- •Лекція №1
- •1.2. Види навантажень на деталі
- •1.3.Розрахунок деталей на міцність по допустимих коефіцієнтах запасу
- •1.4. З’єднання дм
- •1.5.Рознімні з’єднання деталей машин
- •1.6. Види різьб
- •2.1Маркування різьб
- •2.2 Основи розрахунку різьбових з’єднань на міцність
- •2.3 Залежність між крутним моментом, прикладеним до гайки, та осьвою силою гвинта.
- •3.1 Розрахунок на міцність різьбових деталей при статичних навантаженнях
- •3.1.1. Деталь навантажена тільки осьовою силою без попереднього та подальшого затягання.
- •3.1.2. Деталь навантажена осьовою силою та крутним моментом.
- •3.1.3.Болтове з’єднання навантажено силами, що зсувають деталі в стику
- •3.1.4.Різьбова деталь навантажена осьовою силою та згинальним моментом
- •3.1.5 Розрахунок болтів клемового з’єднання
- •Лекція №4
- •4.1 Розрахунок групи болтів, попередньо затягнутих і навантажених постійною зовнішньою осьовою силою
- •4.2 Передачі гвинт-гайка
- •Лекція №5 Шпонкові з’єднання
- •5.1 Ненапружені шпонкові з’єднання
- •5.2 Розрахунок на міцність
- •Лекція №6
- •6.1 Напружені шпонкові з’єднання
- •6.2. Шліцеві з’єднання (зубчасті)
- •Розрахунок на міцність
- •6.3 Профільні (безшпонкові) з’єднання
- •6.4 Штифтові з’єднання
- •6.5. Клинові з’єднання
- •6.6 Нерознімні з’єднання
- •7.1 Заклепкові з’єднання
- •7.2 Види пошкоджень і основи розрахунку на міцність
- •7.3 Зварні з’єднання
- •8.1 Зварні з’єднання у стик
- •8.2 Розрахунок на міцність
- •8.3 Зварні з’єднання внапусток
- •8.4 Розрахунок на міцність
- •8.5 З’єднання впритул
- •2) З’єднання по рис.8 (площина дії моменту перпендикулярна площині стикові з’єднуваних елементів конструкції) може бути виконане з кутовими швами. В цьому випадку: дотичне max напруження
- •Переваги й недоліки зварних з’єднань.
- •Лекція №9
- •9.1 З’єднання деталей з натягом
- •9.2 Циліндричні з’єднання з натягом
- •9.3 Способи збирання з’єднань з натягом
- •9.4 Основи розрахунку на міцність
- •Розділ II передачі приводів Лекція №10
- •10.1 Функції передач
- •10.2 Класифікація механічних передач
- •10.3 Основні силові й кінематичні залежності механічних передач
- •Лекція №11
- •11.1 Фрикційні передачі і варіатори
- •11.2 Лобовий варіатор швидкості
- •11.3 Основні кінематичні залежності
- •11.4 Основи розрахунку на міцність
- •12.1 Зубчасті передачі
- •12.1 Переваги й недоліки зубчастих передач, область застосування
- •12.2 Види руйнування зубців
- •12.3 Способи зміцнення робочих поверхонь
- •Термічні способи
- •Хіміко - термічні способи
- •12.4 Розрахунок на міцність циліндричних коліс евольвентного зачеплення
- •13.1 Розрахунок зубців на витривалість при згині (прямозубі циліндричні евольвентні колеса)
- •13.2 Проектний розрахунок
- •Лекція№14
- •14.1 Визначення допустимих напружень на згин [σF]
- •14.2 Специфіка геометрії, роботи та розрахунку косозубих циліндричних коліс
- •14.3 Особливості розрахунку зубців циліндричних зубчатих коліс на міцність
- •14.4 Розрахунок на витривалість при згині
- •Лекція №15
- •15.1.Особливості розрахунку на контактну витривалість
- •15.2 Конічні зубчасті передачі
- •15.3 Основні геометричні й кінематичні параметри
- •Лекція №16
- •16.1 Оцінка та область застосування конічних зубчастих передач
- •16.2 Основи розрахунку на міцність
- •16.3 Розрахунок конічних зубчастих коліс на контактну міцність
- •17.1 Черв’ячні передачі
- •17.2 Класифікація черв’ячних передач
- •17.3 Види червя’ків
- •17.4 Зусилля в полюсі зачеплення черв’ячних передач
- •18.1 Розрахунок по напруженнях згину
- •18.2 Розрахунок на контактну міцність
- •18.3 Визначення допустимих напружень
- •18.4 Тепловий розрахунок черв’ячних передач
- •19.2 Передаточне відношення
- •19.3 Зусилля в зачепленнях
- •19.4 Специфіка розрахунку на міцність
- •19.5 Оцінка та область застосування
- •19.6 Хвильові механічні передачі (хмп)
- •19.7 Геометричні і кінематичні параметри коліс
- •20.2 Основи розрахунку на міцність
- •21.2 Передачі з гнучкими ланками Загальна кінематична схема
- •21.3 Види шківів
- •21.4 Схеми пасових передач
- •Кінематичні й геометричні параметри пасових передач
- •21.6 Напруження в пасах ( на прикладі плоскопасової передачі)
- •22.2 Розрахунок плоских пасів
- •22.3 Особливості розрахунку клинопасових передач
- •22.4 Розрахунок пасів на довговічність
- •22.4 Переваги й недоліки пасових передач, область застосування
