тільки осьовою силою без попереднього та подальшого затягання.
- •3.1.2. Деталь навантажена осьовою силою та крутним моментом.
- •3.1.3.Болтове з’єднання навантажено силами, що зсувають деталі в стику
- •3.1.4.Різьбова деталь навантажена осьовою силою та згинальним моментом
- •3.1.5 Розрахунок болтів клемового з’єднання
- •Лекція №4
- •4.1 Розрахунок групи болтів, попередньо затягнутих і навантажених постійною зовнішньою осьовою силою
- •4.2 Передачі гвинт-гайка
- •Лекція №5 Шпонкові з’єднання
- •5.1 Ненапружені шпонкові з’єднання
- •5.2 Розрахунок на міцність
- •Лекція №6
- •6.1 Напружені шпонкові з’єднання
- •6.2. Шліцеві з’єднання (зубчасті)
- •Розрахунок на міцність
- •6.3 Профільні (безшпонкові) з’єднання
- •6.4 Штифтові з’єднання
- •6.5. Клинові з’єднання
- •6.6 Нерознімні з’єднання
- •7.1 Заклепкові з’єднання
- •7.2 Види пошкоджень і основи розрахунку на міцність
- •7.3 Зварні з’єднання
- •8.1 Зварні з’єднання у стик
- •8.2 Розрахунок на міцність
- •8.3 Зварні з’єднання внапусток
- •8.4 Розрахунок на міцність
- •8.5 З’єднання впритул
- •2) З’єднання по рис.8 (площина дії моменту перпендикулярна площині стикові з’єднуваних елементів конструкції) може бути виконане з кутовими швами. В цьому випадку: дотичне max напруження
- •Переваги й недоліки зварних з’єднань.
- •Лекція №9
- •9.1 З’єднання деталей з натягом
- •9.2 Циліндричні з’єднання з натягом
- •9.3 Способи збирання з’єднань з натягом
- •9.4 Основи розрахунку на міцність
- •Розділ II передачі приводів Лекція №10
- •10.1 Функції передач
- •10.2 Класифікація механічних передач
- •10.3 Основні силові й кінематичні залежності механічних передач
- •Лекція №11
- •11.1 Фрикційні передачі і варіатори
- •11.2 Лобовий варіатор швидкості
- •11.3 Основні кінематичні залежності
- •11.4 Основи розрахунку на міцність
- •12.1 Зубчасті передачі
- •12.1 Переваги й недоліки зубчастих передач, область застосування
- •12.2 Види руйнування зубців
- •12.3 Способи зміцнення робочих поверхонь
- •Термічні способи
- •Хіміко - термічні способи
- •12.4 Розрахунок на міцність циліндричних коліс евольвентного зачеплення
- •13.1 Розрахунок зубців на витривалість при згині (прямозубі циліндричні евольвентні колеса)
- •13.2 Проектний розрахунок
- •Лекція№14
- •14.1 Визначення допустимих напружень на згин [σF]
- •14.2 Специфіка геометрії, роботи та розрахунку косозубих циліндричних коліс
- •14.3 Особливості розрахунку зубців циліндричних зубчатих коліс на міцність
- •14.4 Розрахунок на витривалість при згині
- •Лекція №15
- •15.1.Особливості розрахунку на контактну витривалість
- •15.2 Конічні зубчасті передачі
- •15.3 Основні геометричні й кінематичні параметри
- •Лекція №16
- •16.1 Оцінка та область застосування конічних зубчастих передач
- •16.2 Основи розрахунку на міцність
- •16.3 Розрахунок конічних зубчастих коліс на контактну міцність
- •17.1 Черв’ячні передачі
- •17.2 Класифікація черв’ячних передач
- •17.3 Види червя’ків
- •17.4 Зусилля в полюсі зачеплення черв’ячних передач
- •18.1 Розрахунок по напруженнях згину
- •18.2 Розрахунок на контактну міцність
- •18.3 Визначення допустимих напружень
- •18.4 Тепловий розрахунок черв’ячних передач
- •19.2 Передаточне відношення
- •19.3 Зусилля в зачепленнях
- •19.4 Специфіка розрахунку на міцність
- •19.5 Оцінка та область застосування
- •19.6 Хвильові механічні передачі (хмп)
- •19.7 Геометричні і кінематичні параметри коліс
- •20.2 Основи розрахунку на міцність
- •21.2 Передачі з гнучкими ланками Загальна кінематична схема
- •21.3 Види шківів
- •21.4 Схеми пасових передач
- •Кінематичні й геометричні параметри пасових передач
- •21.6 Напруження в пасах ( на прикладі плоскопасової передачі)
- •22.2 Розрахунок плоских пасів
- •22.3 Особливості розрахунку клинопасових передач
- •22.4 Розрахунок пасів на довговічність
- •22.4 Переваги й недоліки пасових передач, область застосування
- •23.2 Умови роботи та матеріли елементів ланцюгових передач
- •23.3 Основні геометричні і кінематичні параметри
- •23.4 Критерії роботоздатності та основи розрахунку на міцність
- •Лекція №24
- •24.1 Вали та осі
- •24.2 Розрахунки валів та осей
- •Послідовність розрахунку
- •24.4 Розрахунок вала на витривалість (втомлюваність матеріалу)
- •24.5 Розрахунок валів на жорсткість
- •25.1 Опорні ділянки валів та осей
- •25.2 Опори ковзання
- •25.3 Матеріали вкладишів
- •25.4 Розрахунок підшипників напівсухого
- •25.5 Розрахунок
- •25.6 Область застосування підшипників ковзання
- •26.2 Класифікація пк
- •26.3 Критерії роботоздатності та матеріали
- •26.4 Підбір стандартних пк
- •26.5 Визначення динамічної вантажопідйомності пк
- •26.6 Специфіка підбору радіально-упорних підшипників
- •Переваги, недоліки, область застосування
- •27.1 Муфти приводів
- •27.2 Класифікація муфт
- •I клас, I група
- •I клас, III группа:
- •II клас, iIгрупа
- •III клас (самокеровані):
- •27.3 Критерії роботоспроможності і основи розрахунку на міцність
5.2 Розрахунок на міцність
Розглянемо на прикладі призматичної шпонки (рис. 1,2). Робимо припущення: в пазах маточини та валу шпонка розміщена приблизно по ; плече колової сили- приблизно дорівнює радіусові валу. Оскільки шпонки стандартні (в таблицях ДЕСТу залежно від діаметру вала вказується розміри „”, а довжинуприймають залежно від довжини маточини), розрахунок зводиться до перевірки міцності (перевірний розрахунок). Ведеться він по напруженнях зрізу й зминання.
