Курсова робота.

На тему:

“Романо-германська система права.”

Зміст.

Вступ. 3

1. Поняття і структура права у країнах романо-германської правової сім'ї 6

2. Джерела романо-германської системи права. 10

3. Характеристика права окремих країн, що належить до романо-германської правовї системи. 15

Висновки. 21

Використана література. 23

Вступ.

В сучасному світі існують різні системи права, що обумовлено різним національно-історичним розвитком, звичаями, традиціями, релігією. В кожній країні є своя специфіка (особливості.

На сьогоднішній день ще залишилась так звана соціалістична система права в країнах, які не звернули з соціалістичної орієнтації (Китай, Куба, В'єтнам). В країнах Східної Європи і колишніх республіках СРСР йде трансформація системи права, яка направлена на регулювання ринкових відносин і створення правової держави і громадянського суспільства.

Крім цієї системи права спеціалісти (Віктор Кнапп) виділяють чотири великі системи права:

1) континентальна система;

2) система загального права;

3) система мусульманського права;

4) системи релігійного (за виключенням ісламу і канонічного права) і традиційного права.

Континентальна система права. Її розуміють, як систему цивільного права, яка склалась на підставі рецепції Римського права. Її називають так тому, що вона виникла в континентальній Європі, з якої розповсюдилась в результаті колонізації в інші країни. Цю систему права краще було б назвати «Європейською континентальною системою», але для зручності і простоти вживають скорочено. Континентальну систему права іноді ще називають романс-германською системою, але цей термін менш точний і не зовсім вдалий стосовно скандінавських країн і системи австрійського права.

Система континентального права — це система писаного права (lex scripta), для якої нормативні законодавчі акти є головним і майже єдиним джерелом права. Всі інші форми права для цієї системи являються лише допоміжними. Разом із тим вона в своєму чистому вигляді повністю виключає прецедентну форму права, створену судом. Згідно з концепцією цієї системи суд лише знаходить право, але не творить його.

Континентальна система права поділяється на декілька сфер:

а) сфера французького права є еталоном, зразком континентальної системи права. Її вплив за межами Франції найбільш сильний, порівняно з іншими. Головним джерелом французького права є Французький цивільний кодекс 1804 року. Іноді його називають кодекс Наполеона, тому що був створений на його замовлення;

б) сфера австрійського права. Основним джерелом її є Цивільне уложення 1811 р. Воно засноване на філософській

основі природного права і не розповсюдилось за межі австрійської частини австро-угорської монархії;

в) німецьке цивільне уложення 1896 р. створило ще одну сферу континентального права. Воно явилось результатом компромісу між римським і старогерманським правом. Його вплив розповсюдився і за межі Німеччини;

г) сфера швейцарського права. Її основним джерелом є Цивільний кодекс і Закон про зобов'язання 1911 р., який суттєво змінився в 1936 р.;

д) окрему сферу створює цивільне право скандинавських країн. В основі цивільного права Швеції і Фінляндії лежить імперський кодекс Швеції 1734 р. В Норвегії і Данії цивільне право датського походження, де відсутня його кодифікація і складається із ряду окремих законів;

е) в деяких країнах створились змішані системи права на підставі злиття континентальної і загальної систем права:

Південно-Африканська Республіка, Ізраїль, Філіпіни, Шотландія, Японія.

В роботі зроблено спробу розглянути романо-германську систему права, визначити її структуру, форми, дати характеристику права окремих країн романо-германської правової сім’ї.