7. Волонтерство у соціальній роботі
За останній час в Україні з'явився і поширюється волонтерський* (від "волонтер" - доброволець) рух. Основні чинники його розвитку ті ж самі, що і для НДО - загострення соціальних проблем та неспроможність чинної системи соціального захисту надавати соціальні послуги вразливим верствам населення у достатній мірі. Роль волонтерів є надзвичайно важливою у багатьох неприбуткових організаціях (НДО), причому сьогодні вже значна кількість волонтерів займається соціальною роботою як у недержавних (більшість волонтерів), так і в державних організаціях багатьох регіонів. Але в Україні ще не сформовано певної моделі волонтерської роботи, яка включала б ефективні механізми залучення й відбору, навчання і супервізії підтримки та заохочення, що є основними елементами й етапами менеджменту волонтерів.
За приналежністю до певної організаційної структури волонтерів України можна поділити на дві умовні групи:
'Волонтерство
- це діяльність, спрямована на допомогу
іншим, яка здійснюється не заради
матеріальної користі й не ґрунтується
на примусі.
54
• перша - волонтери, які працюють при центрах соціальних служб для молоді (ЦССМ);
• друга - волонтери, які є членами різних громадських організацій.
Але волонтери другої групи такими себе не вважають, хоч під визначення "волонтер" підпадають.
На початку розвитку ЦССМ (1992 - 1993 рр.) членами волонтерських груп переважно були неповнолітні і молодь (старшокласники, студенти), тобто особи без досвіду і кваліфікації у цій справі. Та за останній час усе частіше до волонтерських лав вступають і досвідчені фахівці (правники, лікарі, психологи, педагоги та ін.). На кінець 90-х років українських волонтерів можна розподілити за віковою категорією, основним місцем кавчання, роботи, рівнем освіти на чотири групи.
Перша група - підлітки та юнаки, учні старших класів шкіл та середніх спеціальних закладів, які становлять актив різних груп при ЦССМ (у клубах молодих інвалідів, творчих об'єднаннях, школах лідерів, групах самодопомоги, молодіжних та дитячих об'єднаннях тощо).
Друга група - студенти вищих навчальних закладів (переважно з відділень педагогіки, психології, соціальної роботи, соціальної педагогіки), які звертаються до ЦССМ з приводу практичної допомоги у навчанні за профілем діяльності центрів або проходять в центрах навчальну практику. Щоправда, проходження практики - захід не зовсім добровільний.
Третя група - батьки проблемних дітей та підлітків (дітей-інвалідів, дітей з девіантною поведінкою тощо), які об'єднуються у групи взаємодопомоги.
Четверта група - волонтери-фахівці (психологи, соціологи, педагоги, соціальні працівники, правники, лікарі), які надають консультативну допомогу соціальним працівникам, іншим волонтерам або практично допомагають клієнтам соціальних служб.
У різних групах залучення людей до волонтерської діяльності відбувається різними шляхами і на різних засадах. Найпоширеніший варіант - залучення студентів відповідних спеціальностей (соціальна робота, психологія, право, медицина) до соціальної роботи через волонтерські групи. Наприклад, у Запоріжжі на добровільних засадах працювали 12 студентів факультету соціальної педагогіки та психології місцевого університету. У Дніпропетровській області функціонувала програма "Терези Феміди", де було задіяно волонтерський молодіжний юридичний клуб. Членами клубу були студенти-правники Дніпропетровського державного університету. Працівниками Чернівецького обласного ЦССМ та волонтерами з числа студентів педагогічного факультету місцевого університету було організовано постійне чергування у міському притулку для неповнолітніх дітей. Великий обсяг роботи виконували волонтери щодо розроблення та розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів з актуальних соціальних проблем, а також щодо проведення соціологічних опитувань соціального, екологічного спрямування тощо. Різні міжнародні фонди при виборі партнерів в Україні надають перевагу громадським організаціям, оскільки конкретними видами соціальної роботи займається сама організація, а ЇЇ члени (волонтери) виконують окремі складові цієї роботи.
Разом з цим, аналіз ситуації у регіонах дає змогу зробити висновок про те, що робота з волонтерами у цей початковий період провадилася ще недостатньо і не досить цілеспрямовано.
55
Додаток ВЕЛИКИЙ МИТРОПОЛИТ - ВЕЛИКИЙ БЛАГОДІЙНИК*