- •Лекція №1
- •1.2. Види навантажень на деталі
- •1.3.Розрахунок деталей на міцність по допустимих коефіцієнтах запасу
- •1.4. З’єднання дм
- •1.5.Рознімні з’єднання деталей машин
- •1.6. Види різьб
- •2.1Маркування різьб
- •2.2 Основи розрахунку різьбових з’єднань на міцність
- •2.3 Залежність між крутним моментом, прикладеним до гайки, та осьвою силою гвинта.
- •3.1 Розрахунок на міцність різьбових деталей при статичних навантаженнях
- •3.1.1. Деталь навантажена тільки осьовою силою без попереднього та подальшого затягання.
- •3.1.2. Деталь навантажена осьовою силою та крутним моментом.
- •3.1.3.Болтове з’єднання навантажено силами, що зсувають деталі в стику
- •3.1.4.Різьбова деталь навантажена осьовою силою та згинальним моментом
- •3.1.5 Розрахунок болтів клемового з’єднання
- •Лекція №4
- •4.1 Розрахунок групи болтів, попередньо затягнутих і навантажених постійною зовнішньою осьовою силою
- •4.2 Передачі гвинт-гайка
- •Лекція №5 Шпонкові з’єднання
- •5.1 Ненапружені шпонкові з’єднання
- •5.2 Розрахунок на міцність
- •Лекція №6
- •6.1 Напружені шпонкові з’єднання
- •6.2. Шліцеві з’єднання (зубчасті)
- •Розрахунок на міцність
- •6.3 Профільні (безшпонкові) з’єднання
- •6.4 Штифтові з’єднання
- •6.5. Клинові з’єднання
- •6.6 Нерознімні з’єднання
- •7.1 Заклепкові з’єднання
- •7.2 Види пошкоджень і основи розрахунку на міцність
- •7.3 Зварні з’єднання
- •8.1 Зварні з’єднання у стик
- •8.2 Розрахунок на міцність
- •8.3 Зварні з’єднання внапусток
- •8.4 Розрахунок на міцність
- •8.5 З’єднання впритул
- •2) З’єднання по рис.8 (площина дії моменту перпендикулярна площині стикові з’єднуваних елементів конструкції) може бути виконане з кутовими швами. В цьому випадку: дотичне max напруження
- •Переваги й недоліки зварних з’єднань.
- •Лекція №9
- •9.1 З’єднання деталей з натягом
- •9.2 Циліндричні з’єднання з натягом
- •9.3 Способи збирання з’єднань з натягом
- •9.4 Основи розрахунку на міцність
- •Розділ II передачі приводів Лекція №10
- •10.1 Функції передач
- •10.2 Класифікація механічних передач
- •10.3 Основні силові й кінематичні залежності механічних передач
- •Лекція №11
- •11.1 Фрикційні передачі і варіатори
- •11.2 Лобовий варіатор швидкості
- •11.3 Основні кінематичні залежності
- •11.4 Основи розрахунку на міцність
- •12.1 Зубчасті передачі
- •12.1 Переваги й недоліки зубчастих передач, область застосування
- •12.2 Види руйнування зубців
- •12.3 Способи зміцнення робочих поверхонь
- •Термічні способи
- •Хіміко - термічні способи
- •12.4 Розрахунок на міцність циліндричних коліс евольвентного зачеплення
- •13.1 Розрахунок зубців на витривалість при згині (прямозубі циліндричні евольвентні колеса)
- •13.2 Проектний розрахунок
- •Лекція№14
- •14.1 Визначення допустимих напружень на згин [σF]
- •14.2 Специфіка геометрії, роботи та розрахунку косозубих циліндричних коліс
- •14.3 Особливості розрахунку зубців циліндричних зубчатих коліс на міцність
- •14.4 Розрахунок на витривалість при згині
- •Лекція №15
- •15.1.Особливості розрахунку на контактну витривалість
- •15.2 Конічні зубчасті передачі
- •15.3 Основні геометричні й кінематичні параметри
- •Лекція №16
- •16.1 Оцінка та область застосування конічних зубчастих передач
- •16.2 Основи розрахунку на міцність
- •16.3 Розрахунок конічних зубчастих коліс на контактну міцність
- •17.1 Черв’ячні передачі
- •17.2 Класифікація черв’ячних передач
- •17.3 Види червя’ків
- •17.4 Зусилля в полюсі зачеплення черв’ячних передач
- •18.1 Розрахунок по напруженнях згину
- •18.2 Розрахунок на контактну міцність
- •18.3 Визначення допустимих напружень
- •18.4 Тепловий розрахунок черв’ячних передач
- •19.2 Передаточне відношення
- •19.3 Зусилля в зачепленнях
- •19.4 Специфіка розрахунку на міцність
- •19.5 Оцінка та область застосування
- •19.6 Хвильові механічні передачі (хмп)
- •19.7 Геометричні і кінематичні параметри коліс
- •20.2 Основи розрахунку на міцність
- •21.2 Передачі з гнучкими ланками Загальна кінематична схема
- •21.3 Види шківів
- •21.4 Схеми пасових передач
- •Кінематичні й геометричні параметри пасових передач
- •21.6 Напруження в пасах ( на прикладі плоскопасової передачі)
- •22.2 Розрахунок плоских пасів
- •22.3 Особливості розрахунку клинопасових передач
