2.2 Типи інфляції та їхня характеристика.

При розгляді інфляції попиту та інфляції витрат доцільно скористуватися графіками. Так, на рис. “Механізм виникнення інфляції попиту” видно, що економічна рівновага знаходилася в точці Е. Але інфляційні очікування споживачів, чи збільшення урядом соціальних виплат або зростання військових витрат, чи підвищення попиту підприємців на інвестиційна товари, чи інші аналогічні причини зсувають криву попиту AD₀ в положення AD₁. За умов, що пропозиція залишається без змін, цей зсув кривої попиту означає, що нова точка економічної рівноваги - Е₁. Як бачимо, рівень цін зростає, але при цьому зростає і реальний ВВП:

Рисунок 21.2 - Механізм виникнення інфляції попиту

На рисунку 21.2 ”Механізм виникнення інфляції витрат” крива попиту AD залишається без змін, але внаслідок підвищення заробітної плати чи зростання цін на сировину та енергоносії відбувається зсув кривої пропозиції AS₀ в положення AS₁. Перехід точки економічної рівноваги з Е₀ в Е₁ супроводжується зростанням рівня цін P та скороченням обсягів виробництва Q:

Рисунок 21.3 - Механізм виникнення інфляції витрат

Зверніть увагу слухачів на те, що інфляція попиту, хоча і означає зростання рівня цін, але при цьому зростає обсяг виробництва (Q збільшується); при інфляції витрат зростання цін P пов’язане із зменшенням Q. Таким чином, “кращою” для суспільства є, напевно, інфляція попиту.

Щоб проілюструвати позицію прихильників кількісної теорії та пояснити інфляцію через пропозицію грошей та рівняння обміну, запропонуйте аудиторії розв’язати задачу.

Задача 5

Чи можна оцінити інфляцію на основі таких даних: грошова маса зросла на 5%, швидкість обігу грошей збільшилася на 20%, обсяг виробництва впав на 10%?

Розв’язання:

Оцінити інфляцію за даний період часу можна на основі рівняння Фішера:

MV=PQ.

В нашому випадку маємо:

Pстаре =	MV	.
	Q

1,05 M х 1,2V = P_нове х 0,9Q.

Pнове = (	MV	) х (1,05 х	1,2	) = 1,4 х Pстаре.
	Q		0,9

Це означає, що інфляція становить 40%.

2.3 Соціально-економічні наслідки інфляції

Щоб продемонструвати вплив інфляції на добробут різних верст населення, варто розглянути ситуаційні завдання “Хто виграє, а хто програє від інфляції”. Ці ситуаційні завдання представлені нижче у вигляді умов задач 6,7,8. Написані на окремих картках, умови цих (або аналогічних) задач можуть бути роздані слухачам (кожному – окрема картка з умовою або одна картка на мікрогрупу – 2-3 чоловік).

Задача 6

“Інфляційним податком” називають частину доходів, що “згорають” у вогні інфляції. Інженер взявся зробити роботу на протязі місяця за 200 грн. Визначте величину “інфляційного податку”, або скільки втратить інженер, якщо він не отримав оплату наперед при інфляції, яка дорівнює 50% на місяць?

Розв’язання:

(1 –	1	) х 100% = 33,3%, або 66,7 грн.
	1,5

Або інакше: 200 гривень з урахуванням інфляції наприкінці місяця перетворилися на:

200	= 133,3 грн.
1,5

Таким чином, інженер втратив:

200 - 133,3 = 66,7 грн.

Задача 7

Влітку 1998 року старшокласник вирішив під час канікул заробити гроші і найнявся встановлювати намети на міському речовому ринку за 50 грн. на місяць, за умови, що замовники розрахуються з ним наприкінці серпня. За липень і серпень ціни зростали на 10% кожного місяця. Визначте “інфляційний податок” (або скільки втратив старшокласник тому, що не отримав гроші вперед)?

Розв’язання:

За два місяці хлопець повинен був отримати 100 грн. Та індекс інфляції за липень і серпень склав:

1,1 х 1,1 = 1,21.

