Тема 6. Держава та право середньовічної Німеччини

Утворення Німеччини. Особливості її розвитку у період феодальної роздробленості. Суспільний лад.

Священна Римська імперія німецької нації. Формування станово-представницької монархії. “Золота Булла”. Реформація. Селянська війна 1524 – 1526 рр. Князівський абсолютизм. “Освічений” абсолютизм.

Джерела права феодальної Німеччини.

Саксонське та Швабське зерцала, “Кароліна”, як джерела права.

Терміни та історичні особи

“Золота Булла” (1356 р.) – документ, якій надавав курфюрстам величезні права на повну державну самостійність, обрання імператора та інші. Це загальмувало створення в Німеччині станови – представницької монархії та об’єднання країни.

“Кароліна” – ХVІ ст. – загально німецьке кримінальне право, яке було сформовано на підставі кримінально-процесуального кодексу Карла V. Має 219 статей, у яких зафіксований перехід до розшукового процесу. В документі чітко простежується феодальна нерівність.

Курфюрсти – 9 великих князів,які фактично монополізували владу в країні. На своїх з’їздах вони обирали імператора .Роздавали посади,чеканили монету,збирали мито та контролювали імперські фінанси.

Рейхстаг – державне зібрання Німеччини в умовах слаборозвинутої станово-представницької монархії, на якому князі, герцоги, духовні особи разом з імператором вирішували головні державні справи. Але реальної влади він не мав у зв’язку з роздробленістю влади.

Реформація – велика релігійна течія, яка була спрямована на реформування вчення та організації християнської (католицької) церкви. Виникло у Німеччині у ХVІ ст. і пов’язано з іменем Мартіна Лютера. Відображало також прагнення молодої буржуазії звільнитися від папської влади. Суть вчення Лютера – “Спасіння через віру ”.

Мартін Лютер (1483 – 1546 рр.) – автор 95 тез проти індульгенцій, католицизму, церковних поборів, тощо. Започаткував створення нової протестантської (лютеранської в Німеччині) церкви.

Священна Римська імперія німецької нації – формально єдина німецька держава, яка була проголошена Оттоном І у Х ст. Проіснувала до поч. ХІХ ст.

Просвічений абсолютизм – політика, яку проводить у др. пол. ХVІІІ ст. низка монархічних країн Європи з метою ліквідації “з гори” найбільш патріархальних залишків феодалізму. Одна з рис його полягала у керуванні державою з використанням ідей французьких просвітників.

Пруссія – одна з найбільших німецьких держав. Абсолютна монархія. У ХІХ ст. мала найсильнішу армію і органи влади, тому сприймалася німецькою буржуазією як та, що була здатна об’єднати Німеччину.

Оттон І – один з перших німецьких королів, при якому посилюється централізація влади (936 – 973 рр.). В умовах феодальної роздробленості захоплює Рим і коронується папою імператором. Це мало означати відновлення Римської Імперії.

Оттонівські привілегії – комплекс заходів, спрямованих на те, щоб зробити церкву опорою королівської влади: землі та частково функції герцогів передавалися церкві, король призначав єпископів, тощо (10 ст.).

“Саксонське зерцало” – один з найдавніших правових документів феодальної Німеччини (ХІІІ ст.), який об’єднував норми звичаєвого та римського права. Він містив правові норми для усіх категорій населення та регулював стосунки відносно землі. За його зразком укладалися інші документи.

Хронологія подій

1356 р. – прийняття “Золотої Булли”.

1524 – 1525 рр. – Селянська війна в під керівництвом Томаса Мюнцера, в ході якої селяни вимагали звільнення від кріпацтва, зменшення оброків. Закінчилася поразкою.

1517 р. – початок Реформації у Німеччині.

40 роки ХVІ століття – початок Контрреформації. Утворення органу єзуїтів.

1618 – 1648 рр. – Тридцятирічна війна в наслідок протиборства між Габсбургами та Францією, яка розпочалася на підставі конфлікту між католиками та протестантами. Призвела до встановлення гегемонії Габсбургів в Європі.

1648 р. – Вестфальський мир, який підвів підсумок доби протиборства реформаційних сил та їх противників. Закріпив політичну роздробленість Німеччини на 200 років, на тривалий час затримав її розвиток.