- •22.4 Розрахунок пасів на довговічність
- •22.4 Переваги й недоліки пасових передач, область застосування
- •23.2 Умови роботи та матеріли елементів ланцюгових передач
- •23.3 Основні геометричні і кінематичні параметри
- •23.4 Критерії роботоздатності та основи розрахунку на міцність
- •Лекція №24
- •24.1 Вали та осі
- •24.2 Розрахунки валів та осей
- •Послідовність розрахунку
- •24.4 Розрахунок вала на витривалість (втомлюваність матеріалу)
- •24.5 Розрахунок валів на жорсткість
- •25.1 Опорні ділянки валів та осей
- •25.2 Опори ковзання
- •25.3 Матеріали вкладишів
- •25.4 Розрахунок підшипників напівсухого
- •25.5 Розрахунок
- •25.6 Область застосування підшипників ковзання
- •26.2 Класифікація пк
- •26.3 Критерії роботоздатності та матеріали
- •26.4 Підбір стандартних пк
- •26.5 Визначення динамічної вантажопідйомності пк
- •26.6 Специфіка підбору радіально-упорних підшипників
- •Переваги, недоліки, область застосування
- •27.1 Муфти приводів
- •27.2 Класифікація муфт
- •I клас, I група
- •I клас, III группа:
- •II клас, iIгрупа
- •III клас (самокеровані):
- •27.3 Критерії роботоспроможності і основи розрахунку на міцність
24.5 Розрахунок валів на жорсткість
При роботі вала неминучі деформації згину і кручення, які приводять відповідно до:
1) прогину вала
2) закручування поперечного перерізу валу
Ці деформації не повинні носити залишкового характеру.
При дії згинальних моментів можливі:
а) прогин вала на величину y;
б) нахил крутної лінії вала на кут
АF В
При жорстких вимогах до цих двох критеріїв ведеться перевірний розрахунок з умови
Уmax<=[y]
Өmax<=[Ө]
Значення Уmax і Өmax вираховуються по рівняннях, що розглядаються в курсі опору матеріалів, і для кожної розрахункової схеми вала вони будуть свої. Наприклад для нашого випадку
,
де F - сила пружного опору валу;
Е - модуль пружності 1- го роду матеріалу валу;
І - екваторіальний момент інерції вала, І = Πd4/64
При цьому вал розглядається як брус постійного перерізу із зведеним діаметром.
Допустимі величини [y] та [Ө] беруться по рекомендаціях, вироблених практикою експлуатації, конструювання, статистикою руйнувань. Наприклад, для вала з зубчастим колесом на ньому [y]=(0,01...0,03)m,
де m - модуль зачеплення, або [y]=0,0003z
Для опори з радіальним кульковим підшипником [Ө]=0,008 рад.
При дії крутного моменту береться до уваги величина кута закурчування поперечного перерізу вала
Рис. вставишь
Величина кута визначається також за правилами опору матеріалів специфічно для кожної розрахункової схеми. Наприклад, для циліндричного суцільного вала на ділянці довжиною L
,
де Езс - модуль пружності під час зсуву;
І0 - полярний момент інерції перерізу вала,
.
Найчастіше береться величиною 15 мінут на один метр довжини вала.
РОЗРАХУНОК НА КОЛИВАННЯ (ВІБРОСТІЙКІСТЬ)
Ведеться з метою запобігти руйнування вала при попаданні його в зону резонансу.
Критична кількість обертів вала
=300
Де y - статичний прогин вала.
Вали експлуатують в до- або закритичній областях.-
При докритичній (важкі тихохідні вали) береться для експлуатації
n<=0,5·nкр
При закритичній (легкі швидкохідні вали)
n>=(2..3)·nкр
При цьому вал швидко проходить резонансну зону, само центрується, прогин зменшується, наступає динамічна рівновага (центрифуги, турбіни, корінні вали турбогвинтових літаків, підводних човнів і т. ін.)
Лекція №25
25.1 Опорні ділянки валів та осей
В конструкціях валів і осей виділяють два види ділянок:
Головки- це ті ділянки валів та осей,на яких посаджені деталі,що на них обертаються. Через головки на вал (вісь) передаються зусилля від деталей передач,виконавчих механізмів,тощо.
Цапфи- ті ділянки вала,які охоплені опорами. Зовнішні навантаження передаються валом (віссю) на опори через цапфи.
Призначення опор: підтримувати вали або осі у просторі,забезпечуючи їм вільне обертання,сприймаючи діючі на вали або осі зусилля і передавати ці зусилля на станину машини.
В техніці існують два види опор: опори (підшипники) кочення і опори ковзання.
В опорах кочення робочі поверхні розділені проміжними тілами кочення (кульки,ролики),і тертя ковзання замінемо тертям кочення.
В опорах ковзання взаємно-рухомі робочі поверхні розділені тільки мастильними матеріалами, і робота опори проходить при чистому ковзанні робочих поверхонь.