- •Міністерство освіти україни
- •Лабораторна робота №1. Правила роботи в хімічній лабораторії. Знайомство з посудом. Зважування.
- •Лабораторна робота №2. Основні класи неорганічних сполук, генетичний зв’язок між ними
- •Лабораторна робота №3. Швидкість хімічних реакцій
- •Лабораторна робота №6. Приготування розчинів. Способи вираження концентрацій розчинів.
- •Приготування розчинів з заданою масовою часткою речовини в розчині (з твердої речовини та води).
- •Хід роботи
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота №7. Колоїдні розчини
- •Лабораторна робота №8 Теорія електролітичної дисоціації
- •5. Забарвлення індикаторів
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота №9. Реакції в розчинах електролітів.
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота №10. Кислотно-основне титрування
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №11. Водневий показник – рН
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №12. Гідроліз солей
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №13. Окисно-відновні реакції
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота №14. Електрохімічний потенціал. Визначення ерс гальванічного елемента.
- •1. Що таке гальванічний елемент?
- •2. Символічний запис гальванічних ланцюгів.
- •3. Виникнення стрибка потенціалу на межі розділу фаз
- •4. Стандартний водневий електрод. Електродний потенціал. Стандартний (нормальний) електродний потенціал
- •5.Вимірювання ерс гальванічних елементів Вимоги до вхідного опору вольтметра. Похибки вимірювання.
- •6. Електрична схема, що моделює вимірювання ерс гальванічного елемента.
- •6. Абсолютна похибка і відносна похибки
- •Значення ерс гальванічних ланцюгів
- •Лабораторна робота №15.Комплексні сполуки
- •Література Основна
- •Додаткова
Міністерство освіти україни
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім . Г.С. СКОВОРОДИ
Природничий факультет
Кафедра хімії
Методичні вказівки до лабораторних робіт
Модуль №1
"Загальна хімія"
Харків, 2013
ЗМІСТ
Лабораторна робота №1. Правила роботи в хімічній лабораторії. Знайомство з посудом. Зважування. 3
Лабораторна робота №2. Основні класи неорганічних сполук, генетичний зв’язок між ними 4
Лабораторна робота №3. Швидкість хімічних реакцій 7
Лабораторна робота №4. Хімічна рівновага 7
Лабораторна робота №5. Вивчення властивостей розчинів 8
Лабораторна робота №6. Приготування розчинів. Способи вираження концентрацій розчинів. 11
Лабораторна робота №7. Колоїдні розчини 13
Лабораторна робота №8 Теорія електролітичної дисоціації 18
Лабораторна робота №9. Реакції в розчинах електролітів. 23
Лабораторна робота №10. Кислотно-основне титрування 26
Лабораторна робота №11. Водневий показник – рН 28
Лабораторна робота №12. Гідроліз солей 29
Лабораторна робота №13. Окисно-відновні реакції 30
Лабораторна робота №14. Електрохімічний потенціал. Визначення ЕРС гальванічного елемента. 33
Лабораторна робота №15. Комплексні сполуки 40
ЛІТЕРАТУРА 41
Лабораторна робота №1. Правила роботи в хімічній лабораторії. Знайомство з посудом. Зважування.
Мета: Вивчити правила поведінки в хімічній лабораторії. Познайомитися з хімічним посудом. Ознайомитися з будовою терезів: хіміко-технологічних, аналітичних (ВЛА-200), правилами зважування на них.
Завдання для самоcтійної роботи
1) Законспектувати правила техніки безпеки роботи в лабораторії неорганічної хімії.
2) Замалювати хімічний посуд та підписати його.
Лабораторна робота №2. Основні класи неорганічних сполук, генетичний зв’язок між ними
Мета: Повторити основні класи неорганічних сполук. Поглибити розуміння генетичного зв’язку між основними класами неорганічних сполук.
Реактиви: червоний фосфор, вода дистильована, магній, MgO, 1н H3PO4, 1н HCl, 2М HCl, 1н FeCl3, 1н ZnCl2, 1н CuSO4, 1н AlCl3, 1н NaOH, 2М NaOH, Ba(OH)2нас., індикатори метиловий оранжевий, фенолфталеїн, мармур, HCl(к).
