Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
План.doc
Скачиваний:
28
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
213.5 Кб
Скачать

План

Вступ .....................................................................................................................3

Розділ 1. Форма держави...................................................................................5

    1. Поняття, елементи та структура форми держави........................5

    2. Форма державного правління........................................................10

    3. Класифікація державного устрою.................................................17

    4. Державно-правовий режим............................................................25

Розділ 2. Форми української держави.......................................................28

2.1. Форма Української держави за конституцією України................28

2.2. Особливості форми державного правління в Україні.....................31

Висновки...............................................................................................................34

Список використаних джерел...........................................................................36

Вступ

Теорія держави, фіксуючи в його історії реально - виникаючі форми правління, виробила кілька їх класифікацій. Найбільш поширена з них - це поділ форм держави за кількістю правлячих осіб. Якщо влада належить одному - монархія, якщо багатьом - аристократія, якщо всім - демократія, або республіка. Існування такої класифікації відмічено ще Геродотом. Однак і критика цього поділу має досить давню історію, піднімаючись до Платона й Аристотеля. Перший з них розрізняв форми правління в залежності від переважання в державі трьох доброчинностей: мудрості, мужності й помірності, другий - в залежності від співвідношення правильних та спотворених видів правління, називаючи правильними ті, в яких особиста цікавість правителів підлягає загальній цікавості держави, і, навпаки, спотвореними - ті, в яких переважає особиста цікавість.

Актуальність теми дослідження: своєрідність конкретної форми держави будь-якого історичного періоду визначається насамперед ступенем зрілості суспільства і державного життя, задачами й цілями, що ставить перед собою держава. Іншими словами, категорія форми держави безпосередньо залежить від його змісту і визначається ним. Типологія держав тісно пов’язана з поняттям форми держави. Особливості кожного конкретного типу держави встановлюються на основі аналізу його організаційного апарату, методів здійснення державної влади. Можна сказати, що дана тема дуже актуальна у її вивченні тим, що розкриває низку питань в вивченні форм держави та її елементів.

Об’єктом дослідження є держава.

Предметом - поняття, елементи і форми держави.

Метою роботи є визначення і дослідження правового аналізу форм, та елементів держави.

Завдання дослідження :

1. Визначити понятття та структуру форми держави.

2. Охарактеризувати елементи форм держави.

3. Дати класифікацію державного устрою.

4. Особливості форми державного правління в Україні.

Структура курсової роботи складається з вступу, двох розділів, підрозділів, висновку і списку використаних джерел, що нараховує 26.

Розділ 1. Форма держави

    1. Поняття, елементи та структура форми держави

Кожна держава, як і будь-яке інше суспільне утворення, має бути певним чином організована, побудована, сформована, а здійснення нею влади має відбуватися певними способами, методами. В даному розділі, як у вступному, дамо визначення поняття “форма держави”, приведемо основні ознаки форми держави, спробуємо пояснити сутність та роль цих понять у житті та діяльності тої чи іншої держави, а особливо їхнє значення для прав і свобод населення країни[18].

Серйозний вплив на форму держави робить культурний рівень народу, його історичні традиції, характер релігійних міркувань, національні особливості, природні умови проживання й інші фактори. Окрім того, варто відмітити, що специфіку й особливості форми держави визначає також характер взаємин держави і його органів із недержавними організаціями (партіями, профспілками, суспільними рухами, церквою й іншими організаціями).

З одного боку, в межах держави можуть зустрічатись різні форми організації й діяльності державної влади, а з другого - різні держави можуть приймати однакову форму. Ця різноманітність конкретної форми держави будь - якого історичного періоду визначається перш за все рівнем розвитку суспільства, задачами й цілями, яке воно ставить перед собою. Іншими словами, категорія форми держави безпосередньо залежить від її змісту і визначається ним.

Відмітимо інформаційний-сутнісний зміст розглядуваного поняття: форма держави відповідає на запитання, на яких принципах і як територіально побудована державна влада, як створюються вищі органи держави, як вони взаємодіють між собою та населенням, якими методами вона здійснюється.

