- •Міністерство освіти україни
- •Лабораторна робота №1. Правила роботи в хімічній лабораторії. Знайомство з посудом. Зважування.
- •Лабораторна робота №2. Основні класи неорганічних сполук, генетичний зв’язок між ними
- •Лабораторна робота №3. Швидкість хімічних реакцій
- •Лабораторна робота №6. Приготування розчинів. Способи вираження концентрацій розчинів.
- •Приготування розчинів з заданою масовою часткою речовини в розчині (з твердої речовини та води).
- •Хід роботи
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота №7. Колоїдні розчини
- •Лабораторна робота №8 Теорія електролітичної дисоціації
- •5. Забарвлення індикаторів
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота №9. Реакції в розчинах електролітів.
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота №10. Кислотно-основне титрування
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №11. Водневий показник – рН
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №12. Гідроліз солей
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №13. Окисно-відновні реакції
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота №14. Електрохімічний потенціал. Визначення ерс гальванічного елемента.
- •1. Що таке гальванічний елемент?
- •2. Символічний запис гальванічних ланцюгів.
- •3. Виникнення стрибка потенціалу на межі розділу фаз
- •4. Стандартний водневий електрод. Електродний потенціал. Стандартний (нормальний) електродний потенціал
- •5.Вимірювання ерс гальванічних елементів Вимоги до вхідного опору вольтметра. Похибки вимірювання.
- •6. Електрична схема, що моделює вимірювання ерс гальванічного елемента.
- •6. Абсолютна похибка і відносна похибки
- •Значення ерс гальванічних ланцюгів
- •Лабораторна робота №15.Комплексні сполуки
- •Література Основна
- •Додаткова
Завдання для самоконтролю
Складіть рівняння окисно-відновної реакції, користуючись методом іонно-електронного (електронного) балансу:
а) NaNO2+KMnO4+KOH.
б) Na2SO3+KMnO4+H2O.
в) FeSO4+KMnO4+ H2SO4.
г) CuS+HNO3S+NO+....
в) (NH4)2S+K2Cr2O7+H2OS+Cr(OH)3+…
В лабораторії є BaO2, KMnO4, KNO3, KClO3, причому маси їх рівні. Яку із наведених сполук потрібно взяти, що отримати при термічному розкладі максимальну кількість O2?
При взаємодії калій перманганату з гідроґен пероксидом в кислому середовищі утворюються катіони Mn2+ та кисень.
MnO4-+H2O2+6H+=2Mn2++3O2+4H2O (1),
2MnO4-+3H2O2+6H+=2Mn2++4O2+6H2O (2),
2MnO4-+5H2O2+6H+=2Mn2++5O2+8H2O (3),
2MnO4-+7H2O2+6H+=2Mn2++6O2+10H2O (4).
Вкажіть яке (або які) з рівнянь правильно виражає мольне співвідношення реагентів. Який з реагентів є окисником, а який – відновником.
Розрахуйте масу калій перманганату необхідного для отримання 112мл кисню.
При розкладанні 10.47г суміші перманганату калію і бертолетової солі виділилося 1,568л кисню. Визначіть склад суміші (у %), якщо бертолетова сіль розклалася повністю, а перманганат калію розклався на 70%.
Лабораторна робота №14. Електрохімічний потенціал. Визначення ерс гальванічного елемента.
Теоретичний вступ
1. Що таке гальванічний елемент?
Гальванічний елемент — це пристрій, який перетворює хімічну енергію безпосередньо в електричну.Гальванічний елемент складається з двох або більш напівелементів. Найпростішим гальванічним напівелементом є металева пластинка, яка має назву електрод, вона занурена в розчин (найбільш часто водний) солі цього ж металу, (або іншого металу, кислоти, або лугу).
Розглянемо будову гальванічного елемента Якобі-Даніеля, який складається з двох напівелементів: цинкового та мідного. Цинковий напівелемент — цинкова пластинка (рис.1 (3)), занурена в розчин солі цинку (рис.1 (4)), наприклад ZnSO4, відповідно мідний (рис.1 (1)) напівелемент — пластинка міді, занурена в розчин СuSO4 (рис.1 (2)). Напівелементи між собою з’єднуються або електричним ключем (солевим містком) (рис.1, (5)), заповненим найчастіше, розчином КСI з агар-агаром, (агар-агар утворює гель і не дає змоги витікати рідині), або ж напівпроникною перегородкою (рис.2, (5)). Як напівпроникну перегородку можна використати, наприклад, білу обпалену глину, азбест, дерево і т.д.. Якщо тепер з’єднати металевим провідником мідну та цинкову пластини через вольтметр, то ми побачимо, що вольтметр покаже певне значення напруги в електричному колі — виникне електричний струм (електрони будуть перетікати від більш електронегативного металу (Zn) до більш електропозитивного (Cu)).
Рис. 1. Будова елемента Якобі-Даніеля з сольовим містком: 1- мідна пластинка, 2-розчин СuSO4, 3-цинкова пластинка, 4-розчин ZnSO4, 5-електролітичний ключ — насичений розчин КСI з добавкою агар-агару, 6-металевий провідник, 7-вольтметр.
Рис. 2. Будова елемента Якобі-Даніеля з напівпроникною перегородкою: 1- мідна пластинка, 2-розчин СuSO4, 3-цинкова пластинка, 4-розчин ZnSO4, 5- напівпроникна перегородка.
Зважимо цинкову та мідну пластини до початку роботи гальванічного елемента, а також спостерігатимемо за інтенсивністю кольору розчину CuSO4 в мідному напівелементі. З’єднаємо електроди провідником між собою через амперметр. Через деякий час роботи гальванічного елемента повторне зважування покаже зменшення маси цинкового електроду і збільшення маси мідного електроду, можна також помітити зменшення інтенсивності забарвлення розчину CuSO4. Коли ж не замикати металевим провідником напівелементи то цинкова та мідні пластини зберігають свою масу, як завгодно довго.
З наведених вище спостережень можна зробити висновки, що на цинковому електроді проходить реакція розчинення (окиснення) цинку:
Zn - 2 Zn2+ (1)
на мідному відновнення катіонів міді:
Cu2+ + 2 Cu (2)
Сумарна хімічна реакція матиме вигляд:
Zn + Cu 2+ Zn2+ + Cu або Zn + CuSO4ZnSO4+ Cu (3)
Необхідно звернути увагу, що наявність реакції (3) ще не свідчить про те, що вона протікає в гальванічному елементі. Реакцію (3) можна було провести, кинувши шматочок цинку в розчин сульфату міді. Для протікання хімічної реакції в гальванічному елементі необхідною умовою є відділення простору де проходить реакція окиснення від простору де проходить реакція відновнення.