Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
KOLLOKVIUM.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
151.55 Кб
Скачать

Педагогіка

- сукупність теоретичних і практичних наук, які вивчають виховання, освіту і навчання; - наука про закономірності, принципи процесу виховання, структура, механізми, технологія його здійснення.

Виховання

у широкому суспільному значенні - забезпечення передачі з покоління до покоління накопиченого соціально-культурного досвіду, цінностей; у широкому педагогічному значенні - процес цілеспрямованого формування особистості в умовах спеціально організованої виховної системи; у вузькому педагогічному значенні - цілеспрямована взаємодія вихователів і вихованців, напрямлена на формування певних якостей, властивостей, відносин людини.

Формування

- процес і результат цілеспрямованих (виховання) і стихійних впливів соціальної дійсності, середовища, спадковості й активності особистості (самовиховання)

Соціалізація

засвоєння людиною соціального досвіду, цінностей, норм поведінки, властивих суспільству, соціальних груп, до яких сона належить

Розвиток

ряд зовнішніх та внутрішніх, кількісних і якісних змін, які характеризують рух людської істоти від нижчих до вищих рівнів її життєдіяльності

Фактор

причина, суттєва обставина в певному процесі, явищі.

Фактори розвитку

спадковість, середовище, виховання, активність особистості.

Методи науково-педагогічних досліджень

способи емпіричного і теоретичного вивчення явищ педагогічної дійсності.

Структура (компоненти) виховного процесу

-цільовий -змістовний -операційно-діяльнісний -аналітико-результативний

Мета, ідеал

всебічний гармонійний розвиток особистості.

Мета національного фиховання молоді України

формування громадянина України, якому притаманна національна самомсвідомість, розвинена духовність, моральна, чудожнбо-естетична, правова, трудова, фізична, екологічна, економічна культура, розвиток індивідуальних здібностей і талану особистості.

Стратегічні і тактичні цілі, спрямовані на виховання певного індивіду

формування свідомості, почуттів, волі, моральної поведінки тощо.

Цілі самовиховання

самодіяльність, спрямована на саморозвиток, самореалізацію.

Принципи виховання

система вимог, які визначають мету, зміст, методи і форми організації виховання.

Моральне виховання

Цілеспрямований і систематичний виплив на свідомість, почуття, поведінку вихованців з метою формування в них моральних якостей, які відповідають вимогам і нормам моралі.

Завдання морального виховання

-озброення учнів знаннями норм моралі; -збагачення емоційного світу дітей моральними переживаннями, почуттями. -накопичення та збагачення досвіду моральної поведінки.

Культура поведніки

сукупність форм повсякденної поведінки людини, в яких знаходить вияв додержання моральних норм.

Моральна навичка

стійка форма поведінки, здійснення якої є життєвою потребою людини.

Група моральних навичок

-навички ввічливості; -турботи про оточуючих; -навичка витриманості; -навичка точності.

Методика виховання моральних навичок

-режим; -вправи; -контроль і самоконтроль; -гра та ін.

Трудове виховання

складова всебічного гармонійного розвитку особистості учня, його фізичних, моральних, естетичних здібностей і якостей у процесі організації різноманітної трудової діяльності, формування позитивного ставлення до праці, сумлінності, відповідальності, дбайливості у відношенні до матеріальних цінностей суспільства й особистих речей, стимулювання до виявлення ініціативи, творчості тощо.

Трудове навчання

спеціально організований педагогічний процес, спрямований на оволодіння учнями науковими основами техніки, технології. організації виробництва на формування і вдосконалення трудових умінь і навичок, культури праці.

Форми трудового виховання

-уроки праці; -гуртки; -студії; -трудові справи.

Естетичне виховання

формування естетичних знань, смаків. ідеалів, розвиток здібностей дло естетичного сприйняття явищ дійсності, творів мистецтва, потребу вносити прекрасне в оточуючий людину світ. зберігати прекрасне.

Джерела естетичного впливу

-природа; -мистецтво; -особиста діяльність суб'екта; -краса побуту -національні цінності.

Система естетичного виховання в школі

-вивчення різних навчальних предметів; -естетика праці й спілкування; -позакласна та позашкільна робота з естетичного виховання; -самовиховання.

Фізичне виховання

складова системи виховання, спрямована на зміцнення здоров'я людини, її фізичний розвиток.

Фізичний розвиток

зміни людини внаслідок біологічного розвитку фізичного виховання.

Фізична культура

-сукупність досягнень люидини в галузі її фізичного розвитку; -навчальний предмет, який сприяє фізичному розвитку й зміцненню здоров'я школярів.

Громадянськість

інтегральна риса особистості, що характеризується відчуттям себе громадянином конкретної держави, лояльним ставленням до її інституції і законів, почуттям власної гідності у стосунках з представниками держави, знаннями і поважаннями прав людини, чеснот громадянського суспільства, відповідальним ставленням до своїх обов'язків перед державою, патріотизмом.

Громадянська культура

соціально-обумовлений рівень розвитку особистості як громадянина.

Світогляд

система поглядів, переконань, ідеалів, к яких людина виражає своє ставлення до оточуючих, її середовища та самої себе.

Види світогляду

-науковий; -релігійний; -повсякденний (життєвий).

Структура світогляду

-система знань; -погляди; -переконання.

Критерії сформаваності світогляду

-знання понять, законів, теоретичних узагальнень, які є визначальними для розумніння суті процесів розвитку природи, суспільства, людини; -стійкість поглядів і переконань при оцінці явищ і подій; -виявлення світоглядних позицій у конкретних громадянських справах, у своїй діяльності, поведінці.

