- •Лекція №1
- •1.2. Види навантажень на деталі
- •1.3.Розрахунок деталей на міцність по допустимих коефіцієнтах запасу
- •1.4. З’єднання дм
- •1.5.Рознімні з’єднання деталей машин
- •1.6. Види різьб
- •2.1Маркування різьб
- •2.2 Основи розрахунку різьбових з’єднань на міцність
- •2.3 Залежність між крутним моментом, прикладеним до гайки, та осьвою силою гвинта.
- •3.1 Розрахунок на міцність різьбових деталей при статичних навантаженнях
- •3.1.1. Деталь навантажена тільки осьовою силою без попереднього та подальшого затягання.
- •3.1.2. Деталь навантажена осьовою силою та крутним моментом.
- •3.1.3.Болтове з’єднання навантажено силами, що зсувають деталі в стику
- •3.1.4.Різьбова деталь навантажена осьовою силою та згинальним моментом
- •3.1.5 Розрахунок болтів клемового з’єднання
- •Лекція №4
- •4.1 Розрахунок групи болтів, попередньо затягнутих і навантажених постійною зовнішньою осьовою силою
- •4.2 Передачі гвинт-гайка
- •Лекція №5 Шпонкові з’єднання
- •5.1 Ненапружені шпонкові з’єднання
- •5.2 Розрахунок на міцність
- •Лекція №6
- •6.1 Напружені шпонкові з’єднання
- •6.2. Шліцеві з’єднання (зубчасті)
- •Розрахунок на міцність
- •6.3 Профільні (безшпонкові) з’єднання
- •6.4 Штифтові з’єднання
- •6.5. Клинові з’єднання
- •6.6 Нерознімні з’єднання
- •7.1 Заклепкові з’єднання
- •7.2 Види пошкоджень і основи розрахунку на міцність
- •7.3 Зварні з’єднання
- •8.1 Зварні з’єднання у стик
- •8.2 Розрахунок на міцність
- •8.3 Зварні з’єднання внапусток
- •8.4 Розрахунок на міцність
- •8.5 З’єднання впритул
- •2) З’єднання по рис.8 (площина дії моменту перпендикулярна площині стикові з’єднуваних елементів конструкції) може бути виконане з кутовими швами. В цьому випадку: дотичне max напруження
- •Переваги й недоліки зварних з’єднань.
- •Лекція №9
- •9.1 З’єднання деталей з натягом
- •9.2 Циліндричні з’єднання з натягом
- •9.3 Способи збирання з’єднань з натягом
- •9.4 Основи розрахунку на міцність
- •Розділ II передачі приводів Лекція №10
- •10.1 Функції передач
- •10.2 Класифікація механічних передач
- •10.3 Основні силові й кінематичні залежності механічних передач
- •Лекція №11
- •11.1 Фрикційні передачі і варіатори
- •11.2 Лобовий варіатор швидкості
- •11.3 Основні кінематичні залежності
- •11.4 Основи розрахунку на міцність
- •12.1 Зубчасті передачі
- •12.1 Переваги й недоліки зубчастих передач, область застосування
- •12.2 Види руйнування зубців
- •12.3 Способи зміцнення робочих поверхонь
- •Термічні способи
- •Хіміко - термічні способи
- •12.4 Розрахунок на міцність циліндричних коліс евольвентного зачеплення
- •13.1 Розрахунок зубців на витривалість при згині (прямозубі циліндричні евольвентні колеса)
- •13.2 Проектний розрахунок
- •Лекція№14
- •14.1 Визначення допустимих напружень на згин [σF]
- •14.2 Специфіка геометрії, роботи та розрахунку косозубих циліндричних коліс
- •14.3 Особливості розрахунку зубців циліндричних зубчатих коліс на міцність
- •14.4 Розрахунок на витривалість при згині
- •Лекція №15
- •15.1.Особливості розрахунку на контактну витривалість
- •15.2 Конічні зубчасті передачі
- •15.3 Основні геометричні й кінематичні параметри
- •Лекція №16
- •16.1 Оцінка та область застосування конічних зубчастих передач
- •16.2 Основи розрахунку на міцність
- •16.3 Розрахунок конічних зубчастих коліс на контактну міцність
- •17.1 Черв’ячні передачі
- •17.2 Класифікація черв’ячних передач
- •17.3 Види червя’ків
- •17.4 Зусилля в полюсі зачеплення черв’ячних передач
- •18.1 Розрахунок по напруженнях згину
- •18.2 Розрахунок на контактну міцність
- •18.3 Визначення допустимих напружень
- •18.4 Тепловий розрахунок черв’ячних передач
- •19.2 Передаточне відношення
- •19.3 Зусилля в зачепленнях
- •19.4 Специфіка розрахунку на міцність
- •19.5 Оцінка та область застосування
- •19.6 Хвильові механічні передачі (хмп)
- •19.7 Геометричні і кінематичні параметри коліс
- •20.2 Основи розрахунку на міцність
- •21.2 Передачі з гнучкими ланками Загальна кінематична схема
- •21.3 Види шківів
- •21.4 Схеми пасових передач
- •Кінематичні й геометричні параметри пасових передач
- •21.6 Напруження в пасах ( на прикладі плоскопасової передачі)
- •22.2 Розрахунок плоских пасів
- •22.3 Особливості розрахунку клинопасових передач
- •22.4 Розрахунок пасів на довговічність
- •22.4 Переваги й недоліки пасових передач, область застосування