Обладнання: пробірки, штативи для пробірок, колба плоскодонна на 300-500мл, ложечка для спалювання, апарат Кіппа.
|
№ |
Хід виконання досліду |
Рівняння реакцій |
Спостереження |
Висновки |
|
|
Взаємодія кисню з неметалом (Тяга!) . В ложечку для спалювання помістити невелику кількість (величиною з горошину) червоного фосфору . Фосфор підпалити і швидко ложечку з фосфором помістити в колбу. Колбу з продуктом реакції залишити для досліду №2. |
Скласти рівняння реакції. |
Спостерігати за горінням фосфору, утворенням диму |
Зробити висновок що до можливості взаємодії неметалів з киснем. |
|
|
Взаємодія кислотного оксиду з водою. В колбу з оксидом фосфору додати 10-15мл води та індикатор метиловий оранжевий. |
Скласти рівняння реакції в молекулярній та іонній формі. |
Що спостерігаєте? Яка реакція середовища? |
Зробити висновок що до можливості отримання кисневмісних кислот з неметалів. |
|
|
Взаємодія кисню з металом (Тяга!) . На керамічний плитці підпалити невелику кількість магнію. Отриманий продукт зібрати і зберегти для досліду №4. |
Скласти рівняння реакції. |
Спостерігати за горінням металу, утворенням білої порошкоподібної речовини. |
Зробити висновок що до можливості взаємодії неметалів з киснем. |
|
|
Взаємодія основного оксиду з водою. Отриманий порошок в досліду №3 помістити в пробірку і додати 1-2мл води. Збовтати. Додати розчин фенолфталеїну. Пробірку з сумішшю зберегти для досліду №5. |
Скласти рівняння реакції. |
Що спостерігаєте? Яка реакція середовища? |
Зробити висновок що до можливості отримання основ з неметалів. |
|
|
Взаємодія основи з кислотою. Обережно злити розчин із твердого залишку. Осад і розчин залишити для виконання дослідів 5а та 5б відповідно. |
Скласти рівняння реакції в молекулярній та іонній формі.
|
|
|
|
5а |
До отриманого розчину додати розчин ортофосфатної кислоти. |
Що спостерігаєте? Яка реакція середовища?
|
Зробити висновок що до взаємодії гідроксидів з кислотами.
| |
|
5б |
До осаду (Mg(OH)2), що додати розчин HCl. | |||
|
|
Взаємодія солей з лугами. В чотири пробірки налити невелику кількість розчинів солей FeCl3, ZnCl2, CuSO4, AlCl3. В кожну з пробірок додати розчину NaOH |
Скласти рівняння реакції в молекулярній та іонній формі. |
Спостерігати випадіння осадів. Якого вони кольору? |
Зробити висновок що до можливості отримання нерозчинних гідроксидів із солей. |
|
|
Взаємодія сильних кислоти з лугами. Налити в фарфорову чашку 10мл. 2М HCl додати 2М NaOH. Додаючи розчини кислоти та лугу досягнути нейтрального середовища (розчин не змінює колір лакмусового паперу). |
Скласти рівняння реакції в молекулярній та іонній формі. |
Яка речовина утворилася? |
Зробити висновок що до можливості отримання середніх солей з кислот та лугів. |
|
|
Одержання кислих солей. Через розчин вапняної води (Сa(OH)2нас.). пропустити вуглекислий газ до повного розчинення осаду що утворюється спочатку. |
Скласти рівняння реакції в молекулярній та іонній формі. |
Спостерігати утворення та розчинення осаду. |
Які солі утворюються в результаті реакції? |
|
|
Одержання основних солей. а) До 1мл розчину CuSO4 додати надлишок розчину NaOH (3мл) Пробірку нагріти. |
Скласти рівняння реакції в молекулярній та іонній формі. |
Спостерігати утворення осаду. |
Яка речовина уторилася при взаємодії солі з лугом? |
|
|
б) До 3мл розчину CuSO4 додати декілька крапель розчину NaOH. Пробірку нагріти. |
Скласти рівняння реакції в молекулярній та іонній формі. |
Спостерігати утворення осаду. |
Яка речовина уторилася при взаємодії солі з лугом? |
Завдання для самоконтролю
Скласти рівняння реакція в молекулярній та іонній формі, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення:
a) FeS2 SO2 SO3 H2SO4 Na2SO4 NaNO3.
Fe2O3 Fe(NO3)3 Fe(OH)3 Fe2(SO4)3
б) Ca(OH)2 Ca3(PO4)2 Ca(H2PO4) H3PO4 K3PO4 KCl.
Написати графічні формули сполук: H2SO4, H3PO4, NH3, Zn(OH)2, FeS2, Ca3(PO4)2.
Скільки літрів вуглекислого газу (н.у.) необхідно для перетворення 2г гашеного вапна а) в карбонат кальцію; б) в гідрокарбонат кальцію.