Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
План.doc
Скачиваний:
34
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
213.5 Кб
Скачать

Розділ 2. Форми української держави

2.1. Форма Української держави за конституцією України

Статтею 1 Конституції України проголошено: «Україна є суверенна, незалежна, демократична, правова держава», що визначило основні характерні риси України як держави. Виходячи з цього, можна стверджувати про її прагнення до демократичного державного режиму. Разом з тим необхідно підкреслити, що, на відміну від форми правління, форми державного устрою, форма державного режиму у великій мірі залежить від методів здійснення державної влади. [19]

Конституція України (ст. 2) за формою державного устрою визначила Україну як унітарну державу з певним автономним утворенням, яким є Республіка Крим. Це означає, що Україна - єдина централізована держава, територія якої поділена на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають суверенітету. Основні засади правового статусу Республіки Крим викладені у ст.ст.134-139 чинної Конституції.

За державним устроєм Україна є унітарною державою. Унітарна форма державного устрою для України є найбільш виправданою, оскільки вона відповідає її етнічному складу, історичному минулому, економічним і культурним реаліям,

За формою державного (політичного) режиму Україна є демократичною державою. Конституційний лад України ґрунтується на принципі пріоритету прав і свобод людини і громадянина. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Якщо проаналізувати Україну, з точки зору форми держави, то необхідно визначити складові цієї форми: форму державного правління, форму державного устрою та державного режиму. Відповідно до статті 5 Конституції України, Україна є республікою. Народ визнається носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні. Лише він має право визначати і змінювати конституційний лад в Україні. Це право не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Парламент України - Верховна Рада України і Президент України обираються громадянами на основі загального прямого, рівного виборчого права (ст. 76 та 103 КУ). Президент України вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у ВР України подання про призначення Прем’єр-міністра України в строк не пізніше ніж на п’ятнадцятий день після одержання такої пропозиції (п.9 ст. 106 КУ), а Верховна Рада України призначає за поданням Президента України Прем’єр-міністра України (п. 12 ст. 85 КУ).

До повноважень Верховної Ради України, відповідно - до п. 11 ст. 85 КУ належить розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів. Відповідно до ч. 2 ст. 113 КУ Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України, у межах передбачених Конституцією України.

На основі аналізу Основного Закону нашої держави можна визначити Україну, як напівпрезидентську (змішану) республіку. Стаття 2 КУ визначає, що Україна є унітарною державою, наголошуючи на цілісності території України. У ст. 132 визначається, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації уздійсненні державної влади.

Відповідно до ст. 133 КУ систему адміністративно-територіального устрою України складають 24 області та Автономна Республіка Крим, що є адміністративною, а не національною автономією, це є нетиповим для практики постсоціалістичних держав.

Проте все ж таки переважає принцип централізації, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 118 КУ голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.

Таким чином Україну за формою державного устрою можна визначити як унітарну державу з автономними утворенням.

Статтею 1 КУ Україна визначається як демократична держава. Аналіз основного закону України зокрема ст. З, яка визначає, що права і свободи людини визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, а утвердження і забезпечення прав людини є головним обов’язком держави, закріплення принципів розподілу влад (ст. 6) та верховенства права (ст. 8), заборона цензури і гарантії політичної та ідеологічної багатоманітності, а також широкі гарантії прав і свобод людини і громадянина (II розділ КУ) дозволяє визначити державний режим України як демократичний.[22]

5 Конституції України встановлено, що Українська держава має республіканську форму правління. Це положення Конституції не деталізоване, але аналізуючи інші статті цього акту, можна зробити висновок, що Україна є президентсько-парламентською республікою.

Щодо конституційних форм правління, державного режиму й устрою України важливими є основоположні принципи, проголошені в Конституції.

Зокрема, у ст. 3 закріплено, що «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються найвищою соціальною цінністю». Ст. 6 проголошує, що «державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України». Для характеристики форми держави цінним є положення про те, що "народ визнається носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні", що міститься у ст. 5 Конституції України.