- •23.2 Умови роботи та матеріли елементів ланцюгових передач
- •23.3 Основні геометричні і кінематичні параметри
- •23.4 Критерії роботоздатності та основи розрахунку на міцність
- •Лекція №24
- •24.1 Вали та осі
- •24.2 Розрахунки валів та осей
- •Послідовність розрахунку
- •24.4 Розрахунок вала на витривалість (втомлюваність матеріалу)
- •24.5 Розрахунок валів на жорсткість
- •25.1 Опорні ділянки валів та осей
- •25.2 Опори ковзання
- •25.3 Матеріали вкладишів
- •25.4 Розрахунок підшипників напівсухого
- •25.5 Розрахунок
- •25.6 Область застосування підшипників ковзання
- •26.2 Класифікація пк
- •26.3 Критерії роботоздатності та матеріали
- •26.4 Підбір стандартних пк
- •26.5 Визначення динамічної вантажопідйомності пк
- •26.6 Специфіка підбору радіально-упорних підшипників
- •Переваги, недоліки, область застосування
- •27.1 Муфти приводів
- •27.2 Класифікація муфт
- •I клас, I група
- •I клас, III группа:
- •II клас, iIгрупа
- •III клас (самокеровані):
- •27.3 Критерії роботоспроможності і основи розрахунку на міцність
25.2 Опори ковзання
Напрямок опорних реакцій може бути радіальним або осьовим. З цим пов”язана різноманітність видів цапф для опор ковзання: шип, шийка, п’ята.
Шип- це цапфа на кінці вала для сприймання радіальних опорних реакцій
R R
R
Шийка- цапфа на проміжній ділянці вала (радіальні реакції)
Опорами шипів та шийок є радіальні підшипники.
П”ята- цапфа,що сприймає осьову (подовжню) реакцію
Її опорою є підп”ятник,або упорний підшипник
Існують також цапфи для сприймання радіально-упорних реакцій (їх опори- радіально-упорні підшипники).
В найпростішому виконанні підшипник ковзання- це конструкція,що складається з корпусу з розміщеним у ньому вкладишем,на який опирається вал (вісь).
1- вал (шип); 2- вкладиш; 3- корпус.
По Ød- посадка з гарантованим зазором,по Ød1 - з гарантованим натягом. Як корпус,так і вкладиш можуть бути нерознімними (для шипа),або рознімними (для шийки). Корпуси звичайно виконують з чавуну або вуглецевої сталі,а вкладиші - з антифрикційних матеріалів.
В зазорі між робочими поверхнями цапфи і вкладиша знаходиться мастило.
Залежно від товщини та якості шару мастила в цьому зазорі підшипники ковзання можуть працювати в режимах рідинного,напіврідинного (напівсухого) тертя.
Найсприятливіший режим- рідинного тертя.
При цьому для того,щоб між поверхнями тертя міг довготривало існувати шар мастила достатньої товщини (якщо цей шар тонкий- частки мікрона- через шар мастила іде спрацювання металу),в зазорі повинен бути надлишковий тиск.
Залежно від того,як цей тиск створюється,підшипники рідинного тертя бувають:
гідростатичні (надлишковий тиск створюється кінетичнею енергією самої цапфи, що обертається)
2- гідродинамічні-надлишковий тиск створюється насосом або компресором. Найбільш широко застосовують гідродинамічні (легкі швидкохідні вали), а гідростатичні- тільки для важких тихохідих валів.
25.3 Матеріали вкладишів
Застосовуються аноифрикційні матеріали широкого спектру.Це- чавуни
(АСЧ-1,АСЧ -2 і т.п.), бронзи, бабіти, цинкові сплави, алюмінєві (АО-9-1), металокерамічні матеріали, залізографітові, гума, пластмаси, пресована деревина
та ін.
Найпрогресивніші конструкції - біметалічні вкладиші.Справа в тому, що за свій строк служби робоча поверхня вкладища спрацьовується на десяті частки міліметра, але робити вкладиш такої товщини неможливо технологічно та з умов міцності.Тому тонкий антифрикційний шар наноситься на сталеву, чавунну або бронзову основу.
Технології виготовлення біметалічних вкладишів:
1)- заливкою в готову основу (бабіт, бронза, фторопласт, нейлон, капрон, гума), товщина основи
δ=0,04d+2мм,
Товщина антифрикційного шару
δ= 0,001d мм;
2)- штампуванням з біметалічної стрічки (виготовлення її: на стрічку- основу наносять антифрикційний шар заливкою (бабіти), спіканням (порошки), спільним прокатуванням (алюмінєєві сплави). При цьому товщина стрічки -
δ =1,5...2,5мм, а антифрикційного шару δ1=0,2...0,3мм.
Це технологія найпрогресивніша (пішла з Великобританії), витрата кольорових металів зменшується в 10 разів, трудомісткість - в 10, підвищується якість в порівнянні з традиційними технологіями.
РОЗРАХУНОК ПІДШИПНИКІВ КОВЗАННЯ
Є два види розрахунку :
для підшипників напівсухого (напіврідинного) тертя.
для рідинних підшипників