Територія та чисельність населення Галичини

станом на 5 грудня 2001р.

Область	Територія, тис.км2	Чисельність населення, т. чол.	Густота населення,чол/км2
Івано-Франківська	13,9	1409,3	101,4
Львівська	21,8	2625,8	120,5
Тернопільська	13,8	1142,0	82,8
Всього	49,5	5177,1	104,6

Групова – це статистична таблиця підмет якої поділяється на групи за однією істотною ознакою.

Комбінаційна – це таблиця статистичний підмет якої поділяється на окремі групи за 2 та більше ознаками, взятими у комбінації або у підметі розташовані групи елементів сукупності за однією ознакою які поділяються на підгрупи за іншими ознаками. Наприклад, найпростішою комбінаційною таблицею є така, що містить розподіл населення водночас за місцем проживання і статтю.

Складнішими є таблиці, частина статистичного підмета яких розташовується на місці статистичного присудка. Прикладом такої таблиці є таблиця 3.7.

Табл. 3.7.

Споживання продуктів харчування у домогосподарствах

(у середньому за місяць у розрахунку на 1 особу, кг.)

Продукти харчування	2005р.			2006р.
	Всі домогос- подарства	У тому числі які проживають		Всі домогос- подарства	У тому числі які проживають
		У міських поселеннях	У сільській місцевості		У міських поселеннях	У сільській місцевості
М’ясо і м’ясопродукти	3,3	3,3	3,2	2,8	2,9	2,6
Молоко і молочні продукти	17,1	15,4	20,5	17,3	16,2	19,5
Яйця, шт	18	20,0	16,0	16,0	16,0	15,0
Риба	1,3	1,4	1,1	1,4	1,5	1,2
Цукор	3,5	3,5	3,5	3,3	3,3	3,4

Якщо прості таблиці здебільшого мають описовий характер дослід­жуваних явищ, дають інформацію, потрібну для здійснення ста­тистикою контрольно-організаційної функції, то групові і комбіна­ційні призначені переважно в науково-пізнавальних цілях — для виділення типів та виявлення зв'язків між ознаками явищ.

Тема 4. Статистичні показники

ПЛАН.

1. Суть і види статистичних показників.

2. Абсолютні статистичні величини та їх види.

3. Відносні величини, їх суть та значення, види та способи розрахунку.

4. Середня, її суть і види

5. Середня арифметична проста і зважена.

6. Середня гармонічна та умови її застосування.

7. Порядкові середні величини.

8. Поняття варіації та її основні показники.

9. Математичні властивості дисперсії та способи її обчислення.

10. Види дисперсій та правило їх додавання.

11. Дисперсія альтернативної (якісної) ознаки.

4.1. Суть і види статистичних показників

Інформація про розміри, пропорції, зміни в часі, інші законо­мірності соціально-економічних явищ створюється, передається і зберігається у вигляді статистичних показників.

Статистичний показник – це узагальнююча характеристика суспільних явищ і процесів, в якій якісне і кількісне визначення поєднанні.

Якісний зміст показника визначається суттю явища і знаходить своє відображення в назві: народжуваність, урожайність, прибутко­вість тощо. Кількісну сторону представляють число та його вимір­ник. Наприклад, капітал фірми «Славутич» на початок 2006 р. становив 4400 млн гр.од.

Показники, що розраховуються в практиці статистичної роботи, розрізняються за такими ознаками:

1. За суттю досліджуваних явищ;

2. За ступенем агрегування явищ;

3. За способом обчислення;

4. За ознакою часу;

5. За аналітичними функціями.

За суттю досліджуваних явищ розрізняють показники об’ємні – характеризують розміри явищ та процесів (обсяг виробництва, реалізації, чисельність працюючих на підприємстві), і якісні – характеризують кількісні співвідношення, характерні властивості досліджуваних явищ (наприклад, продуктивність праці, середньорічна заробітна плата).

За ступенем агрегування явищ можна виділити індивідуальні – виражають розміри ознаки окремих одиниць сукупності, і загальні – (узагальнюючі), що виражають розміри ознаки окремих груп або всієї сукупності.

За способом обчислення розрізняють первинні (першого порядку) - визначаються зведенням даних статистичного спо­стереження й подаються у формі абсолютних величин, похідні (другого порядку) - показники обчислюються на базі первинних або похідних показників. Вони мають форму серед­ніх або відносних величин (середня заробітна плата, індекс серед­ньої заробітної плати).

За ознакою часу показники поділяються на – інтервальні - характеризують явище за певний час (день, де­каду, місяць, рік). Наприклад, обсяг виробленої про­дукції за І квартал, введення в дію житла, споживання свіжої води за січень і т. ін. Моментні - це показники, що дають кількісну характеристику явищ на певний момент часу: площа виноградних і цитрусових на­саджень, протяжність нафтопроводів на кінець року тощо. Інтер­вальні та моментні показники можуть бути як первинними, так і по­хідними. Наприклад, площа зрошуваних земель — первинний моментний показник, а частка таких земель відносно загальної площі — похідний моментний показник; спожита електроенергія в галузі — первинний інтервальний показник, а в розрахунку на оди­ницю робочого часу — похідний інтервальний показник.

За аналітичними функціями – абсолютні та відносні величини.