- •Статистика
- •Тема 1. Предмет і метод статистики.
- •1.1. Статистика як суспільна наука
- •1.2. Предмет статистичної науки.
- •1.3. Поняття, категорії і показники статистичної науки
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Поняття про статистичне спостереження, як перший етап статистичного дослідження
- •2.2. Основні організаційні форми статистичного спостереження, його види і способи проведення
- •2.3. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
- •2.4. Помилки статистичного спостереження та заходи щодо їх усунення
- •Тема 3. Зведення і групування статистичних даних.
- •2.1. Суть, організація і техніка статистичного зведення. Методологічні аспекти статистичних групувань.
- •3.2. Основні завдання і види статистичних групувань
- •Виробництво жирних сирів за видами в Україні.
- •У таблиці 3.3. Наведено приклад аналітичного групування.
- •Характеристика залежності прибутку малих
- •3.3. Принципи вибору групувальної ознаки та утворення груп
- •3.4. Статистичні ряди розподілу
- •3.5. Статистичні таблиці.
- •Макет статистичної таблиці
- •Територія та чисельність населення Галичини
- •Тема 4. Статистичні показники
- •4.1. Суть і види статистичних показників
- •4.2. Абсолютні статистичні величини
- •4.3. Відносні величини, їх суть та значення, види та способи розрахунку.
- •4.4. Середня, її суть і види
- •4.5. Середня арифметична проста і зважена.
- •Математичні властивості середньої арифметичної та її розрахунок.
- •4.6. Середня гармонічна та умови її застосування.
- •4.7. Порядкові середні величини.
- •4.8. Поняття варіації та її основні показники.
- •4.9. Математичні властивості дисперсії та способи її обчислення.
- •4.10. Види дисперсій та правило їх додавання.
- •4.11. Дисперсія альтернативної (якісної) ознаки.
- •Тема 5. Аналіз рядів розподілу.
- •5.1. Суть ряду розподілу. Види рядів розподілу, їх частотний аналіз.
- •5.2. Коефіцієнти варіації.
- •Тема 6. Вибірковий метод.
- •6.1. Поняття про вибіркове спостереження та його основні завдання
- •6.2. Методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
- •6.3. Знаходження середньої і граничної помилок.
- •Для середньої
- •6.4. Визначення обсягу вибірки.
- •Тема 7. Аналіз таблиць взаємної спряженості.
- •7.1. Таблиці взаємної спряженості.
- •7.2. Методологія проведення аналізу взаємної спряженості.
- •Розділ 8. Статистичні методи аналізу кореляційних звязків .
- •8.1. Види взаємозв’язків між явищами.
- •8.2. Метод аналітичного групування.
- •8.3. Основи кореляційно-регресійного аналізу.
- •Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку. Множинна регресія.
- •Тема 9. Аналіз інтенсивності динаміки.
- •9.1. Поняття про ряди динаміки, їх види та правила побудови.
- •Парк тракторів у сільських спілках району
- •9.2. Основні характеристики рядів динаміки.
- •9.3. Середні показники динаміки.
- •Тема 10. Аналіз тенденцій розвитку.
- •Оцінка прискорення (уповільнення) розвитку.
- •10.2. Сезонні коливання, метолди їх вимірювання.
- •10.3. Аналіз тенденцій розвитку.
- •10.4. Ковзна середня.
- •Тема 11. Індекси.
- •11.1. Поняття статистичних індексів, їх види та роль.
- •11.2 Методологічні принципи побудови індексів.
- •11.3. Агрегатний індекс - основна форма загального індексу
- •11.4. Середньозважені індекси.
- •11.5. Індекси середніх величин.
- •Тема 12. Графічний метод.
- •12.1.Поняття статистичного графіка.
- •12.2. Основні елементи статистичних графіків.
- •Класифікація графіків.
- •12.4. Графіки рядів розподілу.
- •12.5. Графіки динаміки.
- •Список осоновної рекомендованої літератури
- •Список додаткової рекомендованої літератури
Тема 9. Аналіз інтенсивності динаміки.
ПЛАН..
Поняття про ряди динаміки, їх види та правила побудови.
Основні характеристики рядів динаміки.
Середні показники динаміки.
9.1. Поняття про ряди динаміки, їх види та правила побудови.
Ряд динаміки – це ряд числових значень певного статистичного показника, у послідовні моменти або періоди часу (наприклад – чисельність населення за декілька років, виробництво окремих видів продукції за декілька місяців та ін.).
Будь-який динамічний ряд містить перелік хронологічних дат (моментів) або інтервалів часу, а отже числові значення, того чи іншого статистичного показника, які складають динамічний ряд називаються - рівнями ряду () .