Ознаки держави в ході історичного процесу розвиваються у форму держави.

Пригадаємо, що держава є універсальною політичною формою організації суспільства, центральним елементом політичної системи, тому що:

- в кожній країні може бути багато політичних організацій, а держава існує лише одна;

- лише держава може вирішувати будь -, які загально - суспільні справи, а решта організацій вирішують, як правило, справи, що стосуються лише частини суспільства;

- лише держава має право виступати від імені свого народу;

- лише веління держави, втілені у правові норми, є загально - обов’язковими для всього населення країни[21].

Форма держави є однією з головних категорій, які її характеризують. Форма надає буття змісту і сутності держави. Дослідження форми держави надає власну історію. Ще у давніх Греції і римі філософи та юристи висловлювали думки щодо розуміння форми держави. Так, Платон поділяв держави за формою, виходячиз того, хто здійснює управління державою. Він виділив п’ять форм держави: 1) арристократія – справидливе правління найкращих, 2) тимократія – правління найбільш сильних воїнів, 3) олігархія – правління невеликою кільеістю найбагатших членів суспільства, 4) демократія – влада народу, 5) тиранія – влада однієї особи.

Аристотель поділяв форми держави за двома ознаками: кількістю тих, хто править(один, декілька, багато); у чиїх інтересах здійснюється правління. Остання ознака була критерієм поділу держав на правильні – монархія, аристократія і політія, де правління здійснюється в інтересах усіх членів суспільства, та неправильні – тиранія, олігархія і демократія, де правління здійснюється в інтересах тих, що правлять.

Ціцерон критерій розмежування форм держави вбачав у характері і волі тих, хто править у державі. За цим критерієм він розділяв три прості форми держави: царську владу – монархію, владу оптиматів – аристократію та народну владу – демократію. Про те ці форми, за ціцеронм, не є найкращими. Ідеальною формою держави він вважав змішану форму, де є поєднані позитивні риси усі простих форм держави.

У XVIII ст. при аналізі форм держави Ш.-Л. Монтескьє звертав увагу на різницю методів здійснення державної влади в умовах різних її форм. На цій основі він визначав такі форми держави: республіку, в якій організацію і здійснення державної влади визначають такі якості, як доброчестність і рівність, монархію, де основою влади є гідність, та деспотію, де основою влади виступає страх.

Ж.-.Ж. Руссо розглядав форму держави як структурну організацію вищих державних органів. Він виділяв такі форми держави: монархію – влада здійснюється однією особою; аристократію – влада здійснюється невеликою групою найбагатших осіб; демократію – влада здійснюється усіма членами суспільства.

У подальшому наука виходила з того, що форма є способом існування держави як такої, відображенням змісту її діяльності, що сама по собі форма є змістовною. Було зроблено висновок щодо як теоретичного, так і практичного значення проблеми форми держави, бо від організації і реалізації державної влади, взаємодії між її суб’єктами залежать ефективність державного управління, стабільність у державі, стан законності і правопорядку. Форма держави має дуже істотне значення в політичному, економічному, соціальному та ідеологічному аспектах. [12]

Юридична наука виробила універсальну конструкцію, втілену в такому складному понятті, як форма держави. Вона включає три головні аспекти: 1) порядок створення вищих органів держжави, відносини між ними та населенням країни (форма правління); 2) спосіб територіального устрою держави, тобто певний порядок відносин між центральними, ругіональними та місцевими органами влади ( державний устрій); 3) прийоми та методи здійснення політичної державної влади (політичний режим). Відповідно форма держави складається з трьох головних елементів: форми правління, форми державного устрою та форми політичного режиму, що характеризують систему взятих в єдності способів організації державної влади, територіального устрою і методів та способів здійснення влади.

З цього визначення випливають ознаки. Притаманні даному поняттю.

