Застосування рейтингової системи оцінки

Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК) і підсумкового контролю знань (іспиту).

Оцінювання знань студентів з дисциплін навчального плану, формою підсумкового контролю яких є іспит, здійснюється на основі результатів поточ­ного модульного контролю знань та підсумкового контролю знань.

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал навчальної дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного й підсумкового контролю. При рейтинговій системі оцінюються: позааудиторна навчально-творча діяльність студентів (виконання курсових, контрольних, письмових робіт, написання рефератів тощо); робота студентів на семінарських і практичних заняттях; виконання модульних контрольних робіт, складання заліку або іспиту.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного теоретичного матеріалу, вироблених навичок, проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати інформацію, здатності самостійно осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно (презентація) чи письмово подавати певний матеріал.

Завданнями підсумкового контролю (іспиту) є перевірка розуміння та засвоєння студентом програмного матеріалу в цілому, розуміння логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатність творчого використання накопичених знань, ступінь оволодіння компетенціями, здатність виконувати виробничі функції, вміння вирішувати типові завдання діяльності.

Робоча програма та сутність РСО доводиться до студентів на початку вивчення дисципліни.

Рейтинг ведеться на кафедрі викладачем, на якого покладена відповідальність за викладення цієї дисципліни.

Атестація студента здійснюється за результатами підсумкового значення рейтингу з дисципліни.

Для виставлення оцінок з дисципліни до екзаменаційної відомості і залікової книжки, рейтингова оцінка переводиться у традиційну та ЕСТS відповідно до таблиці 2:

Переведення рейтингових оцінок в традиційні та естs Таблиця 2.

Рейтинг з дисципліни	Оцінка ЕСТS	Традиційна оцінка
90 та більше балів	А – відмінно	Відмінно
82-89 балів	B – дуже добре	Добре
75-81 балів	C – добре
69-74 балів	D – задовільно	Задовільно
60-68 балів	E достатньо (задовольняє мінімальні критерії)
35-59 балів	FX – незадовільно	Незадовільно
1-34 балів	F – незадовільно (потрібна додаткова робота)

Система нарахування балів рейтингу

Підсумковий контроль знань студентів у формі поточного модульного контролю (ПМК) здійснюється за 100-баловою системою у діапазоні від 0 до 100 балів.

Підсумковий контроль знань студентів денної форми навчання.

Об'єктом підсумкового контролю знань студентів денної форми навчання у формі поточного модульного контролю (ПМК) є:

• систематичність та активність роботи на семінарських і практичних заняттях (максимальна оцінка - 40 балів);

• виконання модульних контрольних завдань (максимальна оцінка - 30 балів);

• виконання обов’язкового завдання для самостійного опрацювання (максимальна оцінка – 10 балів);

• виконання одного з вибіркових завдань для самостійного опрацювання (максимальна оцінка – 20 балів).

1. Контроль систематичності та активності роботи студента базується на оцінюванні активності та рівня знань студентів при обговоренні питань семінарських занять. Шкала оцінювання становить: 0; 5; 10, 15, 20, 25, 30, 35 та 40 балів.

Критерії оцінювання: активність студентів в обговоренні питань семінарів вимірюється середнім значенням одержаних впродовж семестру оцінок:

• за середньої оцінки нижче 2,5 студент отримує 0 балів;

• за середньої оцінки в інтервалі 2,6 - 3,0 студент отримує 5 балів;

• за середньої оцінки в інтервалі 3,1 - 3,3 студент отримує 10 балів;

• за середньої оцінки в інтервалі 3,4 – 3,6 студент отримує 15 балів;

• за середньої оцінки в інтервалі 3,7 – 3,9 студент отримує 20 балів;

• за середньої оцінки в інтервалі 4,0 – 4,2 студент отримує 25 балів;

• за середньої оцінки в інтервалі 4,3 – 4,5 студент отримує 30 балів;

• за середньої оцінки в інтервалі 4,6 – 4,8 студент отримує 35 балів;

• за середньої оцінки в інтервалі 4,9 – 5,0 студент отримує 40 балів.

2. Виконання модульних завдань передбачає проведення 3-х тестувань за темами дисципліни (20 тестових запитань у кожному), терміни складання яких визначені картою самостійної роботи студента.

Перше модульне завдання складається з тестових запитань за темами 1-4 програми курсу.

Друге модульне завдання складається з тестових запитань за темами 5-9 програми курсу.

Третє модульне завдання складається з тестових запитань за темами 10-13 програми курсу.

Оцінювання знань студентів за кожним модулем здійснюється за шкалою 0; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9 та 10 балів. Критерії оцінювання: виконання студентами кожного модульного завдання вимірюється за кількістю наданих правильних відповідей на тестові запитання:

• 10 балів – 20 правильних відповідей;

• 9 балів – від 18 до 19правильних відповідей;

• 8 балів – від 16 до 17 правильних відповідей;

• 7 балів – від 14 до 15 правильних відповідей;

• 6 балів – від 12 до 13правильних відповідей;

• 5 балів – від 10 до 11 правильних відповідей;

• 4 бали – від 8 до 9 правильних відповідей;

• 3 бали – від 6 до 7 правильних відповідей;

• 0 балів – від 0 до 5 правильних відповідей.

3. Різновиди завдань для самостійного опрацювання наведені в карті самостійної роботи студента. Тематика обов’язкових і вибіркових завдань для самостійного опрацювання та терміни їх виконання визначаються викладачем.

В разі невиконання поточного контролю з об'єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього семінарського заняття. Порядок складання визначає викладач дисципліни.