Отже, для старшокласника його 100 гривень перетворилися фактично на:

100	= 82,6 грн.
1,21

Таким чином, він втратив 100 - 82,6 = 17, 4 грн.

Або можна розрахувати за формулою:

(1 –	1	) х 100% = (1 - 0,826) х 100% = 17,4%, або 17,4 грн.
	1,21

Задача 8

Як можна оцінити виграш чи втрати позичальника, який отримав позику під 200% річних з поверненням суми кредиту та процентів через рік, якщо ця ставка проценту склалася на ринку позичкових капіталів, в тому числі і під впливом прогнозу інфляції на рівні 300% річних, але насправді інфляція дорівнювала 700% на рік?

Розв’язання:

Позичальник виграв, оскільки він розраховувався більш “дешевими” грошима, ніж передбачалось. Як можна оцінити розмір цього виграшу? Візьмемо за одиницю розмір позики, відповідно, номінально позичальник повинен повернути в кінці року три одиниці. Але в реальному вимірі він повинен повернути тільки три чверті (3/4), де 4 - це очікуваний індекс цін. Насправді він повернув 3/8, оскільки “новий” індекс цін склав 8. Отже, позичальник повернув вдвічі менше і його виграш становив 50%.

Після 10-15 хвилин роботи над задачами (самостійної або ж в мікрогрупах), варто організувати обговорення результатів з усією аудиторією. В результаті обговорення слухачі повинні зрозуміти, хто найбільше втрачає від інфляції, а хто може вигравати від інфляційних процесів.

Зверніть увагу слухачів на те, що до очікуваного зростання цін пересічний громадянин може пристосуватися – наприклад, придбати нерухомість, товари тривалого вжитку тощо, тобто захистити свої гроші від знецінення. Неочікувана інфляція не дає можливості та часу для такого захисту і має більш руйнівні наслідки для суб’єктів ринкової економіки.

Акцентуйте увагу аудиторії на тому, що індекси споживчих цін (інфляції) повинні враховуватися при аналізі заробітної плати, і, відповідно, розгляд динаміки індексу номінальної заробітної плати треба доповнювати аналізом індексу реальної заробітної плати.З цією метою можна розглянути статистичні дані, наведені у наступній таблиці.

Таблиця 21.5 - Індекси заробітної плати та споживчих цін в Україні (інфляції),%

	Індекс номінальної заробітної плати	Індекс споживчих цін (індекс інфляції)	Індекс реальної заробітної плати)
Грудень до грудня попереднього року
1996	121,8	139,7	86,2
1997	108,9	110,1	97,6
1998	105,6	120,0	87,1
1999	124,3	119,2	103,4
2000	135,4	125,8	103,6
До попереднього місяця
січень	82,7	104,6	80,0
лютий	105,3	103,3	100,8
березень	110,5	102,0	107,8
квітень	97,5	101,7	95,4
травень	103,8	102,1	101,7
червень	107,3	103,7	103,0
липень	104,2	99,9	104,1
серпень	103,8	100,0	103,8
вересень	100,6	102,6	97,7
жовтень	102,0	101,4	100,5
листопад	101,4	100,4	100,2
грудень	115,0	101,6	112,2

(Статистичний щорічник України за 2000 рік. – К.: Техніка, 2001. – С.17).

Під час обговорення даних таблиці, зверніть увагу слухачів на те, що темп росту номінальної заробітної плати у більшості місяців 2000 року випереджав темп росту споживчих цін і, як наслідок, реальна заробітна плата щомісячно зростала в середньому на 0,3 відсотка. Разом з тим, середньомісячний індекс реальної заробітної плати у 2000 році відносно попереднього року становив 99,1% (у 1999 році по відношенню до 1998 року він складав 91,1 відсотка). Щодо країн Співдружності, то реальна заробітна плата в Азербайджані становила 113% від її рівня в 1999 році, Білорусі – 112%, Вірменії – 114%, Казахстані – 105%, Киргизстані – 97%, Молдові – 102%, Таджикістані – 111 відсотків.