- •23.2 Умови роботи та матеріли елементів ланцюгових передач
- •23.3 Основні геометричні і кінематичні параметри
- •23.4 Критерії роботоздатності та основи розрахунку на міцність
- •Лекція №24
- •24.1 Вали та осі
- •24.2 Розрахунки валів та осей
- •Послідовність розрахунку
- •24.4 Розрахунок вала на витривалість (втомлюваність матеріалу)
- •24.5 Розрахунок валів на жорсткість
- •25.1 Опорні ділянки валів та осей
- •25.2 Опори ковзання
- •25.3 Матеріали вкладишів
- •25.4 Розрахунок підшипників напівсухого
- •25.5 Розрахунок
- •25.6 Область застосування підшипників ковзання
- •26.2 Класифікація пк
- •26.3 Критерії роботоздатності та матеріали
- •26.4 Підбір стандартних пк
- •26.5 Визначення динамічної вантажопідйомності пк
- •26.6 Специфіка підбору радіально-упорних підшипників
- •Переваги, недоліки, область застосування
- •27.1 Муфти приводів
- •27.2 Класифікація муфт
- •I клас, I група
- •I клас, III группа:
- •II клас, iIгрупа
- •III клас (самокеровані):
- •27.3 Критерії роботоспроможності і основи розрахунку на міцність
4.2 Передачі гвинт-гайка
Вони широко застосовуються в машинах для перетворення обертального руху в поступальний, з великим виграшем у силі або для забезпечення високої точності переміщення.
Найпростіші з цих пристроїв - гвинтові стяжки, натяжні та натискні пристосування, затискні пристрої, рухомі упори, з’єднання частин машин з передбаченням регулювання відстані між ними і т.д.
Дуже часто передачі гвинт-гайка застосовується в найпростіших вантажних пристроях - домкрати, гвинтові преси, та знімачі.
По характеру взаємодії ланок (гвинта й гайки) вони поділяються на передачі ковзання та кочення. Кочення - це коли на гвинті й гайці виконують гвинтові канавки, що правлять за доріжки кочення для кульок або роликів.
Рухомою ланкою може бути гвинт (домкрат, прес, знімач), або гайка (супорт токарного верстата). Є передачі, де рухомі ці обидві ланки (планетарна передача гвинт-гайка). В цьому випадку за сателіти правлять нарізні ролики, що розміщаються між нарізками гвинта та гайки.
В передачах ковзання застосовують так звані ходові нарізки (трапецієвидна, упорна та прямокутна). Рідко (для точних переміщень) застосовують трикутну нарізку. Здебільшого - багатозаходні. Основні параметри й геометричні залежності - ті ж, що й для нарізних з’єднань (див. вище).
При рухомій гайці кількість обертів гвинта:
[ об/хв]
де - лінійна швидкість переміщення гайки, м/с
- кількість заходів нарізки гвинта;
- крок нарізки .
Докладніше конструкції, розрахунки на міцність - самостійно
Тема буде розглянута на практичних заняттях. На цю тему - перша розрахунково-графічна робота.
Лекція №5 Шпонкові з’єднання
Група з’єднань типу „вал-маточина” (шпонкові, шліцеві, профільні, штифтові)
Призначення - для передачі обертальних моментів від вала до деталей передач або навпаки. В окремих випадках - також і для фіксації деталі на валу в осьовому напрямку.
Вони поділяються на: напружені й ненапружені. Сама шпонка може бути прямокутною, круглою, шестигранною. На шпонкові з’єднання існує ДЕСТ.
5.1 Ненапружені шпонкові з’єднання
Це - призматичні і сегментні шпонки, що вільно вставляються в пази маточини й валу (без попередньої напруги)
а) призматична;
б) сигментна ;
Різновиди призматичних шпонок:
Звичайні та високі
Зі скругленими кінцями та пласкими
Для нерухомих (вздовж осі валу) з’єднань та рухомих (напрямні - закріплені на валу гвинтами; ковзні - мають виступ і переміщуються вздовж валу разом з маточиною)
На рис. 1 - шпонка звичайна з пласкими кінцями. Ставляться призматичні шпонки з підгонкою по бокових гранях (чиста обробка поверхонь), а в радіальному напрямку - зазор для зручності збирання.
Сегментні шпонки ставляться аналогічно, але вони врізаються глибоко у вал. Вони дуже технологічні, їх легко виготовити штампуванням автоматичними верстатами, не потребують точної підгонки по бокових гранях, бо у валу - глибокий паз, зручні для постановки на конічних ділянках валів. Але вони значно більше послаблюють вал, ніж призматичні (призматична - приблизно на 10%). Через це сегментні шпонки застосовуються для незначних обертальних моментів та з виготовленням конструкцій великими серіями (наприклад, мотоцикли і т.п.). Широко застосовується також в тракторобудуванні, побутовій техніці (швейні машини), в приладах і та ін.