Метод виховання

сукупність способів, прийомів виховання, спрямованих на розвиток мотиваційної сфери і свідомості школярів, вироблення навичок і звичок, їх корекція й удосконалення.

Засіб виховання

інструментарій матеріальної і духовної кільтури, який використовується для розв'язання виховних завдань.

Прийом виховання

частина методу, його конкретне застосування у практиці.

Виховна робота

компонент виховання, сутєєвою характеристикою якого є організація діяльності вихованців, що формує в них заплановані вихователем стосунки. Це заходи, справи, система діяльності та ін.

Сімейне виховання

виховання, яке поєднує цілеспрямовані дії батьків по відношенню до своїх дітей з повсякденним впливом сімейного побуту.

Основний зміст виховання в сім'ї

-фізичний розвиток дитини; -розумове виховання; -моральне; -статеве; -естетичне; -трудове; економічне; екологічне.

Методи виховання в сім'ї

способи, за допомогою яких здійснбється цілеспрямований педагогічний вплив батьків на дитину, її свідомість, почуття, волю.

Умови успішності виховання

обставини, від яких залежить якість педагогічних процесів.

Колектив

група людей, які об'єднані суспільно значущими цілями, спільними ціннісними орієнтаціями, сумісною діяльністю, спілкуванням, взаємною відповідальністю.

Види колективів

-постійні; -тимчасові; -ситуативні (для виконання конкретної локальної справи); -первинні (члени яких знаходяться в постійному діловому об'єднанні, спілкуванні); -вторинні (коли відсутні або обмежені прямі міжособистісні контакти); -одновікові; різновікові.

Структура колективу

-формальні групи, що мають юридично фіксований статус; -неформальні групи, які об'єднують школярів на основі спільних інтересів, особистісних симпатій або взаємної вигоди.

Динаміка (етапи) розвитку колективу

-колектив як об'єкт виховного впливу, вимоги пред'являє педагог; -колектив як об'єкт і суб'єкт виховання, вимоги пред'являє не лише педагог, а й актив; -колектив як інструмент індивідуального розвитку особистості.

Конформізм

тенденція особистості змінювати свої погляди, ціннісні орієнтації, вчинки під впливом групи.

Класний керівник навчального закладу системи загальної середньої освіти - "це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання й виховання, самореалізації та-розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту".

Функції класного керівника

  1. Організаторська функція. Класний керівник організує пізнавальну, трудову, спортивну, ігрову, естетичну, ціннісно-орієнтаційну діяльність учнів та дозвілля, сприяє вільному спілкуванню, згуртуванню дитячого колективу, розвитку учнівського самоврядування. Ця функція вимагає визначення разом з учнями цілей різних видів діяльності і планування шляхів їх здійснення.

  2. Соціальна функція вимагає створення умов для розвитку внутрішнього потенціалу школяра: захист його, допомога у різних напрямах, включення в систему соціальних зв'язків, взаємодія з сім'єю, вчителями з метою створення оптимальних умов для формування індивідуальності.

  3. Виховна функція передбачає допомогу учневі в його ціннісно-орієнтаційному становленні, коли дитина визначає критерії добра і зла, робить вибір у моральних ситуаціях, коли відбувається її духовний розвиток.

  4. Діагностична функція орієнтує роботу класного керівника та виявлення змін рівня вихованості школяра, що вимагає вивчення в особистості учня, пошуку причин неефективності впливу тих чи інших методів, щоб забезпечити постійне удосконалення виховного процесу. Отже, діагностична функція пов'язана з контролем і коректуванням діяльності класного керівника.

Вимоги до якостей класного керівника

Успіх педагогічної діяльності в значній мірі залежить від осо-іпк тісних якостей вихователя.

Спостереження за роботою класних керівників, анкетування школярів дозволяють назвати деякі вимоги до його особистості.

Це перш за все, людяність вихователя, його доброзичливе ставлення до учнів, чутливість, здатність розуміти дії, вчинки школярів, допомагати в тяжкі хвилини життя, не допускати гримання, зневажання, образи, грубості. Він повинен давати дітям простір для проявлення ініціативи, активності; щадити самолюбство, не злої вживати довірою школярів, не поділяти їх на "любимих" і "нелюбимих" та ін. Одночасно повинен бути вимогливим і справедливим.

У багатьох анкетах школярі підкреслюють, що класний керівник - це член колективу класу, їх наставник, який "повинен піди брати ключ до кожного дитячого серця, щоб у його портфелі було 30 і більше ключів (у залежності від кількості сердець у класі) якими треба користуватися вміло і обережно: раптом замок, тобто серце, зламаєш або ключ зав'язне".

Говорячи про особистість вихователя, учні бажають бачити в ньому кращі людські якості, щоб бути "вчителем життя": ввічливість, витримку, наполегливість, життєрадісність, щиросердість скромність, охайність, самокритичність, незлопам'ятність. Вихователь повинен слідкувати за своєю зовнішністю, одягом, бути захопленим своєю роботою, добре знати свій предмет, уміти викладати його. Крім цього, діти дуже цінують дотепність, гумор учителя, молодість класного керівника, уміння додержувати свого слова, добре ставлення до колег.

На думку старшокласників, заважають класним керівникам досягати успіхів у роботі їх намагання нав'язувати дітям свою точки зору, придушення самостійності, ініціативи, зловживання владою недостатнє знання своїх учнів. Додержання висловлених школярами вимог є запорукою авторитету класного керівника.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]