За ознакою часу динамічні ряди поділяються на інтервальні та моментні.
Моментний ряд динаміки – це ряд рівень якого фіксує стан явища на певний момент часу t, наприклад кількість працюючих на початок року, студентів — на 1-ше вересня і т. д. (таблиця 9.1.)
Таблиця 9.1.
Парк тракторів у сільських спілках району
Дані на початок місяця |
1.01 |
1.02 |
1.03 |
1.04 |
1.05 |
1.06 |
1.07 |
1.08 |
Число тракторів, шт. |
622 |
640 |
643 |
640 |
664 |
670 |
682 |
733 |
Інтервальний ряд динаміки – це ряд рівні якого характеризують явище за певний період часу. Тут рівні виступають, як агрегований результат процесу і залежать від тривалості часового інтервалу (наприклад, виробництво електроенергії за рік, вилов риби за сезон). Особливість цих рядів в тому, що рівні можна ділити і додавати.
Прикладом інтервального ряду динаміки можуть служити дані таблиці 9.2.
Таблиця 9.2.
Валовий збір картоплі в Донецькій області за 2001-2006 pp.
Рік
|
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005
|
2006
|
Валовий збір картоплі, тис. т.
|
457 |
605 |
386 |
380 |
763 |
991 |
Ряди динаміки бувають одномірні і багатомірні.
Одномірні ряди динаміки характеризують зміну в часі одного показника (валовий збір картоплі, чисельність працюючих).
Багатомірні ряди динаміки характеризують зміну в часі двох, трьох і більше показників (зміна чисельності працюючих та розмір їх заробітної плати).
У свою чергу багатомірні динамічні ряди поділяються на паралельні і ряди взаємозв'язаних показників.
Паралельні ряди динаміки відображають зміну в часі або одного показника різних об'єктів (чисельність населення різних країн), або різних показників одного об'єкта (валовий збір пшениці, цукрових буряків і картоплі в районі).
Ряди взаємозв'язаних показників характеризують залежність одного явища від іншого (залежність заробітної плати робітників від їхнього тарифного розряду).
За повнотою часу динамічні ряди поділяються на повні і неповні.
У повних динамічних рядах дати або періоди ідуть один за одним з рівними інтервалами. У неповних динамічних рядах в послідовності часу спостерігаються нерівні інтервали.
За способом вираження рівнів динамічного ряду вони поділяються наряди абсолютних, середніх і відносних величин.
При побудові динамічних рядів потрібно дотримуватись порівнянності всіх рівнів ряду між собою за періодами часу, за територією, колом охоплюваних об'єктів, методом обчислення показників, одиницями виміру і іншими параметрами.
Непорівнянність даних може виникнути з різних причин:
зміни в методології обліку та розрахунку показника, зокрема використання різних одиниць вимірювання;
зміни в структурі сукупності, а також територіальні зміни;
різні критичні моменти реєстрації даних чи тривалість періодів, до яких належать рівні;
зміна цін для вартісних показників.
Порівнянність даних забезпечується на етапах їх збирання та обробки. Використовують також спеціальні прийоми зведення даних до порівняного вигляду – “статистичні ключі” зімкнення динамічних рядів. Припустимо, помісячні рівні витрат сировини на виробництво продукції в І півріччі непорівнянні, оскільки в квітні змінився порядок обліку витрат (табл.9.3)
Подолати переривчатість ряду можна двома способами. Перший спосіб– спосіб відносних рівнів, коли за базу порівняння для кожного ряду беруть квітневий рівень. Два ряди відносних рівнів об’єднують в один.
Таблиця 9.3.
Зімкнення динамічних рядів.
Місяці |
Обсяги витрат, т. |
Зімкнутий ряд. | ||
Старий порядок реєстрації |
Новий порядок реєстрації |
Відносних величин, % |
Абсолютних величин, т | |
Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень |
40 45 48 50 – – |
– – – 55 58 60 |
80 90 96 100 105 109 |
44,0 49,5 52,8 55,0 58,0 60,0 |
40 / 50 ∙ 100 % = 80 % ; 45 / 50 ∙ 100 % = 90 ; 48 / 50 ∙ 100 % = 96 .
58 / 55 ∙ 100 % = 105 % ; 60 / 55 ∙ 100 % = 109 %.
Другий спосіб ґрунтується на співвідношенні квітневих рівнів: 55:50=1,1. Помноживши рівні першого ряду на цей коефіцієнт, отримаємо єдиний зімкнений (порівнянний) ряд динаміки за весь період (остання графа таблиці).
40 ∙ 1,1 = 44 ; 45 ∙ 1,1 = 49,5 ; 48 ∙ 1,1 = 52,8 ; 50 ∙ 1,1 = 55 і т.д.