- •1. Виховні системи у Древній Греції. Спарта та Афіни
- •2. Древньогрецькі філософи про формування людської особистості
- •3. . Особливості організації навчального процесу у серньовічних університетах
- •Факультет 7 свободных исскуств
- •Организация учебного процесса
- •Диспуты
- •Бакалавры и магистры
- •4. Виховання за я.А. КоменсьКим. Принцип природовідповідності
- •5. Класно-урочна система коменського. Принципи навчання
- •6. Програма виховання д. Локка
- •7. Ідея вільного виховання ж.-ж. Руссо.
- •9. Теорія елементарної освіти Песталоцці
- •10. Дидактика ф. Дістервега
- •11.Перші школи Київської Русі
- •12. Органіція навч.-вих процесу в братських школах
- •13. Організація навч-вих поцесу в Києво-Могилянській Академії
- •14. Внесок м.В. Ломоносова в навч-вих процес в Московському університеті
- •15. Організація навчально-виховного процесу у Харківському колегіумі.
- •16. Просвітницько-педагогічна діяльність г.С.Сковороди на Харківщині.
- •17. Ідея «спорідненої праці» г.С.Сковороди.
- •18. Вимоги до особистісних і професійних якостей учителя у спадщині г.С.Сковороди.
- •19. Заснування Харківського імператорського університету. Його роль у розвитку культури на Слобожанщині.
- •20. Відкриття педагогічного інституту при Харківському університеті. Історія його розвитку.
- •23. Педагогічні погляди українських освітян
- •24. Педагогічна діяльність і погляди м. І. Пирогова
- •25. Громадсько - педагогічний рух та шкільні реформи 60-х років 19 ст.
- •26. Мета виховання в колективі за а. Макаренком
- •27. Книга для батьків" а.С.Макаренка
- •28. Організація сухомлинським навчально-виховного процесу у «школі під блакитним небом»
- •30. Ідея оптимізму та гуманізму в спадщині Макаренка та Сухомлинського
16. Просвітницько-педагогічна діяльність г.С.Сковороди на Харківщині.
Спираючись на таку етико-філософську концепцію та власний педагогічний досвід, Сковорода висловив свої педагогічні погляди у діалогах, віршах, байках, притчах, листах. Зокрема, проблеми виховання піднімаються у таких притчах як, "Благодарний Еродій", "Убогий Жайворонок", "Харківські байки" тощо. Сковорода був прихильником гуманістичного підходу у вихованні, прагнув до формування мислячої, чуйної, освіченої людини зі світлим розумом та гарячими почуттями, яка б жила на благо народу. Виховним ідеалом Сковороди є людяність, благородство і вдячність. Сковорода першим в історії української педагогічної думки висунув ідею природного виховання. Виховання людини, вважав він, повинно бути спорідненим з її природою. Під природою людини розумів її обдарування, нахили. "Без природи – як на манівцях: чим далі йдеш, більше заплутуєшся", – байка "Собака і Кобила". На думку Сковороди, головне завдання виховання полягає в тому, щоб допомогти розкрити в дитині її природні здібності та спрямувати її на шлях дійсного щастя і служіння батьківщині. У думках Сковороди про виховання, про природу дитини є багато такого, що нагадує ідеї Руссо про вільне виховання, за що його називали українським Руссо. Він першим у вітчизняній педагогіці поставив у центр уваги почуття дитини, її стосунки зі світом, її справи, її щастя. На відміну від французького просвітителя, Сковорода не розглядав природу, як засіб ізоляції дітей від розтлінного суспільства. Передбачав розвиток природних задатків шляхом самовдосконалення. У зв’язку з ідеєю спорідненості виховання з природою людини новим в українській педагогіці прозвучало застереження батькам і вихователям про наслідки навчання без урахування природних можливостей дитини. У байці "Жайворонок" читаємо: "Багато людей без природи починають великі справи та погано закінчують".
17. Ідея «спорідненої праці» г.С.Сковороди.
Спираючись на таку етико-філософську концепцію та власний педагогічний досвід, Сковорода висловив свої педагогічні погляди у діалогах, віршах, байках, притчах, листах. Зокрема, проблеми виховання піднімаються у таких притчах як, "Благодарний Еродій", "Убогий Жайворонок", "Харківські байки" тощо. Сковорода був прихильником гуманістичного підходу у вихованні, прагнув до формування мислячої, чуйної, освіченої людини зі світлим розумом та гарячими почуттями, яка б жила на благо народу. Виховним ідеалом Сковороди є людяність, благородство і вдячність. Сковорода першим в історії української педагогічної думки висунув ідею природного виховання. Виховання людини, вважав він, повинно бути спорідненим з її природою. Під природою людини розумів її обдарування, нахили. "Без природи – як на манівцях: чим далі йдеш, більше заплутуєшся", – байка "Собака і Кобила". На думку Сковороди, головне завдання виховання полягає в тому, щоб допомогти розкрити в дитині її природні здібності та спрямувати її на шлях дійсного щастя і служіння батьківщині. У думках Сковороди про виховання, про природу дитини є багато такого, що нагадує ідеї Руссо про вільне виховання, за що його називали українським Руссо. Він першим у вітчизняній педагогіці поставив у центр уваги почуття дитини, її стосунки зі світом, її справи, її щастя. На відміну від французького просвітителя, Сковорода не розглядав природу, як засіб ізоляції дітей від розтлінного суспільства. Передбачав розвиток природних задатків шляхом самовдосконалення. У зв’язку з ідеєю спорідненості виховання з природою людини новим в українській педагогіці прозвучало застереження батькам і вихователям про наслідки навчання без урахування природних можливостей дитини. У байці "Жайворонок" читаємо: "Багато людей без природи починають великі справи та погано закінчують".