Модуль і. Теоретичні проблеми вивчення етнографії України. Змістовний модуль 1. Вступ до етнографії.

Поняття етнології та етнографії як науки про народи в загальнотеоретичному та практичному значенні відповідно. Основні категорії етнографії як науки. Визначення предмету та об’єкту етнографічних досліджень. Співвідношення понять «етнографія», «народознавство», «етнологія», «антропологія». Місце етнографії в системі суспільних наук. Основні завдання етнографії: простеження особливостей звичаїв і традицій, елементів побуту народів, ознайомлення зі здобутками людства в сфері духовної і матеріальної культури, специфіка сучасних етнічних і етносоціальних процесів. Методи етнографічних досліджень. Феномен етнічності. Понятійний апарат курсу «етнос», «етнікос», «етногенез», «етносфера». Співвідношення за змістом і обсягом понять «етнос», «народ», «народність», «нація». Характеристика основних джерел етнографічної науки. Класифікація етнографічних джерел. Загальне ознайомлення з літературою та структурою курсу.

Змістовний модуль 2. Історико – етнографічна характеристика

Українського народу

Поняття «етнічної групи», «етнографічної групи». Історико-етнографічне районування країни. Характеристика етнографічних груп серед українського народу. Етнографічне районування — це поділ території на локальні культурно-побутові групи населення, які мають спільні риси мовного, звичаєвого, господарського характеру, зумовлені природним середовищем та історичним розвитком кожної групи, а також етнокультурними взаємозв’язками з сусідніми народами. Дослідження українських старожитностей Павлом Шафариком. Карта П.Шафарика «Слов’янські землі» як перша етнічна карта, яка дала наукове уявлення про межі розселення українців, білорусів, росіян, чехів, словаків, поляків, болгар. Уявлення ХІХ століття про кілька етнографічних районів, що різняться за культурно-побутовими ознаками: Поділля, Покуття, Галичина, Закарпаття, Слобожанщина, Волинь, Сіверщина.

(Форма контролю: письмова робота, контурна карта): Поділ сучасної України на шість історико-етнографічних зон: Полісся, Карпати, Поділля, Середня Наддніпрянщина, Слобожанщина, Південь. Умовність історико-етнографічного поділу, згладжування етнографічних особливостей окремих регіонів під впливом процесів стандартизації культури, міграцій, зовнішніх чинників.

Змістовний модуль 3. Антропологічні особливості українців

Поняття «антропологічний тип». Антропологічна характеристика українців. Антропологічне районування державної території України. Сучасні напрями антропологічних досліджень.

Запитання для індивідуальної та самостійної роботи (форма контролю — письмова робота)

1. Характеристика основних теорій етносу: біологічна, енергетична, соціальні теорії в радянський час; примордіалістська, інструменталістська, конструктивістська.

2.Характеристика основних концепцій нації: політична, психологічна, культурологічна.

3.Характеристика етнографічних груп в сучасній Україні (литвини, поліщуки, гуцули, лемки, бойки).

4.Сучасна українська діаспора: співпраця з Україною.

5. Позначити на контурній карті етнографічні групи українського народу.

6. Антропологічне районування території України.

7. Позначити на контурній карті антропологічні області українців.

8. Демографічна історія населення України в історичній ретроспективі

Понятійний апарат модуля:

Відносини міжетнічні, група етноконфесійна, група етнічна, група етнографічна, група етнолінгвістична, депортація, дискримінація, діаспора, еміграція, етнізація, етнікос, етнос, етнічність, етногенез, етнографія, етноконфесія, етнологія, етносфера, етноцид, ідентичність, маргінал етнічний, ментальність етнічна, народ, нація, історична пам’ять, історично-етнографічні райони, самовизначення, самоідентифікація, самосвідомість етнічна, сепаратизм етнічний, субетнос.

Модуль ІІ. Історія становлення етнографії як науки в Україні.