- •Міністерство освіти україни
- •Лабораторна робота №1. Правила роботи в хімічній лабораторії. Знайомство з посудом. Зважування.
- •Лабораторна робота №2. Основні класи неорганічних сполук, генетичний зв’язок між ними
- •Лабораторна робота №3. Швидкість хімічних реакцій
- •Лабораторна робота №6. Приготування розчинів. Способи вираження концентрацій розчинів.
- •Приготування розчинів з заданою масовою часткою речовини в розчині (з твердої речовини та води).
- •Хід роботи
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота №7. Колоїдні розчини
- •Лабораторна робота №8 Теорія електролітичної дисоціації
- •5. Забарвлення індикаторів
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота №9. Реакції в розчинах електролітів.
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота №10. Кислотно-основне титрування
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №11. Водневий показник – рН
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №12. Гідроліз солей
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №13. Окисно-відновні реакції
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота №14. Електрохімічний потенціал. Визначення ерс гальванічного елемента.
- •1. Що таке гальванічний елемент?
- •2. Символічний запис гальванічних ланцюгів.
- •3. Виникнення стрибка потенціалу на межі розділу фаз
- •4. Стандартний водневий електрод. Електродний потенціал. Стандартний (нормальний) електродний потенціал
- •5.Вимірювання ерс гальванічних елементів Вимоги до вхідного опору вольтметра. Похибки вимірювання.
- •6. Електрична схема, що моделює вимірювання ерс гальванічного елемента.
- •6. Абсолютна похибка і відносна похибки
- •Значення ерс гальванічних ланцюгів
- •Лабораторна робота №15.Комплексні сполуки
- •Література Основна
- •Додаткова
Завдання для самоконтролю
Скласти молекулярні та іонні рівняння реакцій утворення нерозчинних речовин:
Ag3PO4 , HgCrO4 , CaCO3 , Cu(OH)2 , FeS.
Скласти молекулярні та іонні рівняння реакцій утворення мало малодисоційованих і летких сполук: HCN , H2S , H2SO3 , NH4OH , H2CO3.
В 500мл. насиченого розчину міститься 0,94·10-3 г хлориду срібла. Знайдіть добуток розчинності цієї солі.
Відповідь: 1,7·10-10 г
Пояснити , чому при додаванні до насиченого розчину BaSO4 гіпсової води ( насичений розчин CaSO4) спостерігається утворення осаду.
Як змінюється кількість осаду Mg(OH)2 в насиченому розчині при додаванні до нього: а)гідроксиду натрію; б)соляної кислоти?
Чи утворюється осад BaSO4 , якщо змішати рівні об’єми 0,2н розчину нітрату барію і 0,1н розчину сульфату барію? Відповідь обґрунтуйте розрахунком.
Добуток розчинності йодиду свинцю при 25С дорівнює 8,7 10-9. Обчисліть розчинність цієї солі в молях на літр.
Напишіть молекулярні та іонні рівняння реакцій:
а) NaOH + H2S =; б)Na2CO3 + H2SO4 =; в)MnS + HCl =; г)Al(OH)3 + HNO3 =; д)Ag2SO4 + NaCl =.
Лабораторна робота №10. Кислотно-основне титрування
Мета: засвоїти методи кислотно-основного титрування. Визначити концентрацію натрій гідроксиду методом кислотно-основного титрування.
Титрометричні методи аналізу основані на вимірюванні кількості реагенту R, використаного на взаємодію з певною речовиною Х:
X+R=P
Реагент звичайно застосовують в вигляді розчину з точною концентрацією. Такий розчин називають титрованим або робочим розчином. Робочий розчин поступово додають до розчину речовини концентрація якої визначається до тих пір, доки не буде досягнуто еквівалентне співвідношення речовин: СX=СR. Вимірюють об’єм робочого розчину, який було використано на титрування і визначають концентрацію речовини за законом еквівалентів:
Речовини реагують в еквівалентних кількостях - V1C1=V2C2.
Точку еквівалентності визначають експериментальну, індикаторами, вимірюванням електропровідності, потенціалу певного електроду в розчині і т.д.
Хід роботи
Приготувати 0,1 розчин HСl з фіксаналу.
Приготувати мірну колбу на 1л. та лійку (вимити та сполоснути дистилятом).
Помістити лійку в горло колби.
Обмити бойок з кільцем дистилятом і помістити в лійку.
Обмити фіксанал та бойок без кільця дистилятом.
Розбити нижню частину ампули об бойок з кільцем.
Не виймаючи з лійки розбити верхню частину ампули бойком без кільця.
Вилити розчин в колбу.
Не виймаючи з лійки три рази промити ампулу дистилятом.
Вийняти лійку з колби і перемішати розчин.
Довести розчин до мітки.
Закрити колбу пробкою і перемішати розчин (притримувати пробку пальцем і перевертати колбу вниз і вверх дном).
Заповнити бюретку отриманим розчином соляної кислоти.
Через лійку залити в бюретку розчин вище нульової мітки.
Заповнити носик (підняти носик вверх отвором і відкрити повільно затискач, після витіснення з носика повітря і появи перших крапель розчину закрити затискач).
Зняти лійку.
Злити розчин в колбу для зливу до нульової мітки (нижня частина меніску повинна бути напроти позначки 0)
Відтитрувати виданий Вам розчин NaOH.
Покласти на штатив кусок білого паперу (для того щоб краще було спостерігати перехід забарвлення індикатору).
Піпеткою відібрати 10мл розчину і перенести в вимиту конічну колбу.
Додати 2-3 краплі розчину індикатору метилового оранжевого.
По краплях додавати при перемішуванні розчин соляної кислоти із бюретки до зміни жовтого забарвлення індикатору на оранжеве.
Відмітити об’єм кислоти, що пішов на титрування.
Розрахувати концентрацію гідроксиду натрію в виданому розчині.
Розрахувати еквівалентну концентрацію гідроксиду натрію.
Розрахувати титр гідроксиду натрію.
г/мл