Розраховуючи на зминання, робимо припущення, що напруження розподіляється рівномірно поі діють нормально відносно бокових граней (насправді шпонка перекошується, зосереджений вектордіє на бокову площину під кутом < 90°, а закон розподілу- трикутний). Отже,
(5.2.1)
(5.2.2)
(5.2.3)
З рівняння (5.2.3) при відомій визначають довжину ℓ, або при прийнятій ℓ порівнюють дійсне й допустиме напруження.
На зріз:
(5.2.4)
Розрахунок сегментних шпонок - аналогічно з урахуванням деякої специфіки конструкції (висота частини шпонки, що міститься в пазові маточини і таке інше).
Лекція №6
6.1 Напружені шпонкові з’єднання
Здійснюються з допомогою клинових шпонок, що вставляються між маточиною і валом із зусиллям (попереднє напруження, яке існує ще до прикладення крутного моменту). Вони бувають врізні, фрикційні, тангенціальні, а також шпонки на лисці (на зрізині).
Умовно зобразимо всі ці різновиди на одному валу (поперечний переріз).
Незалежно від виду, всі вони мають уклон 1:100, можуть бути з голівкою, або без неї.
З показаних на рис. 3 шпонок найпоширеніша - врізна. Шпонки фрикційні й на лисці потребують надтовстих маточин і малонадійні (тертя), а тому застосовуються для незначних або для порожнистих тонкостінних валів.
У з’єднанні з тангенціальною шпонкою, що складається з двох односкісних клинів, натяг між валом і маточиною створюється не в радіальному, а в дотичному напрямку. Крутний момент передається в одному напрямку. Це - найбільш складні з’єднання і застосовуються у важкому машинобудуванні та для значних динамічних навантажень.
Всі різновиди клинових шпонок мають обмежене застосування, бо при їх забиванні зміщується вісь маточини відносно осі валу, особливо - при короткій маточині. Можливий і перекіс маточини.
Там, де це недопустимо, застосування їх виключене (наприклад, точне машинобудування, зубчасті передачі та ін.).
Позитивна якість таких шпонок - фіксація в осьовому напрямку деталі на валу та гарне сприйняття динамічних навантажень.
Центрування може здійснюватись по бокових гранях (рис.1) або діаметрах d чи D
6.2. Шліцеві з’єднання (зубчасті)
Це – багато шпонкові з’єднання, шпонки виконано спільно з валом.
Стандартизовані.
В залежності від форми профілю шліців, з’єднання поділяються на:
- прямобічні;
- еввольвентні;
- трикутні;
З’єднання бувають рухомі або нерухомі вздовж осі вала (переміщується маточина).
Переваги в порівнянні зі шпонковими:
Можливість передачі більших крутних моментів, бо більша поверхня контакту спряжених деталей і більш рівномірно розподіляється тиск.
Точніше центрування маточини з валом і краще направлення при переміщенні маточини по валу.
Не послаблюється вал (немає пазів).
а- прямобічні
б- евольвентні
в- трикутні
Центрування може здійснюватись по бокових гранях (рис.1) або по діаметрах d чи D .
Шліци з трикутним профілем застосовуються тільки для нерухомих в осьовому напрямку з’єднань і незначних крутних моментах, а також при вимогах мінімально можливого діаметрального габариту. Часто - на конічних ділянках валу (конусність 1:16).
Кількість шліців буває від 4 до 20, найчастіше ж - 6...10. Найбільш широко в загальному машинобудуванні (80...90%), застосовуються прямо бічні шліцові з’єднання. Вони поділяються на 3 серії залежно від розмірів (і відповідно - від здатності нести навантаження): легка, середня, важка.
.
Кількість шліців та серію вибирають по табл. ДЕСТу залежно від діаметра валу. Довжина шліцевого з’єднання визначається довжиною маточини (нерухомі з’єднання) або величиною ходу переміщення маточини.