1. Вчення про форму держави розкриває зовнішні істотні особливості будь-якої держави, що відрізняють її від інших держав.

2. Елементи форми держави органічно взаємопов’язані і характеризують з різних боків єдине явище, в рамках якого справляють взаємний вплив один на одного.

3. Форма держави через характеристику власних елементів (форми правління, державного устрою і державно – правового режиму) відображає істотні ознаки держави як організації конкретного суспільства на певному історичному етапі його розвитку.

4. Форма держави пов’язана з її сутністю і призначенням. Існує опосередкований вплив форми держави на розвиток демократичних засад, громадського суспільства, правової соціальної державності.

5. Форма держави багато в чому визначає сутність і призначення держави. Хоча в цьому сенсі немає прямого зв’язку між формою ісутністю держави, проте існує опосередкований фрми держави на розвиток демократичних засад, громадського суспільства, правової соціальної державності.

На специфіку форми держави впливає велика кількість чинників. До таких чинників, що значною мірою визначають конкретну форму держави , слід віднести: політичні – ступінь розвитку суспільного та державного життя, завдання і цілі, що ставить перед собою держава, співвідношення політичних сил, які визначають внутрішню суспільно-політичну ситуацію в країні, характер діяльності владних еліт; економічні – економічний устрій держави, матеріальні умови життя суспільства, економічні зв’язки держави; ідеологічно-культурні – домінування у суспільстві певних ідеологій, культурний рівень народу, характер релігійних міркувань, історичні традиції; соціально-національні – наявність у державі різних національностей, соціальних груп і класів, які здатні впливати на розвиток форми держави; міжнародні – вплив інших країн, міжнаодних організацій, міжнародного співробітництва щодо конкретної держави.[1]

Отже, в ній (формі держави) перш за все втілюється зв’язок населення в політичне ціле, тобто ті публічно - владні відносини, що дозволяють розглядати державу, як об'єднання індивідів, одномасштабне суспільство, основаному на обміні товарами і діяльностями. В формі держави втілюється природа й організація публічної влади - система закладів, що управляють справами суспільства. Нарешті, в ній виражається внутрішній територіальний поділ суспільства.

Форма держави завжди має відповідне правове закріплення. Усі її елементи мають правову основу - вони фіксуються у конституції, законах, підзаконних актах. Хоча слід мати на увазі, що закріплені у конституційні закони правила і реальна дійсність можуть не збігатись і не відповідати дійсному характеру існуючих відносин. Слід відзначити, що поняття “форма держави” відображає єдність, взаємообумовленість об'єднаних у ній елементів, в результаті чого народжується нова якість, що не властива жодному з цих окремо взятих елементів. При цьому, форма правління і державний устрій характеризують, головним чином, структурний аспект форми держави, а державний режим - її функціональний аспект.

У різних країнах державні форми мають свої особливості, характерні ознаки, що у міру суспільного розвитку наповняються новим змістом, збагачуючись у взаємозв'язку й взаємодії. Разом із тим форма існуючих держав, особливо сучасних, має загальні ознаки, що дозволяє дати визначення кожному елементу форми держави.

Перерахуємо три основні структурні елементи поняття форми держави:

1. Державне правління. Державне правління визначається як спосіб організації вищої державної влади.

2. Державний устрій. Державний устрій - це спосіб поділу держави на певні складові частини та розподілу влади між державою та цими частинами.

3. Державний режим. Державний режим - порядок здійснення державної влади певними методами й способами[9].

Отже, форма держави - це її апарат, що виражається в характері політичних взаємовідносин між людьми, між людьми й державою, між державою й людьми в процесі управління ними (політичний режим), в методах організації вищих органів державної влади (форма правління) і в адміністративно - територіальному поділі держави (форма територіального устрою).

Форма держави – спосіб (порядок) здійснення державної влади, що складається з порядку винекнення органів влади і методів її реалізації. Форма держави обумовлюється формою правління, формою державного устрою, державно-правовим режимом.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.